У стародавньому княжому місті Переяславі на Київщині, нині Переяславі-Хмельницькому, днями відбулася неординарна подія: відкриття пам’ятного знаку на честь скасування українським козацтвом так званої Переяславської угоди. Тієї самої, укладеної 8 січня 1654 року гетьманом Богданом Хмельницьким з російським царем Олексієм Михайловичем, яка потім стала першою сходинкою до загарбання України Московією.
Наш співрозмовник — заступник голови Переяслав-Хмельницької районної “Просвіти” Микола ТОВКАЛО.— Пане Миколо, як виникла ідея встановлення цього знаку?— Ми, члени “Просвіти” і Народного руху, давно хотіли встановити такий знак. І ось у грудні 2007-го в Україні відзначали 70-річчя від дня народження В’ячеслава Чорновола. Вийшов Указ Президента про відзначення цієї дати. Просвітяни і рухівці розробили пропозиції з ушанування Чорновола і подали їх міській раді. Ми пропонували, зокрема, назвати одну з вулиць міста іменем Чорновола, до того ж він не раз бував у нас. І саме під його орудою тут відбулася подія, стосовно якої ми пропонували встановити цей пам’ятний знак. На жаль, міська рада жодним чином не зреагувала на наші пропозиції. Вона, по суті, бойкотувала Указ Президента щодо вшанування пам’яті В’ячеслава Чорновола. Вулицю не поіменовано, до пам’ятного знаку влада офіційно не долучилася, навпаки — не дала дозволу. Навіть не розглянули це питання на сесії міськради. А більшість депутатів у раді — від БЮТ і “Нашої України”, і вони підтримували відкриття знаку. Але міський голова зробив усе, щоб навіть не поставити це на обговорення і голосування.— Це так звана демократія по-місцевому…— Тому ми змушені були встановити знак без згоди чинної місцевої влади. Виготовили коштом спонсорів-підприємців і відкрили 24 грудня, у день народження Чорновола. На Майдані, саме на тому місці, де і відбувалася Переяславська рада.— Який напис на знакові?— “Присяги, даної на цьому місці, зрікаємося, в цьому хрест цілуємо — гетьман українського козацтва і вся генеральна старшина, і отамани, і козаки. На цьому місці 21 червня 1992 року українське козацтво на чолі з гетьманом В’ячеславом Чорноволом скасувало присягу московському цареві, дану Богданом Хмельницьким, частиною старшини та козацтва 8 січня 1654 року”.— Як історично точно сказано: “частиною старшини і козацтва”, адже дуже велика частина старшини, козаків відмовилася присягати Московії. Зокрема й уславлений полковник Іван Богун зі своїм полком.— Характерно, що й Переяславський полк, на території якого все це відбулося, теж відмовився присягати. Через те й присягали не у величному головному храмі Переяславського полку, а у скромній гарнізонній церкві московитів. — Промовиста деталь. Це та сама гарнізонна церква, перед якою стоїть знак?— Ні, більшовики знесли її, як і багато храмів, ще у довоєнні роки. Це вже відбудована, нова.
***
Залишається додати, що це було не перше скасування Переяславської угоди. Уже наступник Хмельницького, видатний гетьман Іван Виговський, який ущент розбив військо московського царя під Конотопом, фактично скасував Переяславську угоду, підписавши Гадяцьку угоду. Згідно з нею, Україна входила у Річ Посполиту як конфедерацію трьох по суті незалежних держав — Польщі, Литви й України. Що було далі — відомо: зрада, заколот проти гетьмана і Руїна на століття.Врешті, Переяславську угоду скасовано і Актом про державну незалежність України 1991 року. Шкода лише, що дехто й досі молиться за московськими молитовниками на оту сумнозвісну Переяславську раду.
Петро АНТОНЕНКО
