ЧЕРГОВИЙ НАСТУП НА СТРАТЕГІЮ УКРАЇНСЬКОГО МАЙБУТТЯ

Галина ЛЕВИЦЬКА,член Національної спілки журналістів України

На журналістських семінарах за участю закордонних журналістів мені доводилося спостерігати, що їм важко зрозуміти нас — українців і нинішню нашу дійсність. Вони ставлять запитання: чому влада так мало робить для інтересів корінної нації? Чому нація спокійно сприймає пасивність (інколи хочеться сказати — цілеспрямовану деструктивну діяльність) влади? 

На мій погляд, найкращою відповіддю на ці  запитання може стати народна мудрість: “Ми такі, якими зробили нас віки страждань і боротьби”. Вона передусім стосується євроатлантичної інтеграції України, від успіху якої залежить стратегія майбутнього держави. Це розуміють і не приховують найзапекліші противники європейської стратегії України — комуністи. У пориві емоцій 18 січня, у день чергового їхнього “штурму” президії Верховної Ради  представники цієї фракції сказали, що блокують роботу парламенту, бо приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО вирішує стратегію майбутнього України. А вони, як логічно випливає з їхніх коментарів, — за стратегію минулого України.Незважаючи на те, що євроатлантичну інтеграцію декларує національне законодавство, спільний лист, підписаний Президентом Віктором Ющенком, Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко та головою Верховної Ради Арсенієм Яценюком про приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО, розрізнена опозиція у питанні стратегічного минулого України виявила повну одностайність. У заяві Партії реґіонів зазначено, що прохання України до країн — членів НАТО розглянути можливість її приєднання до Плану дій щодо членства в організації на Бухарестському саміті у квітні порушує українську Конституцію. Реґіонали навіть заявили, що лист — свідчення неконституційності дій влади, і вони мають намір вимагати від спікера Верховної Ради відкликати свій підпис. В іншому випадку порушуватимуть питання про невідповідність Арсенія Яценюка займаній посаді. Відповідь народних депутатів Блоку Юлії Тимошенко не забарилася. У заяві представники БЮТ стверджують, що реґіонали лукавлять, бо підтримали курс на вступ України в НАТО, проголосувавши 2003 року за законопроект “Про основні напрямки зовнішньої політики України” і підписали Універсал національної єдності.Міністр закордонних справ України Володимир Огризко, який офіційно 18 січня, у день протесту опозиції,  вручив у Брюсселі Генеральному секретареві НАТО звернення українського керівництва про приєднання до Плану дій з набуття членства України в НАТО, висловив здивування з приводу таких заяв реґіоналів. “У листі немає жодного слова про те, що ми подаємо заявку на вступ до НАТО”, — зазначив глава зовнішньополітичного відомства України. За його словами, у підписаному листі йдеться про новий етап співробітництва. “Попередній план дій затверджував уряд Віктора Януковича. Тому коли кажуть, що лист порушує Конституцію, це абсолютно не відповідає дійсності”, — стверджує міністр закордонних справ України. У Конституції України немає ніякого запису про її позаблоковий статус. Коли реґіонали і комуністи, “посилаючись” на Конституцію, вказують на брехню, то вони (нерідкого з дипломами докторів права) кажуть, що відповідний запис є в Декларації про державний суверенітет України 1990 року. А це концепція того ж порядку, що й ідея, приміром, Україні повернутися до радянського рубля, бо він існував у час, коли приймали Декларацію про державний суверенітет.  Не сумніваюся, кожен скаже, що така вимога — повний абсурд. Абсурд і спроба замінити правовий акт найвищого рівня історичним документом політичного характеру. Можемо зробити висновок, що суспільству підкидають “легкотравну” брехню задля реалізації своєї мети. І чи справді вона своя, якщо врахувати всі заяви посла РФ в Україні щодо російського бачення взаємин України з НАТО?Крім цього, міністр оборони РФ Анатолій Сердюков підписав розпорядження про припинення використання інформації з РЛС СПРН “Дніпро”, розміщених неподалік Мукачевого і Севастополя. Усе вказує, що ініціативам РФ, а точніше, її амбіціям,  нарешті поставлено крапку у затяжній суперечці, що з цього приводу виникла між Україною і Росією. На думку українських експертів, тепер ці станції можна буде задіяти в колективній системі європейської безпеки або в американській системі протиракетної оборони, яку створюють у країнах Східної Європи.З ними погоджується член парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Кінах (Партія реґіонів). Він акцентував на потребі повноцінної участі України в європейській системі колективної безпеки. РЛС дають змогу виявляти пуски ракет і космічні об’єкти до 4 000 км. 1992 року станції оголосили власністю України. 28 лютого 1997 року з ініціативи української сторони (президентом був Леонід Кучма) підписано угоду, яка передбачала спільне з РФ використання РЛС. Зокрема, російська сторона повинна була відшкодовувати витрати, пов’язані з їхньою експлуатацією, а українська — подавати відповідну інформацію РЛС на командний пункт під Москвою. У вересні 2005 року Кабінет Міністрів ухвалив рішення про передачу РЛС СПРН з відання Міністерства оборони під юрисдикцію Національного космічного агентства України. 2007 року орендна плата, яку виплачувала російська сторона за експлуатацію об’єктів у Мукачевому і Севастополі, становила $1,5 млн. При цьому загальні видатки України на функціонування вузлів СПРН щорічно становили принаймні $4,4 млн.На тлі постійного зростання цін на російський газ і паливо українське аналітичне середовище обережно висловлює думку, що Україні варто вже подумати і про відшкодування збитків, завданих у період радянської окупації, оскільки є прецеденти — держави Балтії. Офіційний Вільнюс оцінив завдані Литві збитки у період радянської окупації у 28 мільярдів доларів. Латвія планує завершити підрахунки лише 2011 року. Естонія чекає на вибачення РФ, яка є спадкоємницею СРСР. Хоч і вона не виключає можливості вимагати відповідного відшкодування.Поки що лише Литва ставить конкретні завдання — отримати репарації (відшкодування на кшталт тих, яких домігся Ізраїль від Німеччини) від РФ. Президент країни Валдас Адамкус наголосив, що Литва не відмовиться від вимог визнати факт радянської окупації і вимагатиме від Росії відшкодування за завдану окупацією шкоду. Аналітики вважають, що питання можуть порушити під час головування Литви в ЄС та ОБСЄ 2011 та 2013 років.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment