Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ,
м. Ірпінь на Київщині
Нещодавно побачила світ нова книжка Володимира Близнюка “Пімста і сльози”. Автор продовжує повертати для наступних поколінь імена героїв збройної боротьби за незалежність України на теренах сучасної Івано-Франківщини. Він висвітлює подвиги молоді та викриває підступну діяльність агентів московських спецслужб.
В. Близнюк, зокрема, розповідає про директора школи у своєму рідному селі Старі Кути (нині Косівського району на Івано-Франківщині) Михайла Гоцка. Він народився у селі Попівці (нині Заліщицького району Тернопільської області) у свідомій українській заможній селянській сім’ї. Його батько Мартин Гоцко був головою читальні місцевої “Просвіти”. Він власним коштом купував книжки для читальні. Михайло Гоцко закінчив з відзнакою гімназію у Бережанах і Львівський університет. Під час Першої світової війни став офіцером у лавах Українських Січових Стрільців. 1919 року поручника Гоцка поранено під Вінницею, до того ж, він захворів на тиф. У лікарні Слов’янська його доглядала медсестра Марія, з якою він потім одружився.
Після війни Михайло Гоцко диригував хором при читальні “Просвіти” у рідному селі, потім викладав музику в школі. Згодом перейшов учителювати у Старі Кути, де 1937 року став директором семирічної школи.
М. Гоцко викладав історію, музику та інші предмети. Учні його любили.
5 жовтня 1945 року червоні “визволителі” засудили Михайла Гоцка до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та п’яти років позбавлення прав. Проте старому педагогові все-таки пощастило повернутися з комуністичних концтаборів на Батьківщину.
У Старих Кутах зараз діє “Просвіта”. З її та Володимира Близнюка ініціативи 29 травня 2005 року у Старих Кутах на вулиці Шевченка встановлено меморіальну дошку на будинку, в якому мешкав письменник, поет, учитель і підпільник Ярослав Гавучак.