Шевченківський березень на Тарасовій горі

Ольга БІЛОКІНЬ, Лариса МИКОЛЕНКО Фото Юрія КАРДАША, Віти ДЗИМИ, Віктора ТАРАХАНА Тарасова гора вже понад півтора сто- ліття є символом єднання народу Украї- ни. Тут бережуть правічні традиції і пле- кають нові. Березневі пам’ятні дні біля могили Тараса Шевченка щоразу пробу- джують найдорожчі почуття, актуалізу- ють смисли життя, яких найбільше по- требує суспільство. 2017 року лейтмоти- вом урочистостей були мир, єдність, лю- бов до України. “Свою Україну любіть…” — промови- ла поетовими словами 9 березня, в день народження Кобзаря, до шанувальників Українського пророка відомий в Україні і за її межами…

Read More

«Полудневі» виднокола творчості Ірини Марко

інформаційна служба Національ- ного музею-заповідника україн- ського гончарства Фото Тараса ПОШИВАЙЛА Мисткиня належить до по- тужної когорти львівських митців. Першими сходами творчого ста- новлення вона обрала Відділ ху- дожнього оформлення Донецько- го державного художнього учили- ща (1986), потім — Відділ худож- ньої кераміки Львівського держав- ного інституту прикладного та де- коративного мистецтва (1993, нині — Львівська національна академія мистецтв). Свого часу Ірина Мар- ко працювала у творчій майстерні Львівської експериментальної ке- раміко-скульптурної фабрики, ар- хівні матеріали ліквідованого під- приємства досі бережуть розробле- ні нею ескізи форми та декору гли- няних…

Read More

Люцина Хворост і 16 її співрозмовників

Олена О’ЛІР “А скажіть, будь ласка…” — дотепна назва, яка пасувати- ме, либонь, для будь-якої збір- ки інтерв’ю, чи не так? Саме так називається нова книжка Люци- ни Хворост, яка днями вийшла друком у видавництві “Ярос- лавів Вал”, колекція “поваж- них інтерв’ю, невимушених ба- лачок і дружніх одкровень”. Ось як окреслено мотиви її постання в авторській передмові: мовляв, “починалося все… з цікавості — зі звичайної людської цікавос- ті, що живиться вічною не- спромогою буквально уві- йти в шкуру іншого: адже кожен із нас до кінця жит- тя приречений сам на…

Read More

Справа Насірова як дзеркало «боротьби з корупцією»

Петро АНТОНЕНКО, м. Чернігів Корупція — наша “фішка” В останні три роки після Май- дану в нашому українському сус- пільстві найзатребуванішим “брендом”, “фішкою” стала так звана “боротьба з корупцією”, відтак термін “корупція” став до- мінуючим. Дивного нічого немає, адже боротьба з корупцією — це боротьба за справедливість. А лю- дям завжди хотілося й хочеться справедливості. І логічно, що “за- гострення” цього бажання стало- ся саме після Майдану, Революції гідності, явища, яке знаменувало саме боротьбу за справедливість. А яка ж справедливість при корупції? До речі, не зайве нага- дати визначення цього…

Read More

Тарас Шевченко: «Почав писати в 1837 р.»

Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, доктор історичних наук, лауреат Національ- ної премії України імені Тараса Шевченка Отже, згадаймо, що нині 180 років від- діляє нас від історичного моменту початку поетичної творчості національного генія. 1837-й запам’ятався всій Росії загибеллю Олександра Пушкіна. За вірш “Смерть по- ета” було заарештовано колишнього одно- курсника Осипа Бодянського, улюблено- го поета Шевченка Михайла Лермонтова. А для нас — українців — найголовніше, що цього року Шевченко написав свої перші вірші. На допиті у ІІІ відділі таємної полі- тичної поліції у справі Кирило-Мефодіїв- ського братства у квітні 1847 р. він засвід-…

Read More

Чи шанує столиця національного Пророка?

Шевченківські дні в Україні, обійнятій вогнем глобальних протиріч між Росією, США, Європою… Як протистояти цим випробуванням і викликам сучасності? Чи зу- міємо зберегти себе як монолітну націю в єдиній державі? В чому шукати об’єднавчі чинники, які б консолідували територіально, соціально, ідеологічно розшароване суспільство? У пошуках відповідей на ці питання наші погляди звертаються до на- ціональних духовних поводирів. До Шевченка — звитяжного повстанця проти на- ціонального та соціального гноблення. “Апостол правди і науки” був і залишається Пророком у своїй Вітчизні. Він стоїть пліч-о-пліч iз нами сущими, в боротьбі за честь і…

Read More

Богдан БЕНЮК. Нова роль — нові можливості

Протягом двох десятків років однією з найпопуляр ніших київських вистав залишається комедія “Сто ти сяч” за п’єсою Івана КарпенкаКарого. Маємо вже дру гу постановку вистави. Весь цей час роль Калитки вико нує відомий український актор, народний артист Украї ни Богдан Бенюк. Сьогодні пан Богдан гість “СП”. — Вистава “Сто тисяч” пред ставлена у репертуарі Київського академічного драматичного те атру на Подолі. Але до цього була ще одна постановка цієї п’єси за Вашою участю. — У 90 ті роки минулого сто ліття цю виставу поставив у Націо нальному академічному драма тичному…

Read More

У світлому сяйві україноцентризму

Петро СОРОКА Кілька років тому житомиря нин Олександр Кухарчук задумав цикл романів “Козацька Русь”, в якому у простій, доступній та яс ній формі постала б історія ко заччини, і наполегливо, сказати б, зі схимницькою невдержиміс тю козацького літописця успішно втілює цей грандіозний задум у життя. Сьогодні трохи ширше мені хочеться поговорити про один із тих романів (а їх вийшло уже п’ять), що має назву “Пол ковник Лаврін Капуста”. У ньому йдеться про зародження і розви ток козацької розвідки, яка відіг рала неабияку роль у період виз вольної боротьби українського народу…

Read More

Сурмач визвольних змагань

А все почалося з того, що я ще 1994 року шукав матеріали у Рівненському обласному архіві про художникаграфіка Ніла Хасевича, тоді майже невідомого. Гортаючи сторінки газет “Костопільські вісті” і “Волинь”, натрапив на низку цікавих поетичних творів Гера ся Соколенка. Було таке відчуття, що маємо справу з самобутнім талановитим письмен ником. Не думалося, що ними ще хтось може зацікавитися. І я був приємно вражений, коли у вересні 1995 року отримав листа від незнайомої людини — Михайла Іванченка з Черкащини. “Звертаюсь до Вас, — писав він, — за рекомендацією шевченкознавця Ми коли…

Read More

На косовиці «Гірких жнив»

“Таке кіно ніколи не сподобається масовому глядачу. І ніколи не “продасть” Україну масовому глядачу”, — так висловився про майбутнє канадського фільму “Гіркі жнива” блогер Сергій Фурса. Цей присуд розділили з ним чимало західних критиків, у яких ця стрічка викликала небувалу інтелектуальну істерику. Фільм звинуватили у непатріотиз мі, перекрученні фактів, антисемітизмі, антихудожності, і навіть напророкували повний та безславний крах самій темі Голодомору в українському та світовому кінематографі. Наталія ДЗЮБЕНКО-МЕЙС The Hollywood Reporter, The Irish Times, The Northwest Indiana Times, San Francisco Gate, National Review, Sidney Morning Herald — далеко неповний перелік…

Read More