ТОВАРИСТВО «ПРОСВІТА» В ДІАСПОРІ

Згадуючи славну історію Товариства “Просвіта” та вивчаючи історію просвітянського руху, слід пам’ятати, що внаслідок національних катастроф, які випали на долю української землі, мільйони наших земляків нині мешкають далеко за межами України. Багато з них не з доброї волі опинилися за Уралом, інші ж, яких, як правило, називають “українські емігранти”, вирушили на Захід, до Нового Світу, де змушені були виживати в новому економічному й культурному середовищі.Щоб зберегти себе, свою національну належність, українці на чужині зорганізовувались і впроваджували в життя все те відоме, що привезли з собою. У багатьох країнах, де є поселення українців, створено просвітницькі організації, часто з назвою “Просвіта”. Нині нелегко писати історію “Просвіти” за океаном. Відчувається нестача документальних, архівних та інших джерел і матеріалів. Труднощів додає й географічна розпорошеність.Усе ж можна з упевненістю сказати, що найбільшого розквіту діяльність Товариства “Просвіта” у світі набула в період між двома світовими війнами, під час так званої другої хвилі політичної еміграції.На жаль, доводиться констатувати, що вже після Другої світової війни більшість організацій перестала існувати через низку причин, зокрема, у зв’язку зі зміною курсу керівництва в країні, так, як це сталось у Югославії, Польщі, Франції, Китаї.У 50-х роках розпочалося масове переселення українців з Європи до Америки, Австралії, що призвело до зменшення кількості, а відповідно й активності українців у Західній Європі.Після війни у багатьох країнах, де проживали українці, відбулось об’єднання схожих за метою діяльності організацій. Так, у Бразилії постала організація “Український Союз”, у США — “Український Народний Союз”, у Канаді — “Рідна школа”, а згодом Конґрес Українців Канади. У цих країнах залишилися нечисленні організації “Просвіти”: “Молода Просвіта” у Філадельфії (США), осередок Товариства в Порт-Артурі (провінція Онтаріо, Канада), просвітянські видавництва у Мельбурні (Австралія).Здобуття Україною незалежності призвело до появи нових просвітянських організацій серед українців на еміграції. Уже після 1991 року в США та Канаді відновили свою діяльність громадські організації Товариства української мови імені Тараса Шевченка, утворено “Просвіти” на Зеленому Клині, Байконурі в Казахстані, Берестейську в Білорусі, в Карелії (Росія).Товариство “Просвіта” в Канаді заснували українські громадські організації. Його головна мета — створення школи для неписьменних дорослих та дітей. За час свого існування Народний Дім у Вінніпезі влаштував два просвітньо-господарські конґреси (1923, 1930). З інших просвітянських закладів важливими були Канадський Український інститут “Просвіти” імені Т. Г. Шевченка в Торонто (заснований 1921 року), Товариство “Просвіта” у Вест-Форт Вільямі (Онтаріо), “Просвіта” у Порт-Артурі. Остання згодом увійшла у Світовий Конґрес Вільних Українців, завдяки чому ми знаємо про її діяльність уже після майже повного занепаду “Просвіти” в Канаді; цьому сприяла поява 1953 року громадського об’єднання “Шкільна Рада”, яка частково перейняла на себе функції Товариства.З 1935 до 1939 року під назвою “Просвіта” діяло понад 116 просвітянських організацій на території Канади.У Бразилії “Просвіта” вперше з’явилась у Куритибі, згодом поширилася в інших українських колоніях цієї країни. При ній працювали хори, драматичні гуртки, бібліотеки. В історичних виданнях подають дві різні дати заснування: 1902-й та 1907 роки. Якщо взяти до уваги, що 1907 року вийшло перше число просвітянської газети “Зоря” радикального напряму, то, ймовірно, Товариство було зорганізоване раніше і проіснувало до 1940 року.У США першою просвітянською організацією була читальня “Просвіти”, відкрита 1887 року в тодішньому осередку українського життя Шенондоа. З розвитком та поширенням Руського, згодом Українського Народного Союзу та інших союзів, до яких почали долучатися просвітянські організації (так, 1934 року в УНСоюз входило вісім осередків “Просвіти”), діяльність Товариства припиняється.З метою заснування окремого осередку Товариства “Просвіта” 1905 року відбулося Всенародне просвітянське віче у Філадельфії, яке, на жаль, не дало конкретних результатів. 1908 року в Нью-Йорку засновано окремий осередок “Просвіти”, який був водночас і допомоговим Товариством. З 1953 року у Філадельфії діє “Молода Просвіта”, яка має бібліотеку й архів.