ВІД МОРЯ ДО МОРЯ

Дмитро ЧЕРЕДНИЧЕНКО

Українці й литовці споконвіку мали тісні духовні взаємини. Це засвідчують народні міфологічні перекази, близькі, а то й споріднені мовні утворення, дружні й щирі перегуки видатних культурних діячів, що завжди підтримували заповітні прагнення наших народів.Я почав би цей перелік із наших спільних захисників — Перуна й Перкунаса, Дива або Дажбога і Дєваса, а також лаумлю й русалок. Може, саме близькість наших міфологій надихнула славного Вітаутаса Бложе перекласти литовською мовою знамениту “Лісову пісню” Лесі Українки. 

Зворушує, що багато слів із санскриту сьогодні знаходимо в литовській та українській мовах. Деякі вчені твердять: литовська й українська мали колись спільну прамову.Щиро й захоплено писав Тарас Шевченко про Вільно, город преславний, у якому він знайшов свій душевний прихисток і доброго навчителя Йонаса Рустемаса! Навіть “у степу далекім за Уралом” він з вдячністю згадував це місто, що зворушило його юначу душу. І Шевченкові думи найприродніше звучать у перекладі саме литовською. Вперше переклав їх Людас Гіра. Ватажок литовських повстанців проти національного гніту Антанас Мацкявічюс, який закінчив Київський університет, мав за ідеал служіння народу саме образ Тараса Шевченка. Молодий спадкоємець його звитяжного духу також їде вчитися до Київського університету. Це яскраво відтворив у своєму романі “Повстанці” класик литовської літератури Вінцас Міколайтіс-Путінас.Із литовськими класиками дружили Павло Тичина й Максим Рильський. Антанас Венцлова й Максим Рильський їздили разом до Закопаного й захоплювалися молодими талановитими поляками в національних строях. Павло Григорович листувався з Антанасом Венцловою. Едуардас Межелайтіс перекладав Павла Тичину, Максима Рильського, Миколу Бажана, Андрія Малишка, дружив з Олесем Гончарем та Михайлом Стельмахом. У Каунасі в меморіальній кімнаті Майроніса є фото “Едуардас Межелайтіс і Максим Рильський в Україні”. Приятелювали Валентин Бичко, який перекладав з литовської, та Еугеніюс Матузявічюс, який любив українську поезію. У його інтерпретації литовською побачили світ поезії Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Максима Рильського, Андрія Малишка, Валентина Бичка, Бориса Олійника та інших авторів.Творчій дружбі наших літератур прислужилися визначні письменники й перекладачі з українського боку: Віктор Петровський, Валентин Бичко, Ольга Градаускєне, Раїса Петкявічєне, Надія Непорожня, Володимир Затуливітер, Світлана Жолоб, Іван Драч, Дмитро Павличко, Петро Засенко, Василь Моруга. Дмитро Білоус переклав поеми Діонізаса Пошки “Мужик Жемайтії і Литви” та Антанаса Баранаускаса “Анікщяйський бір”, чимало віршів Майроніса. А видатного вченого, поета й перекладача Анатолія Непокупного частіше, мабуть, можна було бачити в Литві, аніж у Києві. Його поетична книжка “Золото вікон” з передмовою Юстінаса Марцінкявічюса вийшла у Вільнюсі литовською (1989), його фундаментальна праця “Балтійські родичі слов’ян” добре відома і литовцям, і українцям (поетичні вставки литовською переклав Еугеніюс Матузявічюс). Відомі й інші його дослідження, наприклад про литовські адреси Тараса Шевченка, про тісні литовсько-українські взаємини. То була воістину подвижницька постать. Така ж подвижниця — видатна литовська поетеса, прозаїк, перекладач і вчений Біруте Балтрушайтіте-Масьонєне. Вона була закохана в Україну. А її том у бібліотеці “Світової літератури” “Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка” — немеркнучий пам’ятник дружби наших культур. Блискучі її переклади поезій Лесі Українки, Ліни Костенко, Миколи Вінграновського, Володимира Затуливітра та інших українських поетів. Із далекої Канади побувала в Україні литовська поетеса Няріма Наруте й написала цілу добірку віршів, присвячених Україні. В одному з них вона пророкувала 4 липня 1991 року:Над золотом воріт,  що місто осява, Замайорить блакиттю  України корогва.