У контексті Шевченківських днів “Слово Просвіти” завітало в Київський національний університет будівництва і архітектури до друзів та однодумців — доцента кафедри українознавства Марії Іванівни Сметанської та її студентів з архітектурного, будівельного та санітарно-технічного факультетів. Активністю і патріотичністю цих людей можна захоплюватися, адже вони влаштовують творчі вечори, присвячені мові, літературі, мистецтву, вечори пам’яті жертв Голодомору. Юнаки й дівчата об’їздили пів-України і щороку заохочують до своєї високої благородної справи нових студентів.
Саме про Тараса Шевченка ми запитали у студентів КНУБА, намагаючись з’ясувати, чи живе він і сьогодні у наших душах та помислах:
1) Коли Ви востаннє зверталися до творів Тараса Шевченка? Ваш улюблений твір.
2) Чи бували Ви у столичних музеях Т. Г. Шевченка або у Національному заповіднику в Каневі?
3) Як оцінюєте значення Кобзаря і його спадщини у сучасному світі?
Андрій Садляк:
1) Звертався до творів Шевченка протягом усього шкільного курсу. А нещодавно згадував усе, що читав, адже це твори мого дитинства. У творчості Кобзаря мені подобається вдала характерність образів, те, що він вкладає душу в кожний рядок. Із найулюбленішого — поеми “Відьма”, “Гайдамаки”, “І мертвим, і живим”, “Сон”.
2) Ні. Про життя Шевченка, на жаль, дізнавався тільки з літературних джерел.
3) Т. Шевченко — сильна, колоритна, неоднозначна і навіть легендарна особистість. Дуже ціную його як всебічно розвинену людину.
Костянтин Комаровський:
1) Якраз учора перечитував дещо із Шевченка, а часом читаю улюблене і вважаю, що це друга Біблія для кожного українця. Мій улюблений твір — “Гайдамаки”.
2) На жаль, столичні музеї не відвідував. Але двічі бував на могилі Т. Г. Шевченка в Каневі на Чернечій горі.
3) Вважаю, що це геній, людина, яка розказала українському народові, хто він і чого вартує. Саме Тарас Григорович уперше чітко від’єднав українців від малоросів. Він підкреслив, що український народ — великий народ, що треба не цуратися свого, завжди вчитися, не боятися ворогів. Саме це я ціную в його творах.
Євгенія Казакова:
1) У шкільні роки зверталася до творчості Шевченка. У нього багато геніальних творів, і в кожному він закликає любити Україну. Найбільше враження справила поема “І живим, і мертвим, і ненарожденним…”.
2) Була у музеях Шевченка у Києві й Каневі.
3) Остап Вишня влучно сказав, що Шевченко один може врятувати цілу націю. Вважаю, що для українського народу Шевченко — святиня і національна гордість.
Людмила Юцкевич:
1) Востаннє читала у шкільні роки. Після закінчення школи більше зверталася до Шевченка не як до поета, а як до художника, тому що закінчила школу мистецтв і сьогодні він мені ближчий як живописець. Мені подобається, як Шевченко зображає природу, його картини надихають.
2) Була у столичному музеї, і він справив на мене велике враження своєю красою. У Каневі поки що не була, але плануємо з подругою поїхати туди навесні.
3) Тарас Шевченко свого часу дав поштовх до незалежності України, до нинішнього пробудження самосвідомості українців, яке, сподіваюся, збережемо у майбутньому.
Володимир Баглай:
1) До творів Шевченка звертався і в школі, і в університеті. Зараз, наприклад, ми зі студентами і викладачем Марією Іванівною Сметанською проводимо вечір Шевченка. Мені подобається поема “Катерина”, поезія “Заповіт”.
2) Поки що не довелося побувати у столичних музеях.
3) Багато його творів розкривають сучасні теми, тому актуальні досі.
Оксана Іщук:
1) У школі постійно читала “Кобзар”, і зараз не шкодую часу на те, щоб перечитати улюблені твори. Думаю, що і в майбутньому звертатимуся до поезії Шевченка.
2) У столичних музеях Шевченка поки що не була, тому що живу в Києві тільки півроку, але дізнавалася в інтернеті інформацію про них і планую обов’язково відвідати.
3) Ціную Кобзаря не лише як поета і художника, для мене він насамперед громадянин, сильна особистість. Він основоположник української літературної мови та поезії, і завше залишається українським Прометеєм.
Софія Дзюба:
1) Нещодавно придбала книжку про маловідомі сторінки з життя Т. Шевченка. Мене зацікавило багато фактів, які не вивчали у шкільній програмі, тому вирішила перечитати його твори. Дуже подобається новела “Художник”.
2) Я дуже хотіла б побувати в музеї Т. Г. Шевченка, тому що він мене також цікавить як художник.
3) Найголовніше те, що у своїх творах Тарас Шевченко ділиться з нами, нащадками, своїми патріотичними настроями. А ми їх відчуваємо і сприймаємо.
Марія Рєпіна:
1) Востаннє читала Шевченка у школі; дуже поважаю цього поета. Оскільки навчаюсь на архітектурному факультеті, то більше звертаюсь до його малярської спадщини.
2) Ще в дитинстві була у Моринцях, і це справило на мене неабияке враження, адже бачила те, що колись бачив Шевченко. У Києві мала можливість побувати в музеї, побачила там багато цікавих робіт і можу сказати, що його картини — незрівнянні.
3) Тарас Григорович любив Україну так, як має любити її кожна високопатріотична людина. Він — приклад для нас усіх.
Владислав Рудзинський:
1) Коли навчався у школі, то часто читав Шевченка, особливо у старших класах. Вражає реалізм, із яким Т. Г. Шевченко описав життя українських кріпаків.
2) На жаль, ще не бував у жодному музеї Т. Г. Шевченка, але обов’язково відвідаю їх найближчим часом.
3) Завдяки своїм радикально-патріотичним поглядам ця постать неодноразово надихала український народ на боротьбу проти гноблення. Вважаю, ми багато навчилися у Кобзаря.
Вадим Мухорін:
1) До творчості Шевченка звертався неодноразово. Востаннє це було на першому курсі, а до цього — у школі, ліцеї, в університеті Шевченка й тут, у КНУБА.
2) Був тільки у Національному музеї Шевченка, але планую відвідати і національний заповідник у Каневі.
3) Тарас Шевченко — справжній патріот, патріотизмом сповнений кожен його твір. Отже, ми маємо дуже цінний спадок і тему для роздумів.
Опитувала
Марія СКРИННИК