З 1921 до 1960 року в Детройті діяло Українське Жіноче Товариство “Просвіта”, що згодом теж увійшло до Федерації Американських Українців.Центральна громадська організація в Парагваї — Товариство “Просвіта”, що постало 1937 року в Енкарнаціоналі. Ініціатор його створення — о. Тихон Гнатюк, колишній монах Почаївської лаври. Організація налічувала 10 філій, а після Другої світової війни стала членом СКВУ. “Просвіта” Парагваю об’єднує понад 150 тисяч українців. При ній діють хори, бібліотеки, народні доми.Єдина національна організація українців в Уругваї — “Просвіта”. Вона юридично оформлена і представляє українців перед уругвайським урядом. Діє з 1934 року в Монтевідео й об’єднує близько 30 тисяч наших земляків. Ініціаторами створення були Літошенко, О. Галущак, І. Топольницький та Н. Вастовський. Від 1946 року Товариство має власне приміщення.Щодо історії створення “Просвіти” в Аргентині, то й тут є розбіжності. Так, у “Великій Історії України” (видавництво І. Тиктора, Львів Вінніпег, 1948, с. 927) подано, що першою українською організацією, яка постала в Аргентині, була “Просвіта” в м. Апостолесі (провінція Місіонес), яку 1910 року заснував о. Карп’юк, який вів там пастирську працю. Згодом, 1 серпня 1924 року, засновано Товариство і в Буенос-Айресі. Ці дані підтверджує й Енциклопедія Українознавства (1970). Проте дослідник С. Кравець у праці “Українці в країні срібної ріки” (Париж, 1955, с. 163) подає, що саме зі створення 1.08.1924 року в Буенос-Айресі розпочинає свою діяльність Товариство “Просвіта” в Аргентині. Ініціатором її створення був Григорій Недобій.Нині центр просвітянського руху в країні — осередок у Буенос-Айресі. Загалом же в Аргентині діє 15 філій, що мають власні будинки, десять “Рідних шкіл”, курси українознавства, балет і капелу бандуристів. З 1928 року “Просвіта” видає тижневик “Українське слово” та календарі-альманахи (з 1934 р.). Аргентинське Товариство — член СКУ.У країнах Європи найдавніший осередок “Просвіти” засновано 1894 року в Кракові. Формувався він як читальня від матірного Товариства “Просвіта” у Львові.З 1923 року читальня стає головним осередком культурного життя українців у Кракові. З кінця 1908 до 1918 року філія “Просвіти” діяла й у Відні.Під час Першої світової війни Товариство вело роботу в таборах українських переселенців і в деяких таборах полонених вояків російської армії в Австрії та Німеччині.У Чехо-Словачинні “Просвіта” існувала як осередок при робітничому курорті в Брно (1922—1923) і у Братиславі та Празі, де обидві діяли від Ужгородської “Просвіти”.1907 року в Боснії в українському селі Лішня (Муїнці) українські переселенці з Галичини заснували першу читальню Товариства “Просвіта”, яка була філією Львівської “Просвіти”. Це перша українська організація на теренах колишньої Югославії.1923 року в Загребі було засновано, на зразок Львівського товариства, “Просвіту”, яка поширила свою діяльність на Славонію, Боснію, Белград. У 1936—1939 роках неперіодично видавала бюлетень та “Вісник Українського товариства “Просвіта”. Проіснувала “Просвіта” до 1940 року.Найзорганізованішим у Західній Європі було Товариство “Просвіта” у Франції, де селилися переважно українці з так званої заробітчанської хвилі еміграції.Перші згадки про Товариство у м. Везін-Шалеті датовано 1928 роком (на жаль, точнішу дату важко встановити, архів “Просвіти” згорів під час Другої світової війни). У період між світовими війнами осередки “Просвіти” були по всій території Франції. Так, наприкінці 1932 року їх налічувалося 75. При осередках працювали хори, гуртки, балет, школи, бібліотеки. “Просвіта” брала активну участь у купівлі Першої Української Друкарні у Франції. Видавала низку газет, бюлетенів та альманах “Українське слово” (1933). Цю діяльність, згідно із законами Франції, було перервано на період війни, а по закінченні відновлено, і “Просвіта” діяла до червня 1950 року, коли французький уряд заборонив її.У 1918—1945 роках працювала “Просвіта” й у Харбіні (Маньчжурія). За час її діяльності було створено українські школу, гімназію та православну парафію. У 1922—1931 роках українське життя в Харбіні загальмовується у зв’язку з приєднанням до СРСР і відповідно розірванням зв’язків із Зеленим Клином. Це призвело до ліквідації Українського Народного Дому та гімназії, проте з 1931 року, коли японці взяли під контроль Маньчжурію, українське життя знов ожило, почали виходити українські часописи й тижневик “Українське життя”.Всеукраїнське товариство “Просвіта” 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment