Поклонилися українцеві, який збудив і просвітив буковинський нарід

До 185-річниці з дня народження Юрія Федьковича Світлана МАСЛОВСЬКА, заступник голови Чернівецької обласної організації ВУТ “Просвіта” Усе своє свідоме життя Буковинський Соловій ішов до людей. До простих гуцулів, аби черпати з їхньої щирої душі життєдайну силу, брав з уст народу живу його пісню, вирощену кров’ю й любов’ю великою, хворів і лікувався словом, вслухався у шепіт древніх Карпат, добував відти легенди й доносив їх не тілько буковинцям, але й відкривав гуцульську душу світові… А нині вони йдуть до нього. Славні земляки-путильчани й ті, хто повсякчас освячується його ліричним словом, багатогранною культурно-громадською…

Read More

«Гуру в економіці» і «академіки» — «слуги народу»

Катерина МОТРИЧ Закінчення. Поч. у ч. 32 за 2019 Не шукайте в тому, що сталося, якісь вищі мотиви. Булгаков не помилився. Тих, що зачарувалися “говорящєй собачкой”, виявилося куди більше, ніж у неї шерсті на хвості. Більше, ніж тих, що кричали до них: “Придур…, олігоф…, рагу…, куди ви лізете, що ви робите! Та лихо постукає не лише у ваші вікна і двері, а влізе у наш дім і через покрівлю!” Чому ви так вчинили, Українці?! Чому ви, кияни, що летіли на Майдан у страшні дні і ночі 2014-го, що несли майданівцям…

Read More

Як чужинці пізнавали бездержавну Україну

Уроки діаспори для сучасних зденаціоналізованих «слуг народу» та їх прихильників Микола ТИМОШИК, доктор філологічних наук, журналіст Продовження. Початок у ч. 32 Зарубіжна преса про польсько-український конфлікт Коротко про другий напрям висвітлення теми — огляди британської та зарубіжної преси із зазначеного питання. Розпад трьох великих імперій (Австро-Угорської, Російської та Німецької), який розпочався по завершенні Першої світової війни, неминуче спричинив появу жорстоких конфліктів між різними національностями, що упродовж тривалого часу вимушено перебували в поневоленому стані. За одним із таких конфліктів — між поляками та українцями — пильно стежила західноєвропейська преса. Й аналітичні та…

Read More

Пізнавати Шевченка

Цьогоріч вчетверте успішно пройшов Міжнародний проєкт-конкурс “Тарас Шевченко єднає народи”. Як зароджувався він та як поширювався країнами світу — про це наша розмова з автором та Головою оргкомітету цього проєкту, президентом Міжнародної Ліги “Матері і сестри — молоді України”, послом Миру, повним кавалером “Ордена княгині Ольги”, народною артисткою України, актрисою Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка Галиною Яблонською. …колосальна нагода для нас не тільки вшанувати Тараса Григоровича Шевченка, але й транслювати нації, всій людності візії майбутнього України через призму Шевченкових ідеалів. І ці його бачення, якою має бути Україна,…

Read More

Місія, призначена Господом

До 30-річчя відродження автокефалії Православної Церкви України Юрій Сорочик про приїзд Патріарха Мстислава до України 5—6 червня 1990 року Всеукраїнський Православний Собор УАПЦ заочно проголосив Блаженнійшого митрополита УПЦ у США та УАПЦ в діаспорі Мстислава Патріархом Київським і всієї України. Міністерство закордонних справ тодішнього СРСР не дало візи Предстоятелю УАПЦ: навіть у часи перебудови його ім’я перебувало в “чорному списку”, як “персони нон ґрата”. “Мій шлях до стольного Києва перекритий гострим камінням, що його насипано недругами нашого народу і його Святої Церкви”, — писав щойно обраний Патріарх у посланні до…

Read More

Портрет фізика з родини Косачів очима пророка

Анна СТОЛАРОВА, почесний член ВУТ “Просвіта” Про Михайла Косача писали дослідники життя і творчості Лесі Українки. В нашій розвідці ми спробуємо скласти його портрет, використавши інформацію п’ятнадцяти листів Лесі до нього. 15 березня 1892 р. Леся Украї­нка писала до дядька М. П. Драгоманова: “…Мене люди зовсім не за самий вірш лають, а за те, що я мало ідейна. Тільки мама часом скритикує гостріше, а Миша то смішить мене навіть своїми дифірамбами, певне, то неправда, що не можна бути пророком в рідному краї, отже, можна ним бути навіть в очах рідного…

Read More

Українська історія з японським шармом

Євген БУКЕТ Зазвичай твори, що оспівують героїку національної революції 1917 – 1921 років, присвячені реальним історичним діячам і мають мету пояснити причини чи виправдати поразку української революції початку ХХ століття. Тому перше, про що я поцікавився у автора книги “Самурай. Українська історія” Володимира Святненка — добре знаного краєзнавця, автора кількох науково-популярних розвідок про історію Брусилівського району Житомирської області, — чи є реальний прототип у головного героя книги Семена Булашенка? Адже книгу відкриває стилізована історична світлина, та й із власного досвіду добре знаю, скільки несподіванок може підкинути дослідникові краєзнавчий пошук! Минуле…

Read More

«Пасіонарія» Марії Вайно — роман в новелах про січову стрілицю Олену Степанів

Михайло СІЧКА, відповідальний секретар ІФ ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Нещодавно в Києві, у Національному музеї України, успішно пройшла репрезентація цього роману. Професор історії Ігор Гирич авторці надіслав такі рядки: “Про Степанівну вже прочитав. Дуже корисна книга і добра. Особливо для молодшого покоління, школярів і старшокласників вона потрібна. Написано правдиво, зі знан­ням матеріалу і з любов’ю до персонажів.  Вона випромінюється з кожної сторінки. Гадаю і Ярославу Романовичу (Дашкевичу, сину) вона б сподобалася”. Адже біографічний в історичному зрізі роман становлення геройки є однозначно цікавий і для юних, і поважного віку…

Read More

Автору української «Енеїди» — 250

Михайло НАЄНКО “Енеїда” І. Котляревського і художні переклади її іноземними мовами Закінчення. Поч. у ч. 32 Дослідники ХХ століття здебільшого погоджуються з думкою, що твір виник скоріш за все після війни 1812 року і не пізніше 1830 року. Вперше був опублікований у Петербурзькому журналі “Маяк” у 1845 році, більш повна публікація (303 рядки) з’явилася в 10/11 числах “Смоленского вестника” за 1890 рік. Наукову публікацію тексту “Энеіды навыварат” здійснив академік-славіст Юхим Федорович Карський на початку минулого століття. Вчений доводив, що за мовними та етнографічними ознаками, деякими реаліями, присутніми на сторінках поеми, її автор походив…

Read More

Героїня наших днів

Надія ПАСІЧНЯК, голова Вербовецького осередку “Просвіта” ім. Т. Шевченка Українська земля… Славна. Прадавня. Колосиста. Устелена суцвіттям любові й добра, заселена мужнім і терплячим народом. Народом, який має важке історичне минуле та жагуче бажання до свободи. Це волелюбне прагнення успадковано від дідів-прадідів, які воювали за незалежність. І сьогодні ця боротьба триває. Україна в небезпеці. Під кулями, в окопах і наметах, на полях бою і в складі запасу, віддаючи найдорожче — молодість, здоров’я — воюють її славні доньки і сини. Серед них — голубоока красуня з високим почуттям патріотизму, з незвичним для…

Read More