ПІД ТИСКОМ МОСКВИ

І щоб таке не повторилося в площині співпраці з НАТО, щоб рівень співробітництва України з Альянсом не зрівнявся з тим, якого досягла РФ, російське керівництво “застерігає” Україну. Президент Росії заявив, що не може виключати теоретичного націлювання російських ракет на Україну в разі розміщення на українській території елементів протиракетної оборони США чи баз НАТО. Звучить страшнувато. А яка правда? Українські військові експерти стверджують, що російські ракети можуть бути націлені на Україну, бо сьогодні їх націлено в бік Заходу, і їхня траєкторія гіпотетичного польоту проходитиме над територією України. Однак в Україні акцент на іншому: російський президент намагається нав’язати українському суспільству думку, що вступ України в НАТО неодмінно спричинить розташування в Україні іноземних військових баз.Звичайно, це не так, бо українське законодавство підстав для подібного розташування не дає. Окрім цього, нинішня географія Альянсу така, що українська територія йому не потрібна (Україна виступає як геополітичний суб’єкт).Московські ідеологи знають давню істину, що чим частіше повторювати брехню, тим швидше в неї повірять. Як наслідок — у більшості громадян України може залишитися стійкою сформована ще в колоніальні часи думка, що вступ до НАТО спричинить неодмінне розташування іноземних військових баз. Саме це російський президент намагався поставити на перше місце. Він не говорив про намір України стати членом Північноатлантичного альянсу в політичному сенсі. Чи промова Путіна — лише сигнал для загалу? Народний депутат від фракції НУНС Володимир Стретович вважає, що слова російського президента — це також сигнал тим, хто нині блокує трибуну Верховної Ради України, щоб використовувати додатковий аргумент протидії входження України в НАТО. За словами Володимира Стретовича, зовнішня розвідка РФ підказала Путіну, що для досягнення результату в Україні потрібно сказати саме такі фрази. Вони за всіма ознаками відповідають критеріям психологічної війни, яку активно ведуть з середини 2004 року. Один з її фронтів — мовно-культурна площина. Тут Москва використовує найсучасніші технології. Нині загострення відзначають у кіноіндустрії. І хоч намагаються поставити її в рамки мистецтва, насправді це дуже вагомий інструмент впливу на душі. Відомо, що молодь наслідує звички і спосіб мовлення героїв. Цю проблему розуміє не лише культурна еліта нації, а й судді Конституційного Суду України. Відповідно до рішення КС, дубляж фільмів має здійснюватися українською мовою. Таке рішення насамперед не сподобалося міністерству закордонних справ РФ. У деяких реґіонах триває бойкот рішення найвищого органу українського судочинства. Технології тут добре відпрацьовані на прикладах бойкоту української преси та книжки. За даними дистриб’юторської компанії B&H Fіlm Dіstrіbutіon, дублювання кінострічок українською істотно не вплинуло на кількість відвідувань кінотеатрів на сході й півдні України. Незважаючи на це, у кінці лютого представники кінотеатрів Києва, Донецька, Дніпропетровська, Миколаєва, Харкова, Одеси хочуть провести пікети з вимогою припинити, всупереч рішенню Конституційного Суду, політику “насильницької українізації кінопрокату”.У народі у подібних ситуаціях кажуть: собака гавкає, а караван іде. Київ утверджує свою присутність і свою самобутність у Європі. 14 лютого у столиці України започатковано нову реґіональну ініціативу Європейської Комісії “Чорноморська взаємодія”. Ця ініціатива пов’язана з тим, що з 1 січня Європейський союз поповнився новими членами з Чорноморського реґіону. Це вимагає тіснішої співпраці між ЄС і реґіоном загалом. Міністр закордонних справ України Володимир Огризко наголосив, що проведення форуму саме в Києві дасть змогу Україні повернути історичну славу “перехрестя” політичних та торговельно-економічних шляхів. Присутній на засновницькій зустрічі нової європейської ініціативи Президент України стратегічно найважливішими завданнями назвав здійснення нової енергетичної політики у реґіоні і в Європі загалом. Її суть має полягати у виробленні чітких і єдиних для всіх правил, рівного доступу до енергетичних джерел. “Потреба такого підходу актуалізована подіями на енергетичних ринках, спробами використати енергетику як важелі тиску”, — аргументував глава Української держави. Мабуть, невипадково саме ці слова прозвучали відразу після дуже складної зустрічі Президента України у Москві щодо газових проблем.