На зустрічі з шанувальниками поетичного слова приїжджала з Австралії литовська поетеса Лідія Шімкуте. Вона була вражена, як звучить її поезія українською.Своєрідним повпредом України в Литві був Леонід Коваленко. Він плекав у нас, молодших, високу повагу до великого литовського народу.Ми відчуваємо тепло творчого перевисання від багатьох литовських письменників, які по-своєму талановито прочитали твори наших митців. Це —Алексас Дабульскіс (Івана Франка, Петра Скунця), Йонас Стрелкунас (Івана Франка, Лесю Українку, Миколу Бажана, Василя Мисика, Василя Симоненка, Миколу Сома, Володимира Коломійця, Василя Герасим’юка), Міколас Карчяускас (Василя Чумака, Петра Засенка, Івана Драча, Леоніда Талалая), Юстінас Марцінкявічюс (Тараса Шевченка, Володимира Сосюру, Андрія Малишка, Дмитра Павличка), Вітаутас Бложе (Тараса Шевченка, Лесю Українку, Павла Тичину, Максима Рильського, Платона Воронька, Дмитра Павличка), Аудроне Козлова (Василя Стефаника, Валерія Шевчука), Юдіта Вайчюнайте (Богдана-Ігоря Антонича, Тамару Коломієць), Владас Шимкус (Лесю Українку, Миколу Куліша, Бориса Олійника), Альгімантас Мікута (Івана Франка, Євгена Плужника, Романа Лубківського), Альгімантас Балтакіс (Дмитра Павличка), Яніна Дягутіте (Тараса Шевченка, Максима Рильського), Йонас Якштас (Володимира Лучука, Дмитра Онковича, Володимира Підпалого, Бориса Нечерду), Сігітас Гяда (Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку), Марцеліюс Мартінайтіс (Лесю Українку), Йонас Ліняускас (Миколу Карпенка, Петра Перебийноса), Віолетта Пальчінскайте (Дмитра Павличка, Віктора Коржа, Леоніда Череватенка, Світлану Йовенко), Антанас Дрілінга (Павла Мовчана, Володимира Забаштанського), Тетяна Ростовайте (Ганну Світличну, Ірину Жиленко, Світлану Жолоб), Гінтарас Патацкас (Леоніда Первомайського, Івана Виргана, Василя Швеця), Алексіс Хургінас (Тараса Шевченка, Володимира Сосюру, Павла Тичину). Гадаю, цій добрій справі прислужилися й антології литовської та української поезії, які ми уклали удвох із Міколасом Карчяускасом. А от Рута Малікєнайте, що вела свого часу Товариство литовської культури імені Майроніса, тепер очолює видавництво “Балтія-друк” в Києві, яке зажило серед українців доброї слави. Хто хоче мати представницьке видання про Україну — звертається в “Балтія-друк”.Я весь час прагнув ознайомити українського читача з вершинними творами литовської літератури, і дещо встиг зробити, дещо роблю досі. Але не менш важливо думати про майбутнє. Отож стараємося підготувати молодих перекладачів з литовської. Вивчила литовську студентка першого курсу Львівського університету Ярина Черняк, уже підготувала поетичну книжку славної литовської поетеси Яніни Дягутіте. Перекладають із литовської Сергій Цушко і Катерина Міщук, яка здійснила художнє оформлення книги литовських народних казок.Окремо про Аушру Радзявічюте, мовознавця й перекладача, педагога, автора таких потрібних розмовників. Її донька Ліна — експерт творів обох літератур. Із щирою вдячністю згадаю й ім’я Ренати Канарської — педагога й доброго порадника. А пан Посол Альгірдас Кумжа завжди готовий посприяти в роботі, у пошуках, у налагодженні взаємин. Він добре володіє українською. Нас зворушив виступ Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні Альгірдаса Кумжі у Національній опері: чому саме Сейм Литви одним із перших європейських парламентів висловив свою думку про Голодомор в Україні: “Декларацію нашого Сейму диктували спільна історична доля, спільний біль і почуття справжнього братерства”, — сказав дипломат, якого ми знаємо як чудового журналіста, фотомитця, письменника.…Складаю цей виступ на березі Чорного моря і мрію про море Балтійське — таке щире, могутнє й ласкаве.Піднімаю крила: що ліве — на Чорне море, що праве —  на море Балтійське, і лину, і лину на два крила, щоб воля наша щаслива була.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment