ЧАРІВНИК МОВНИХ СКАРБІВ

Антоніна МОВЧУН, кандидат педагогічних наук, заслужений учитель УкраїниЛауреат престижної літературної премії імені Лесі Українки, поет Анатолій Качан не просто залюблений у пахощі рідного степу, моря і слова — він, як маг-чарівник, творить дива зі Словом. Воно в нього виблискує неповторністю, запалює іскру Божу в дитячих серцях. Як поета-педагога його турбує, щоб українські діти не потрапили під чужі впливи, не стали наслідувати чужі голоси, як птахи-пересмішники чи папуги. Тож і пише так, щоб вони любили й цінували свою культуру та історію, рідну землю та рідне слово — щоб зростали свідомими українцями.Саме таким постав поет у збірці “Чари ворожбита”, яка заслуговує найвищої відзнаки і справедливо висунута на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2008 року. Коли ця книга вийшла у світ, вона об’єднала читачів із різними смаками, більш того — вони породичалися між собою і з поетом за “співучою нашою мовою”.З великою радістю зустріли книжку вчителі початкових класів та словесники. Вона відкриває такі обрії світу, які приворожують навіть байдужих, викликає подив, інтерес до рідного слова. А всім відомо, що любов починається з подиву та інтересу.А. Качан — майстер мовних таємниць. Поетичною збіркою він заходить у кожний клас, відкриває дитячі серця. “Чари ворожбита” вивершились поруч із “Дивом калиновим” та “Чарами барвінковими” незабутнього Дмитра Білоуса. Збірка — той неоціненний скарб, що допомагає вчителям формувати любов до рідної мови — і в цьому її практичне значення. Школи чекали книжки, яка допоможе розбудити байдужих до слова, і нею стали “Чари ворожбита”.Збірка багата жанрами, розмаїта тематикою. Ніжні, тонкі порухи душі дитини зачепить цикл “Теплий край”. У ньому чимало віршів із казковим колоритом. Поет добирає такі асоціації, від яких поезія просто зблискує:Охололи води і земля, Сон бере натруджені поля.На горбах у бронзовий кулакЗаховав зернята дикий мак.А поміж горбами в теплий крайПокотився колесом курай.Ні душі в полях, лише димокЛащиться, згортається в клубок… Аналізуючи його поезію, Г. Клочек наголошував: “А. Качан дуже швидко, десь із перших віршів збірки, переводить читача на свою “точку зору” бачення навколишнього світу. На цей перехід погоджуєшся добровільно, бо дивитися на світ очима поета і справді цікаво. Читаєш — і ніби скидаєш із себе завісу буденності, яка заважала тобі всією душею відчувати неповторну красу кожної миті твого існування на землі…” Анатолій підмічає деталі життя природи, олюднює їх. Він уміє надати людяності зображуваному і водночас непомітно для малого читача вкласти в його душу високі моральні істини:Не журися, саду, це не горе,Що ми знов зосталися одні:Той, хто зимуватиме за морем,Ще позаздрить нам на чужині.Повчальність у Качана ховається за ліричним настроєм або постає веселою мозаїкою. Є вона й у веселих забавлянках-безкінечниках, що представлені розділом “Ліниві вареники”. Усіх, кого герой безкінечного вірша частує лінивими варениками (поезія “Ліниві вареники”), нападають ліньки — і Мурку, і Жучку, і друзів:Сном непробудним всі ми спимо,В школу не ходимо й бурмотимо:“Еники-беники, еники-беники,Мама зварила ліниві вареники…”А. Качан формує в дітей уміння користуватися фразеологізмами, що закодували в собі національну самобутність рідної мови: Наче з лісу темного жар-птицю,Випустила хмара блискавицю,Підпалила явір біля броду, —І сховала кінці в воду.Розділ “Скоро я піду до школи” призначений для дошкільнят, тож у ньому — ігрова поезія. Тут поетичі фантазії автора невичерпні. Діти розкошують у скоромовках, загадках та страшилках, граються словами-двійниками чи словами-перевертнями, збагачуються народними прислів’ями та прикметами — відкривають мовні скарби і закохуються в рідну мову.Поет-педагог А. Качан добре знає потреби сучасної школи, і його вірші входять у дитячий світ вже на уроках навчання грамоти. Для цього віку створено чимало віршів, якими користуються діти, вивчаючи азбуку. Тут сказали своє слово О. Олесь в “Алфавіті віршами, написаними для сина”, Н. Забіла “Веселою абеткою” тощо. Однак А. Качан і тут неповторний. Його абеткові вірші — ігрові, їхній звукопис — музичний, переповнений алітераціями, які, мов ноти, творять словесну музику:Солоний вітер після зливиТрусив щосили синю сливу.Упала буква “Л” зі сливи —І стала СИНЯ СЛИВА СИВА.Кожен вірш цього циклу може надати урокам тієї чарівної святкової небуденності, яка зворушить дитячі серця, викличе той подив, що стане початком заглиблення в рідну мову, та й, мабуть, закладе основи становлення особистості юних мовознавців. Тонко, ніжно дотикається поет до душі дитини. Вірші цього циклу порушують серйозні мовознавчі аспекти. Та робить це поет у казковій формі. Він добре знає дитину, її любов до казки:До буряка прийшов будяк:— Давай мінятися!— А як?— А так: із горем пополамЯ букву “Д” тобі віддам.А ти мені віддай теперНа добру згадку букву “Р”.— Е ні, — обурився буряк, —Не хочу я мінятись так,Ти не будяк, а шарлатан,Бо це не обмін, а обман.Ніби коштовностями, грається дитина словами в таких віршах і пізнає їхню таїну.Улюбленими жанрами дитячого фольклору є заклички, примовки, дражнилки, мирилки, небилиці, забавлянки, діалоги. Йдучи за народною традицією, А. Качан творить свій дитячий фольклор. Поет передає інтереси сучасної дитини. Ось, наприклад, як звертається вона до равлика? Виглянь, равлику, до менеІз хатинки-кам’яниці,Вистав дві свої антени,Будем мультики дивитись.Поезія Качана — добра, людяна. Розкриваючи мовні скарби, поет не забуває про виховну силу слова. Герої його віршів — діти і слова. Ліричний герой поезій А. Качана переповнений почуттям гідності, делікатності, витонченого естетизму людини, яка любить рідне й шанує чуже. У створеному ним світі Слова дитині цікаво. Вона там грається, збагачується знаннями і виховується. Красою і багатством рідного слова поет формує юних патріотів. Можна з упевненістю сказати: діти, які відкрили для себе таїну слова в збірці “Чари ворожбита”, зростатимуть з Україною в душі.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment