ПОСТАТЬ ЗНАЧУЩА, УЛЮБЛЕНА

Ніна ГНАТЮКЄвгена Дударя нашим читачам особливо представляти не треба — його знають усі, кому дорога українська державність, рідна мова, кого болять і непокоять усі негаразди, спричинені антиукраїнською політикою багатьох можновладців і радянських, і вже теперішніх часів. Заслужений діяч мистецтв України, автор багатьох книжок сатири, прекрасний виконавець власних творів, сучасний класик з хутора Мозамбік. А про себе Євген Дудар говорить так: “Постать. Літературно-мистецька. І трішки громадсько-політична. Величина — 168 сантиметрів (босий). Суспільна вага — 60 кг (голий). Народився, як усі. Їв менше, як усі. Спав менше, як усі. Вчився більше, як усі. Працював більше, як усі. Дівчат любив (і люблю) більше, як усі. Тому в душі — лірик”.Видатному українському сатирикові за творчим статусом і тонкому лірикові за станом душі 24 січня виповнилося 75 років. А 27 січня у столичному Будинку художників відбувся ювілейний літературно-мистецький вечір улюбленого автора мільйонів українців.Євген Михайлович був молодим і усміхненим, читав давні й нові твори, розповідав цікаві історії зі своїх мандрів, мисливські небилиці й рибальські бувальщини, метав громи і блискавиці гострого сатиричного слова в тих, хто не дорожить землею своїх героїчних предків, знищує пам’ятки культури, досі молиться кривавим більшовицьким вождям.Ювіляра щиро вітали з високоліттям народні депутати України Лілія Григорович і Володимир Стретович, заступник міністра культури і туризму України Ольга Бенч, видатний поет, Герой України Дмитро Павличко, заступник голови НСПУ, прозаїк Василь Шкляр і голова Київської письменницької організації Віктор Баранов, головний редактор журналу “Перець” Михайло Прудник, голова Тернопільського земляцтва Ярослав Фліссак, квартет “Явір”, заслужена артистка України Ірина Шинкарук та чимало інших письменників, артистів, громадських діячів, шанувальників творчості.І хоч у концертному залі ми не побачили телевізійних камер, хоч припізнюється висока державна нагорода, а Шевченківською премією видатного сатирика теж досі не відзначено, це не применшило урочистості.Розкішні кетяги калини, пучки колосся, кролевецький рушник, витвори народних майстрів і квіти, квіти, квіти — все це засвідчувало ту велику любов, яку здобув своєю півстолітньою працею на творчій ниві Євген Дудар.Він і досі невтомно несе вахту на сатиричному плацдармі. І хоч живемо у мирний час, тут не стихає битва. За нашу молоду державу. За нашу багатостраждальну землю. За нашу понівечену віру. За нашу солов’їну мову. За наші обкрадені душі. За наші спустошені голови. За наші поранені серця. На цьому плацдармі Євген Дудар невтомно воює проти глупоти і байдужості, чвар і ненависті, закликає до єдності в боротьбі за могутню і багату Українську державу.Тож побажаймо Євгенові Дударю, високоталановитому майстрові слова, сто літ натхнення, щастя, добра. І це не перебільшення. Одним із перших на ювілейний вечір прийшов поет Олекса Ющенко. А йому вже за дев’яносто. 
Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis