Комітету з Національної премії
України ім. Т. Г. Шевченка
та голові Комітету Лубківському Р. М.
Одразу після Різдвяних свят я звернулась до Вас з наступною заявою:
“Комітету з Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка
та голові Комітету
Лубківському Р. М.
актриси
Стефанової Галини Анатоліївни
ЗАЯВА
Центральне правління Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка та науково-методична рада Національного музею літератури України запропонували на здобуття Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка три мої моновистави. Це “Стіна” за п’єсою Ю. Щербака, “Польові дослідження з українського сексу” за однойменним романом Оксани Забужко та “Палімпсест” за текстами Василя Стуса.
Моє ім’я є серед номінантів на Шевченківську премію 2008-го. Але я не можу погодитись із тим, що з переліку вилучено виставу “Польові дослідження з українського сексу” за романом Оксани Забужко. Цей твір було обрано до постановки за талановите, гранично відверте і безкомпромісне втілення болю, проблем, тривог і сумнівів мого покоління.
Комітет з Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, пропонуючи номінантові підписати анкету, тим самим узгоджує з тобою, що зі свого доробку ти можеш і хочеш представити.
Три вищезгадані моновистави становлять нерозривну єдність для мене як для актриси, людини, жінки і громадянки.
Кожна з цих вистав по-своєму, без перебільшення, рятувала мене, коли я опинилася поза простором репертуарного театру. Моновистави допомагали жити далі, залишаючись в акторській професії і зберігаючи творче обличчя.
Тому вилучення з переліку будь-якої з цих вистав для мене абсолютно неприйнятне.
Прошу Вас повернути до списку номінацій виставу “Польові дослідження з українського сексу” за однойменним романом Оксани Забужко із невідкладним повідомленням у ЗМІ або вилучити моє ім’я зі списку номінантів, бо такою ціною я не можу залишатися серед претендентів на здобуття Шевченківської премії.
17 січня 2008 року
З повагою,
Галина Стефанова”.
Через тиждень після подачі мною цієї заяви в телефонній розмові голова Комітету Р. М. Лубківський повідомив мене, що заяву Комітет розглядатиме лише наприкінці лютого. Хоч рішення про вилучення з переліку вистави “Польові дослідження з українського сексу” за однойменним романом О. Забужко голова Комітету Р. М. Лубківський прийняв одноосібно, без узгодження з Комітетом.
На моє перше усне звернення з цього приводу голова Комітету запевнив, що виставу буде повернено до списку, але треба звернутися з письмовою заявою, що я і зробила. Тепер усе має інший вигляд. Зрозуміло, що наприкінці лютого будь-яке рішення з приводу моєї заяви втрачає сенс, адже громадські обговорення довкола номінантів уже завершаться.
Оскільки ця ситуація стала для мене принизливою, хочу прийняти виважене й остаточне рішення.
Я ВІДКЛИКАЮ своє ім’я зі списку номінантів на здобуття Шевченківської премії 2008 року.
Підкреслюю, що до Національної премії України імені Т. Г. Шевченка ставлюся з великою повагою і пієтетом і вважаю, що ця премія має бути найвищою і найпрестижнішою відзнакою в нашій країні, і задля цього нашому суспільству варто не пошкодувати праці.
Сподіваюсь, що Центральне правління Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка та науково-методична рада Національного музею літератури, які висували мене на здобуття Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка 2008 року, зрозуміють, що в даному випадку для мене це єдиний можливий крок.
27 січня 2008 року
З повагою,
Галина СТЕФАНОВА
України ім. Т. Г. Шевченка
та голові Комітету Лубківському Р. М.
Одразу після Різдвяних свят я звернулась до Вас з наступною заявою:
“Комітету з Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка
та голові Комітету
Лубківському Р. М.
актриси
Стефанової Галини Анатоліївни
ЗАЯВА
Центральне правління Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка та науково-методична рада Національного музею літератури України запропонували на здобуття Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка три мої моновистави. Це “Стіна” за п’єсою Ю. Щербака, “Польові дослідження з українського сексу” за однойменним романом Оксани Забужко та “Палімпсест” за текстами Василя Стуса.
Моє ім’я є серед номінантів на Шевченківську премію 2008-го. Але я не можу погодитись із тим, що з переліку вилучено виставу “Польові дослідження з українського сексу” за романом Оксани Забужко. Цей твір було обрано до постановки за талановите, гранично відверте і безкомпромісне втілення болю, проблем, тривог і сумнівів мого покоління.
Комітет з Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, пропонуючи номінантові підписати анкету, тим самим узгоджує з тобою, що зі свого доробку ти можеш і хочеш представити.
Три вищезгадані моновистави становлять нерозривну єдність для мене як для актриси, людини, жінки і громадянки.
Кожна з цих вистав по-своєму, без перебільшення, рятувала мене, коли я опинилася поза простором репертуарного театру. Моновистави допомагали жити далі, залишаючись в акторській професії і зберігаючи творче обличчя.
Тому вилучення з переліку будь-якої з цих вистав для мене абсолютно неприйнятне.
Прошу Вас повернути до списку номінацій виставу “Польові дослідження з українського сексу” за однойменним романом Оксани Забужко із невідкладним повідомленням у ЗМІ або вилучити моє ім’я зі списку номінантів, бо такою ціною я не можу залишатися серед претендентів на здобуття Шевченківської премії.
17 січня 2008 року
З повагою,
Галина Стефанова”.
Через тиждень після подачі мною цієї заяви в телефонній розмові голова Комітету Р. М. Лубківський повідомив мене, що заяву Комітет розглядатиме лише наприкінці лютого. Хоч рішення про вилучення з переліку вистави “Польові дослідження з українського сексу” за однойменним романом О. Забужко голова Комітету Р. М. Лубківський прийняв одноосібно, без узгодження з Комітетом.
На моє перше усне звернення з цього приводу голова Комітету запевнив, що виставу буде повернено до списку, але треба звернутися з письмовою заявою, що я і зробила. Тепер усе має інший вигляд. Зрозуміло, що наприкінці лютого будь-яке рішення з приводу моєї заяви втрачає сенс, адже громадські обговорення довкола номінантів уже завершаться.
Оскільки ця ситуація стала для мене принизливою, хочу прийняти виважене й остаточне рішення.
Я ВІДКЛИКАЮ своє ім’я зі списку номінантів на здобуття Шевченківської премії 2008 року.
Підкреслюю, що до Національної премії України імені Т. Г. Шевченка ставлюся з великою повагою і пієтетом і вважаю, що ця премія має бути найвищою і найпрестижнішою відзнакою в нашій країні, і задля цього нашому суспільству варто не пошкодувати праці.
Сподіваюсь, що Центральне правління Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка та науково-методична рада Національного музею літератури, які висували мене на здобуття Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка 2008 року, зрозуміють, що в даному випадку для мене це єдиний можливий крок.
27 січня 2008 року
З повагою,
Галина СТЕФАНОВА