РАРИТЕТИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

В Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського відкрилася виставка “…однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною…” (до 90-річчя проголошення ІV Універсалу Української Центральної Ради). Урочисте зібрання відкрив академік Національної академії наук України, Голова Українського Інституту національної пам’яті Ігор Юхновський. Про історичне значення проголошення ІV Універсалу Української Центральної Ради говорили доктор історичних наук, заступник голови Українського Інституту національної пам’яті В. Верстюк, народний депутат України першого скликання, заступник голови Київської міської організації Української народної партії В. Шовкошитний. Про історію формування колекції, представленої на виставці, розповів директор Бібліотеки О. Ольжича Олександр Кучерук. У відкритті виставки взяли участь представники засобів масової інформації, науковці, музейники, студенти Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Світлана ПАНЬКОВА“Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу”. Коли вперше цю багатовікову мрію українців озвучив Михайло Грушевський в ніч на 11 січня 1918 р. в залі Центральної Ради, буря овацій потрясла її стіни. Відновлення української державності, здавалося, безнадійно втраченої в глибинах ХVІІІ ст., — у цьому полягала сутність та головна конструктивна ідея ІV Універсалу. Цей акт став вершиною діяльності Української Центральної Ради та логічним доповненням і розвоєм найрадикальнішого документа УЦР — ІІІ Універсалу, в якому вже було закладено головні підвалини державотворення: народ, територія, влада. У найдраматичніший момент своєї історії новітній український парламент ухвалив ІV Універсал, щоб захистити Україну від більшовицької навали, укласти мирний договір і вплинути на геополітичну ситуацію в Європі. На її карті з’явилася молода незалежна держава Україна.  Тогочасні українські політики не могли передбачити всі проблеми, які стануть на шляху утвердження незалежності. Проте вони були свідомі того, що за головний постулат ІV Універсалу доведеться боротися не одному поколінню. Справді, це був документ перспективної дії, його історичне значення виявилося не відразу. Ключові слова ІV Універсалу Центральної Ради покликали на захист самостійної України київських студентів та гімназистів, що полягли під Крутами; ці слова звали до бою вояків Армії УНР доби Директорії та Січове Стрілецтво Української Галицької Армії. Різними засобами за самостійну Україну боровся Уряд УНР в екзилі, Українська Повстанська Армія в роки Другої світової війни, шістдесятники в період тоталітаризму. Незалежність України, проголошену 1991 року, можна вважати одним із найвагоміших результатів ІV Універсалу. Відкриття виставки до 90-ої річниці проголошення незалежності України в родинній садибі Грушевських на Паньківській, 9 має особливе, символічне значення. Саме їхня садиба стала епіцентром січневих подій 1918 р. Тісно переплелася особиста трагедія Михайла Грушевського з трагедією молодої Української держави, яку він виборював упродовж десятиліть. Більшовики добре усвідомлювали провідну роль лідера Центральної Ради, тому і спрямували свій жорстокий удар саме проти нього. Вони зумисне обстріляли дім Грушевських, з якого напівживою винесли матір Михайла Сергійовича, в пожежі загинули унікальне зібрання українських старожитностей, книгозбірня, архів, рукописи. Незважаючи на трагедію, Грушевський закликав новими очима поглянути у майбутнє: “І мені здається, що те, що переживаю я так гостро в сім моменті, переживає й уся Україна. Що Україна також поховала своє старе в сім огнищі, в сій руїні, в могилах своїх дітей, забитих рукою большевиків, як я в могилі матері…”Повертаючись у минуле, ми спробували відтворити боротьбу за самостійну Україну на початку ХХ ст. мовою оригінальних історичних документів. Представлені раритети зберігалися в родинах діячів Української революції в еміграції, а після проголошення незалежності України надійшли до збірки Бібліотеки О. Ольжича завдяки ініціативі та наполегливості директора Олександра Кучерука. Саме це зібрання складає основу виставки. Її доповнюють унікальні експонати з колекції Історико-меморіального музею Михайла Грушевського.Національно-визвольний рух початку ХХ ст. активізувався після першої російської революції 1905—1907 рр. Гасла автономної України, що лунали на засіданнях Державної думи Росії, подано в експозиції за сторінками органу української фракції І Думи —“Украинского вестника”. Часопис виходив за активної участі провідника українського руху Михайла Грушевського, кожне число відкривалося його публіцистичними виступами з вимогами автономії України, розвитку національної школи, мови, преси. З початком Першої світової війни на арену боротьби за самостійну Україну виходять політемігранти з Наддніпрянщини, які створюють Союз визволення України. На виставці представлено рідкісну фотографію лідерів Союзу, які проводили активну просвітницьку роботу серед полонених українців з російської армії у таборах Німеччини та Австрії. Задля піднесення національної свідомості серед полонених Союз видавав популярні праці з історії України, зокрема праці Михайла Грушевського, що експонуються на виставці. Саме завдяки діяльності Союзу в таборах було сформовано Синьожупанну та Сірожупанну дивізії, підрозділи яких брали участь у боях із більшовицькою навалою. Один з цих підрозділів постає на світлинах початку 1918 р.Кульмінаційний момент в історії Української Центральної Ради — проголошення незалежності Української Народної Республіки — представлено унікальними експонатами, що збереглися до наших днів у поодиноких примірниках: листівки з текстами І—ІV Універсалів, видання праць 1917—1918 рр. голови Центральної Ради Михайла Грушевського, фоторепродукції підписання Берестейського договору з тогочасних німецьких та французьких часописів; матеріали про юних захисників молодої незалежної України, які загинули під Крутами. Про зміну геополітичної ситуації свідчать тогочасні карти, на яких своє повноправне місце серед європейських держав займає Україна. Відвідувачі виставки мають нагоду ознайомитися з оригінальними фотознімками діячів Української Народної Республіки В. Винниченка, О. Шульгина, С. Петлюри, Б. Мартоса та ін.Серед унікальних експонатів з фондів Історико-меморіального музею Михайла Грушевського —“Художній альбом України”, виданий у Полтаві влітку 1917 р. Він у світлинах відтворює початковий період діяльності Центральної Ради, подає рідкісні портрети її провідників. В огні і бурі революції оригінали вміщених знімків було втрачено, і сьогодні їхні репродукції в полтавському виданні залишаються першоджерелами. Особливий інтерес представляють меморіальні речі члена Української Центральної Ради Павла Назаренка, які його син нещодавно передав до Музею Михайла Грушевського. Естафету боротьби за незалежну Україну з кінця 1918 до початку 1921 р. перебрала Директорія Української Народної Республіки та провідники Західно-Української Народної Республіки. Рівно через рік після проголошення ІV Універсалу на Софійському майдані у Києві вони проголосили Акт злуки УНР та ЗУНР в єдину Соборну державу. На виставці експонуються газети, які висвітлюють історію постання Директорії та повертають нас до початку Листопадового чину 1918 р. у Львові, в результаті якого було проголошено утворення Західно-Української Народної Республіки. У Зимових походах 1919—1920 рр. відстоювали незалежність командири та вояки Армії УНР, документи, відзнаки нагороди та спогади яких представлено в експозиції.Відзначаючи 90-ту річницю проголошення ІV Універсалу, продовжуємо традицію, започатковану в діаспорі. До уваги відвідувачів — матеріали про урочисті академії до історії Директорії, ЗУНР, Акту злуки, пам’ятні листівки. Навіть Різдвяну зірку колишні борці за волю України бачили у вигляді державного герба. Вони мріяли і вірили, що Україна стане самостійною, незалежною державою.Під час роботи виставки відбудуться презентації видань з історії Української революції. 

 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment