«ІНФЛЯЦІЮ ПОРОДЖУЄ НЕ ПОВЕРНЕННЯ ВКЛАДІВ, А ЗЛИДНІ ГРОМАДЯН»

30.01.2008 Firefly

Ледве почалася довгоочікувана виплата громадянам вкладів на ощадних книжках, як опоненти уряду Юлії Тимошенко і демократичної коаліції парламенту підняли ґвалт, намагаючись применшити соціальне значення цієї акції. Справі прислужилася і рекордна інфляція, якою ознаменувала минулий 2007 рік так звана антикризова коаліція та її уряд Януковича. Спекулюючи на наболілій проблемі безперервного зростання цін, тепер уже опозиційні ідеологи торочать, що, мовляв, виплата вкладів призведе до збільшення інфляції. Прокоментувати ці твердження наша газета попросила відомого політика, першого заступника голови Української народної партії, народного депутата України (фракція НУНС) Івана ЗАЙЦЯ.

— Іване Олександровичу, чи справді виплата колишніх радянських вкладів загрожує новою інфляцією? — Переконаний, що виплата знецінених вкладів, які вкрала свого часу влада Росії в українських громадян, не спричинить інфляційного стрибка. Вважаю, що сьогодні навіть різке підвищення заробітної плати в Україні не є інфляційним фактором, бо частка зарплати у собівартості продукції у нас незначна. Українська народна партія виступає за реалізацію доктрини дорогої робочої сили, тобто за те, щоб упродовж короткого часу підвищити заробітну плату в кілька разів, і не вважаємо це інфляційним фактором. Тому що є можливість економії енергоносіїв, матеріалів — тобто можна навести порядок у формуванні собівартості продукції. Ми бачимо сьогодні кілька атак на виплату знецінених заощаджень. Зокрема, дехто говорить, що потрібно відмовитися від виплат, що з часом можуть дати більше. Все робиться для того, щоб знову обманути людей. — І все ж заощадження треба якнайшвидше повертати? — Так, і з кількох причин. По-перше, влада повинна продемонструвати, що це фактично державний борг перед громадянами. І повернути довіру до влади можна буде лише тоді, коли влада розраховуватиметься з боргами. Це акт соціальної справедливості, і влада повинна здійснити його хоча б задля примирення в самому суспільстві. По-друге, ми знаємо, що вклади по суті вкрала влада Російської Федерації, але провину за це чомусь перекладають на нову українську владу, тому ми повинні повернути заощадження громадянам якомога швидше, зробити це у цивілізований спосіб. Більш того, ми вимагаємо від уряду й парламенту збільшити розмір зарплат громадян у кілька разів, зокрема, застосовуючи мінімальну погодинну оплату праці. Лише в такому випадку розподілимо валовий внутрішній продукт в інтересах усього суспільства, а не самих олігархів. — Чому ж дехто чинить спротив упровадженню доктрини дорогої робочої сили, тобто різкому збільшенню зарплат? — Олігархам це невигідно. Українська економіка експортно орієнтована, головна продукція експорту або сировина, або продукція, близька до сировини: вугілля, метал, зерно. Левова частка прибутків від такого експорту осідає в кишенях олігархів. Щоб відтворювати такий тип економіки, який сьогодні маємо, й ведуть шалену пропаганду, що, мовляв, не можна повертати знецінені вклади, збільшувати соціальні виплати — зарплати, пенсії. Ми ж ставимо питання, щоб переорієнтувати нашу економіку з експортного типу на пріоритетну розбудову внутрішнього ринку. 70—80 % потенціалу української економіки слід спрямувати на внутрішній ринок. Це буде дуже ємкий ринок, він забезпечить стабільність нашої економіки, що також важливо. Бо при сировинному варіанті експорту ми дуже вразливі від зовнішніх впливів. Як тільки змінюється світова кон’юнктура на продукцію, обмежуються ринки — наша економіка летить шкереберть. — Чи можливий великий внутрішній ринок без заможного покупця? — Безумовно, неможливий! І без доктрини дорогої робочої сили, без зростання зарплат і пенсій ми не зможемо сформувати такого покупця. — І цей покупець купуватиме переважно вітчизняні товари? І не лише на рівні продуктів споживання? — На всіх рівнях. Наприклад, ми не маємо сьогодні потужного сільськогосподарського машинобудування, високотехнологічної інформаційної сфери — майже весь товар імпортний, закордонний. Практично йде боротьба двох світоглядів, двох бачень розвитку України. Про одне з них я сказав. А олігархи хочуть, щоб була дешева робоча сила, прагнуть і далі обманювати людей, що вони, мовляв, зможуть продавати свою продукцію за кордон лише за умови низької собівартості продукції. — Повернімось до виплати знецінених заощаджень. Чи можна якось спробувати порушити питання перед Росією про повернення або компенсацію Україні цих грошей? — Українська народна партія постійно наполягає на такому підході. Україна повинна порушити перед російською владою питання про те, що знецінені заощадження громадян слід визнати боргом Росії перед Україною. Принаймні треба цього добиватися. В переговорах з Росією ми повинні використовувати цей аргумент, бо інакше дотуємо російську економіку. Це окрім того, що ми й так дотуємо Росію через низькі ціни на оренду Чорноморським флотом Росії нашої території, низькі тарифи за транзит енергоносіїв з Росії в Європу нашою газотранспортною системою. Тому наша влада повинна саме так ставити питання.СпілкувавсяПетро АНТОНЕНКО

Поділись і насолодись:

26.02.2018 slovo Прокоментуй!

Полтавщина у 1905—1916 роках: перші спроби легалізуватися, заснування і діяльність Українського клубу

2018 рік для просвітян Полтавщини позначений двома знаковими датами. Це 150-річчя з часу заснування товариства “Просвіта”...

Просвіта
26.02.2018 slovo Прокоментуй!

Просвіти багато не буває

2018-й — рік 150-річчя Товариства “Просвіта” в Україні, для Хмельницької міської “Просвіти” ознаменований підписанням Угоди про...

Просвіта
Коли добром і любов’ю сповнені серця, квітнуть душі і все навколо

26.02.2018 slovo Прокоментуй!

Коли добром і любов’ю сповнені серця, квітнуть душі і все навколо

Ігор ЧЕРНЕЦЬКИЙ, сільський голова с. Вербів, просвітянин; Ярослава ПАВЛІВ, просвітянка Подружжя Марія і Степан Хамари добре...

Просвіта

Leave a Comment Скасувати відповідь

Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.