Тривога за долю України

Богдан ГОРИНЬ За останні пів року в кожного відповідального українця виникають запитання, куди ж ми прямуємо як нація і як держава й чого нам чекати в найближчому майбутньому? Відповідь на ці питання вдумливий читач знайде у новій книжці видатного українського письменника Юрія Щербака “Україна в епоху війномиру” (Київ, видавництво “Ярославів Вал”). 28 листопада 2019 року в переповненому залі Національного музею літератури України відбулася її презентація. Головний редактор видання, письменник, літературознавець Михайло Слабошпицький у відгуку написав, що новий твір Юрія Щербака стане “своєрідним вибухом”. Цю думку поділяє письменник-документаліст Богдан Горинь. Публікуємо…

Read More

Світ живого відкрився школярам

Максим РИЛЬСЬКИЙ, заслужений журналіст України Три дні відкритих дверей, які докорінно змінили ставлення до біодовкілля та професії аграрія у підлітків з батьківщини Максима Рильського. Цього навчального року школа імені Максима Рильського в його рідному селі Романівка Попільнянського р-ну на Житомирщині стала учасником програми соціальних інвестицій “Україна — житниця майбутнього” від міжнародної компанії “Байєр”. Почалося все з відкриття спеціалізованого класу з біології та природознавства. Школа отримала сучасні мікроскопи, комп’ютерну техніку, інтерактивну дошку, інше обладнання. В окулярах мікроскопів перед школярами відкрився дивовижний біосвіт живих організмів, клітин, бактерій. А потім почалося не менш…

Read More

Цінуймо державу, яку здобули

Юрій КИСЕЛЬОВ, просвітянин, Луганськ—Умань Нещодавно українське суспільство відзначило двадцять восьму річницю вікопомного всеукраїнського референдуму, на якому понад 90% громадян підтвердили проголошення (а точніше — відновлення) незалежності України. Що ця дата означає для нас сьогодні? Ще в 90-х часто, особливо у зросійщених регіонах, можна бути чути від обивателя: “Що нам дала незалежність?” Годі й говорити, якою безцінною для нації, що має тисячі років історії та високорозвинену культуру, є власна держава. Велика держава, яку мали українці в далекому минулому — і втратили в ХІІІ—ХІV сторіччях. Вони намагалися відновити її в численних кривавих…

Read More

Раїса Руденко: Я вибрала тюрму, а не ганьбу

Ексклюзивна ювілейна розмова на актуальну тему На недавньому вечорі, присвяченому пам’яті Івана Світличного, пролунав, вважаю, справедливий, докір украї­нським дослідникам, що поза їхньою увагою залишається такий пласт української історії, як дружини українських політв’язнів радянської доби. Читачі “Слова Просвіти” мають нині нагоду зустрітися з унікальною особистістю — дружиною провідного українського диси­дента й політв’язня радянської доби, великого українського мислителя, письменника і науковця Миколи Руденка — Раїсою Руденко. Вона не лише дружина політв’язня, а й сама була політв’язнем. Тому має не лише моральне право, а й громадянський обов’язок судити наше колоніальне минуле та оцінювати…

Read More

Другий відкритий лист ректору Національної музичної академії України М. О. Тимошенку

Шановний Максиме Олеговичу! Минуло вже майже два місяці від часу оприлюднення мого першого відкритого листа до Вас. Відповіді в жодній формі на нього я не отримав, і це Ваше мовчання саме собою вже є промовистим. Але проблема, якій було присвячено мій лист, нікуди не зникла — триває цинічне вбивство явища українськомовної опери, зокрема й у стінах очолюваної Вами НМАУ. Вичерпний аналіз навколооперної ситуації дано в нещодавньому листі-зверненні провідних українських науковців і громадських діячів до міністра Володимира Бородянського, тому я не повторюватиму наведених у зверненні аргументів, яких ані Ви, ані Ваші…

Read More

Вокальні переклади Бориса Гмирі

Елегія Музика Массне О, дні минулі весни, яснії дні, Ви назавжди вже пройшли! Не бачу сонячних днів, красних лугів, Зоряних світлих ночей. Радість і щастя моє! О, моя люба, немає тебе… Вже не для мене йде знову весна. Ох, пронеслася, як рій, Радість тих днів, Повних кохання та мрій. Так і в мені наче все віджило, Щастя моє відійшло… 10 квітня 1968 р. Серенада Музика Шуберта Пісня моя лине з мольбою Тихо в час нічний, До гаю легкою ходою Прийди, друже мій. Мов шепоче верховина Сумно в тихий час, Сумно…

Read More

Джерелознавчі шляхи Івана Лисенка — «Енциклопедія української пісні»

Ольга КУШНІРУК, кандидат мистецтвознавства Нещодавно наша газета писала про довідник “Зарубіжні співаки в Україні” знаного дослідника української мистецької минувшини, заслуженого діяча мистецтв України Івана Лисенка, і ось маємо нагоду рецензувати його нову працю — “Енциклопедію української пісні” (Житомир, “Рута”, 2019. — 603 с.). Це вже її друге видання, майже удвічі більше за обсягом від попереднього, оприлюдненого два роки тому, значно доповнене і вдосконалене автором. Щиро вболіваючи за долю українського пісенного фольклору, І. Лисенко намагається зафіксувати в довідково-енциклопедичному вимірі доступні йому відомості про джерело, де вперше і ким була записана та чи та пісня, про…

Read More

Каміння на торсіонних полях

Євгеній ХОДАКІВСЬКИЙ, професор, заслужений діяч науки та техніки України Закінчення. Поч. у ч. 48 за 2019 р. Кілька слів про природу торсіонних полів. Говорячи про природу торсіонних (невидимих) полів, думок і вчинків людини (тонкий світ), відомий у світі альпійський вчений Ернст Мулдашев, доктор медичних наук, професор, член Міжнародної академії медичних наук, у монографії “Від кого ми вийшли” (2009 р.), на сторінці 107 (а всього 470 с.) пише, що існують позитивна і негативна енергії душ. Вони можуть створювати і руйнувати. Ленін, Сталін, Гітлер та інші тирани акумулювали негативну енергію, що проявилась у…

Read More

Українська мова IV—VI століть

Вадим ПЕПА Свідомість в Україні настільки пригноблена, що занадто тонкий, зі слів видатної поетеси Ліни Костенко, прошарок національної еліти досі не спромігся дати вичерпну відповідь на поставлене Т. Шевченком у грудні 1845 р. питання: “Що ми? Чиї сини? Яких батьків?” За лічені місяці до останнього подиху Пророк заповів наступним поколінням осмислене протягом відведених йому нелегких літ життя. Ясно й неоднозначно вказав, що українські предки сущі на білому світі з такого ж давнього давня, як і люд “В непробудимому Китаї, В Єгипті темному… І понад Індом і Євфратом…” Звертаюся до української…

Read More

Кумедні правописні рекомендації

Олександр ПОНОМАРІВ, доктор філологічних наук, заслужений професор Київського національного університету імени Тараса Шевченка У “Слові Просвіти” (ч. 48, 28 листопада—4 грудня 2019) зі статтею “Ще раз про правопис: що треба врахувати при його зміні” виступила пані АннаВіталія Палій. У статті є два раціональні зерна: писати й вимовляти надхнення, а не натхнення (бо надхнення від надихати, а натхнення від тхнути). В українській мові справді закономірне слово гусак, а не гусь, яке можна почути в пресі. Решта пропозицій авторки статті — яскрава демонстрація жартівливого визначення людини, як дробу, де знаменник — те,…

Read More