Степовик з вірою в ідеали національної єдності

Олег ОЛЕКСЮК, голова Херсонського ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Минає 40 днів, як відійшов у засвіти наш побратим по перу, відомий український письменник, журналіст, непохитний борець за відродження історичної правди, утвердження української мови в усіх галузях суспільства, голова Великоолександрівського РО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, поет Анатолій Миколайович АНАСТАСЬЄВ. Світла пам’ять просві- тянину з широкою степовою душею. Народився Анатолій Миколайович 21 квітня 1940 року у селі Кірове Берислав- ського району на Херсонщині. По закінченні Борозенської середньої школи у Великоолександрівському районі працював молотобійцем у сільській кузні. Відслуживши в армії, працював…

Read More

Усі ми родом із села українського, або Про презентацію на Буковині видань професора Миколи Тимошика та його рецепти для «Просвіти»

Світлана МАСЛОВСЬКА, заступник голови Чернівецького ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Письменник, журналіст, професор, директор науково-видавничого центру “Наша культура і наука”, відомий публіцист Микола Тимошик обрав дорогу Сковороди. Проте якщо Григорій Савович, мандруючи українськими шляхами, передавав людям живе вчення про душу, то Микола Степанович — про любов до України. На вулиці чи в транспорті, на різних зібраннях удома і за кордоном, форумах або ж презентаціях. Останніх — з приводу свого ексклюзивного та повчального двотомника, пан Тимошик мав, за його словами, вже сім чи вісім у різних куточках України. Буковина —…

Read More

Духовний хліб «Писанки» на вишитому гуцульському рушнику

Василь НАГІРНЯК, головний редактор альманаху “Писанка”, заслужений журналіст України, член НСПУ   Ще пахне поліграфічною фарбою, але ми вже тримаємо у руках  і листаємо сторінки першого номера літературно-мистецького альманаху “Писанка”. Творчий попередник альманаху — Всеукраїнський культурно-мистецький етнографічний журнал “Писанка” — перше на Гуцульщині журнальне видання, яке виходило у Верховині з 1992 до 1997 року. Сказано вагоме слово на терені національно-культурного відродження українського народу, становлення і розбудови вільної Української держави на світанку незалежності України. Під завісу XX століття вдалося видати 18 чисел “Писанки”. Останнє на той час число вийшло друком у…

Read More

«Будинок «Слово»

Олеся ТОМЕНКО, кандидат філологічних наук, доцент кафедри культури та соціально-гуманітарних дисциплін Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури   У кінотеатрі «Жовтень» відбулася київська прем’єра документального фільму Тараса Томенка «Будинок «Слово». Два зали кінотеатру ледве вмістили всіх, хто прийшов на українське кіно. Для більшості з нас письменники, художники, режисери «розстріляного відродження»  постають як окремі особистості, які творили самі по собі, принаймні шкільна програма саме так формує бачення  цього періоду розквіту української літератури і мистецтва. Ще навчаюсь в університеті, на філологічному факультеті, Тарас Томенко зацікавився цим періодом української історії. І коли зрозумів,…

Read More

Олесь ЛУПІЙ: «І віра в те, що серце гріє, і радість, що окрилить нас»

(Із поезій останніх років)   * * * Якщо цей світ колись загине, — Вогонь безжальний все поглине, — Навіщо, яблуне, цвітеш, Такі рясні плоди даєш? Мовчиш, не маєш що сказати?.. А що сказати може мати, Якій народжувати час? Допоки Всесвіт цей не згас, Їй набиратись сили треба, Триматися землі і неба, Холодну зиму перебути І знову розквіту сягнути, Щоб кожна гілочка яскріла Заманливо, рожево-біло Та дочекатися плодів І вже подумати тоді, Подумати про час трагічний… Та вірить хтось, що світ цей вічний: Так нині є, так має бути, І…

Read More

Чорне горнятко

Пам’яті Лариси Крушельницької   Такі повідомлення завжди несподівані. Хоча часом і передбачувані, як і цього разу: роки, стражденне дитинство… Померла Лариса Крушельницька. На вісімдесят дев’ятому році життя.   Я розшукав поміж давніми рукописами цю невеличку посвяту, писану більш як півстоліття тому. Воно стоїть у моєму кабінеті, на шафовій полиці, поряд з мудрими та сердечними книгами. Таке собі маленьке чорне горнятко, зготовлене начеб для кави: ну от геть маленьке, я вже вимірював — не більше як на тридцять грам. Тобто, якщо вже й до кави, то лишень для здатного смакувати, не…

Read More

Пам’яті Тараса Денисенка

Клубок у горлі глевчаком. Як гірко, часе! Ще пам’ятаю хлопчаком тебе, Тарасе. Ти був своїм серед птахів, бо знав про крила. Чому ж гостріше всіх страхів ця звістка вбила? Як застромивсь осінній день в студений холод. Немов тепер для всіх легень кисневий голод. Та коні вирвалися вчвал з терпкого поля — за той Високий Перевал, де сяйво й воля. Хоч порожнеча вперепліт стиска, як полоз, скільком безмовним з гущі літ зіткав ти голос! І твій талант невзабудьки пече ятрано. За краєм неба ждуть батьки. Та як же рано! Такий ти,…

Read More

На 92-му році життя помер Володимир Караташ

Караташ Володимир Михайлович, 1926 р.н., “активний член Організації українських націоналістів-бандерівців, — зазначалося в кримінальній справі, — завербований Андрієм Ковалем у квітні 1943 року, псевдо «Глек»; відвідував таємні зібрання членів ОУН, розповсюджував серед молоді антирадянські націоналістичні листівки, заготовляв для загону Української повстанської армії під керівництвом “Сталевого” зброю — 2 карабіни, гвинтівку, автомат ППД і продукти — 15 кілограмів хліба та 2 кг сала, мав на озброєнні наган, вивчав військову справу і готував себе для збройної боротьби з радвладою”. Засуджений 7.04.1945 р. особливою нарадою НКВС СРСР до 8 років ув’язнення у виправно-трудових…

Read More

Зі світлою згадкою про Петра Матулу

Арсен ЗІНЧЕНКО, доктор історичних наук, професор   2 жовтня 2017 року відійшов у вічність Петро Матула — відомий громадський діяч української громади в США, учасник організації будівництва пам’ятника Митрополитові Василеві Липківському у Саут Бавнд-Бруці, публіцист і пропагандист життя і творчості визначного українського духовного просвітника. Цей матеріал, підготований до сороковин його упокоєння, є не лише пошануванням його пам’яті, а й світлою згадкою про Митрополита, розстріляного 27 листопада 1937 р. Петро Матула народився 1928 року у селі Лисича Балка Катеринопільського району Черкаської області. Усі його рідні були корінними селянами. Батько, Мусій Германович,…

Read More

«Цукерберг проти Ощадбанку», або Новітній досвід правового самозахисту

Олена БОНДАРЕНКО Вимагати від чиновника сумлінного виконання його обов’язків не годиться. Тобі, мізерному прохачеві, повинно бути “невдобно” відволікати поважну персону від процесу “думання про доленосне”. Настільки “невдобно”, що коли тебе посилають куди-небудь чи й невідь-куди, ти, зазвичай, сумирно дякуєш і з полегкістю рушаєш. Ця вавка — з радянських часів. Коли таксистові казали зупинитися за два квартали, бо “вам незручно буде там розвертатися”. Ще  — нафталінова гордість, як  відомо, “у совєтскіх особенная”: “Я за себе ніколи не прошу (не вимагаю, не скаржусь, — потрібне лишити), тільки за інших!”  Коли ти не…

Read More