НАШІ Й ЧУЖІ ОРІЄНТИРИ

Петро АНТОНЕНКОРодинна полігамія нині начебто не в моді. А ось політична — популярна. Свідчення цього — проведений днями в Києві форум “Україна—Європа”. У промові нашого Президента йшлося про європейський і водночас російський орієнтири України. Тобто знову — багатовекторність.Що ж, річ не нова для української політики. Починаючи від гетьманів, які, іноді блукаючи між трьома-чотирма “векторами”, натрапляли чомусь на свою (і народу) голову саме на російський. Або наші соціал-демократичні вожді початку XX століття, що завели нас у вектор комуно-більшовицької імперії.Традиція продовжилась у незалежній Україні. Перший Президент Кравчук добре почувався не те що поміж векторами, а й міг, як відомо, проскочити поміж краплями дощу. Про Кучму й говорити нічого, бо не відбувалося НІЧОГО. Це ж треба, встановивши рекорд президентства, пустити в нікуди понад десятиліття з не такої ще й тривалої історії нової України. Колись історики з’ясують, що логічніше називати застоєм — СРСР 70—80-х чи Україну 1994—2004 років?Традиція прижилася. З новими мотиваціями багатовекторності. Приміром, турбота про єдність держави, недопущення її розколу. Цебто побігли по векторах — і всі єдині. Ще одна мотивація — треба жити дружно з сусідами. Наступна — сусіди-друзі тримають нас на газовому повідку (зашморгу). І так далі…Чудово розумію. І з сусідами треба дружити (правда, не розумію, чому, наприклад, вступ до СОТ чи ЄС означає кінець нормальних, ділових відносин із сусідами). І газовий зашморг — річ серйозна, тим більше, що влада не поспішає його розірвати. Ось тільки муляє один давній політичний афоризм: “Шлях на Варшаву веде в Європу, шлях на Москву — в Сибір”. Політична полігамія іноді завдає клопотів. Ось — Косово. Визнати його як державу — не догодиш східному вектору, не визнати — не догодиш західному. Тому є третій, геніальний вектор — не робити НІЧОГО. Поки що. Наліво сказати — колись визнаємо, направо — бачите, не визнаємо. І так може тривати довго.А між тим, розумні люди визначаються. Ось сімейство одного з українських мільярдерів щойно встановило рекорд купівлі хатинок. За західним вектором. До речі, саме там, де виходить Книга Гіннесса, в Англії, у столиці. Рекорд цей — усього 80 мільйонів фунтів стерлінгів. До речі, ті самі, зі східного вектора, що тягнуть нас туди, до Росії, самі давно вже примостилися на західному векторі. Знаєте, хто там, у Лондоні, в престижному королівському районі, сусіди наших українських новоселів? Роман Абрамович, Борис Березовський, мер східновекторної Москви Юрій Лужков. Гарна компанія.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment