Луїза ЧУМАК,м. Конотоп Сумської обл.І сотворив Бог небо голубе, родючі ниви і зелені трави, Дніпрові води, жито золотеі райських птиць, що звуться солов’ями.Людей чудових оселив Він тут,і мову дав, що аж в душі співає.І вольний дух в серця їх поселив,і рай назвав він Українським краєм!Україно моя! Земле славна і рідна! Як довго ти, здобувши незалежність, стаєш сама собою?! Чи довго ми будемо в тенетах рабства свого? Чи ще довго будуть у нас такі “дива”, як рішення Севастопольської міської ради про розвиток російської мови? Є велика держава Росія, де розвивають і захищають російську мову, і жодному депутатові Думи будь-якої національності не спаде на думку виступати там недержавною мовою. А товариш Симоненко, досконало володіючи українською мовою, звертається до рідного народу чомусь російською. За що нам, українцям, така образа?! Чому у Верховній Раді дозволяють подібне? І хвилює питання: хто навчить українських дітей української мови в українській школі? Є в Конотопі українська гімназія. Але панує там російська мова. Є в гімназії самоуправління. І як ділилися своїм досвідом у день самоуправління, там було все: проспект ім. Енштейна і лабораторія його імені, якийсь заклад ім. Василини Премудрої, вчителі повинні були створити фільм за мотивами казки “Колобок”, а восени провели бал Наташі Ростової. Патріотичне виховання аж “радіє”. У гімназії вчився Іван Гончаренко — переможець Всеукраїнської олімпіади з математики, Юрко Семеняка посів II місце. То хіба не було б справедливо дати проспекту та лабораторії імена цих хлопців? Їх обох запросили без іспитів на навчання до вищих навчальних закладів, і зараз вони студенти-першокурсники, успішно склали першу сесію. І невже вичерпалося джерело українських казок? І чи не було у нас мудрої княгині Ольги, і не було балів для шляхетної молоді?Здавалося б, учителі — передова когорта суспільства, вони найперші мали б робити все для національного, патріотичного виховання дітей. Але ж ні! Ми — “русскоязычные”! Чи довго ще традиції мертвих поколінь будуть триматися за розум живих?Болить серце, тріпоче душа! Допоможи нам, Господи, стати свідомими громадянами своєї Української держави.
