25 березня о 17 годині у Великій концертній студії Будинку звукозапису Національної радіокомпанії України (станція метро “Кловська”, вулиця Леоніда Первомайського, 5-а) у рамках прямоефірної передачі “Радіоканал “Культура” представляє” відбудеться творча зустріч з художником Рафаелем Багаутдіновим.
У програмі — презентація книжки Михайла Слабошпицького “Автопортрет художника в зрілості”, виставка нових картин художника.
Ведучий — лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Михайло Слабошпицький.
Світлана СОБОЛЕВСЬКА
У далекій Казані понад сімдесят років тому заарештували, а потім і розстріляли секретаря обкому комсомолу Махмута Багаутдінова. Він не був типовим комсомольським функціонером: половину своєї платні віддавав на дитбудинок, давав гроші молодшому братові, який навчався в консерваторії. А ще назвав свого сина таким не татарським іменем: Рафаель, мовби прозирнув у майбутнє, накликавши йому долю.
Тоді ж органи НКВС заарештували й дружину Багаутдінова, і в таборах ГУЛАГу вона збожеволіла. А їхніх синів — дітей “ворогів народу” — конвоювали в спеціальну колонію на Кіровоградщині.
Про все це йдеться в документальному романі Михайла Слабошпицького “Автопортрет художника в зрілості”, який щойно з’явився друком у видавництві “Ярославів Вал”.
Цей твір (жанр його автор визначив як роман-колаж) два роки тому друкувався в журналі “Київ”. Його повністю було прочитано (з елементами інсценізації) на каналі Радіо “Культура”. Твір викликав велику пошту. І це знаково: історія, що її розповів письменник, ставлячи виразні акценти на життєвій достовірності, нікого не лишає байдужим. Маємо той ефект, який називається “опік правдою”. Про цю особливість талановитої і художньо повнокровної документалістики чимало написано в критиці.
Михайло Слабошпицький — один із беззаперечних лідерів української біографістики. Його книги “Марія Башкирцева”, “Никифор Дровняк із Криниці”, “Українець, який відмовився бути бідним”, “Поет із пекла (Тодось Осьмачка)” мають і розголос, і популярність, і перевидаються. І це тоді, коли доля української книги така складна.
У критиці часто звучить думка про те, що цей письменник — колекціонер. Він колекціонує цікаві людські долі, типажі, важливі прикмети часу, в яких сконденсовано промовистий зміст. А ще він обережно реставрує минуле свого героя, ступаючи в його сліди, веде нас до тієї життєвої вершини, яка стає свідченням творчої реалізації.
“Автопортрет художника в зрілості” — один із найцікавіших творів художньої біографістики Михайла Слабошпицького. Є тут і точна психологічною деталізацією соціально-побутова проза, зняті з магнітофона монологи, документ і коментар до нього, репортаж, мистецтвознавча студія. Тільки немає монотонності та стилістичної одноманітності. Книга яскраво проілюстрована кольоровими репродукціями живопису Рафаеля Багаутдінова та світлинами. Це надає виданню святкової тональності.