Роланд ФРАНКО, президент центру “Франко-Європа”Всеукраїнське товариство “Просвіта” ім. Т. Шевченка організувало та стало основним замовником анімаційного фільму за поемою Івана Франка “Лис Микита”. ТОВ “Фрески” почало працювати над фільмом наприкінці 2006-го, і за рік фільм був готовий до прокату. Сценарист і постановник Володимир Кметик, головний художник Едуард Кирич, композитор Мирослав Скорик створили унікальну кінострічку з п’яти частин (кожна понад годину) з показом усіх розділів поеми та прекрасним акторським виконанням текстів і оригінальним музичним супроводом.Геніальний твір Івана Франка, який безліч разів перевидавали, але радянська цензура примушувала літераторів вносити в нього купюри та зміни, завжди привертав увагу українських режисерів, постановників та сценаристів. Але ці спроби часто були не зовсім вдалими або наражались на заборони, як це було в радянські часи з виставою “Лис Микита” Київського драматичного академічного театру ім. Івана Франка.Анімаційна кінострічка, яку створив колектив ТОВ “Фрески”, перевершила всі сподівання. Це справжній витвір мистецтва, який заслуговує найвищих нагород.2006 року я був членом організаційного урядового комітету з відзначення 150-річчя з дня народження І. Я. Франка і знаю, скількох зусиль коштувало, щоб у план заходів включили пункт про створення анімаційного фільму “Лис Микита”.Більшість урядовців цю ідею сприйняла скептично, і лише завдяки зусиллям Павла Мовчана, якого підтримала творчо-літературна частина комітету, пропозицію прийняли. Іван Франко, пишучи цю поему, хотів потішити дітей, передусім власних, але глибоко вникнувши в історичні передумови (як це робив завжди перед кожним своїм твором) зрозумів, що мудра філософія життя, розвиток суспільних суперечностей, проблеми добра і зла є у всі часи, завжди актуальні не лише для молоді чи дітей. Упродовж усіх прижиттєвих видань Іван Якович шліфував і доповнював майже кожну пісню, додавав передмови і пояснення. Він хотів, щоб поема “Лис Микита” дійшла до Наддніпрянської підросійської України, що, на його справедливу думку, мала об’єднувати український люд. Тому Франко тісно співпрацював з Вороним і Кононенком, які підправляли поему східноукраїнською мовою. Про це пише мій батько — син Івана Франка — у фундаментальній науковій праці, яку назвав критичним розбором поеми Івана Франка “Лис Микита”. Досліджуючи мовні особливості твору, порівнюючи з аналогічними віршованими та прозовими варіантами в інших літературах, він аргументовано стверджує цілковиту оригінальність Франкового “Лиса Микити”, вибудуваного на переказах багатьох поколінь про взаємини і співіснування людей та звірів на українському національному ґрунті. Ці наукові дослідження Тараса Франка і нині найґрунтовніші, і я глибоко вдячний постановникові, шановному Володимирові Кметику, який широко використовував цей матеріал під час створення фільму. Мій батько вважав, що вершинною поемою Івана Франка поруч з “Мойсеєм” є “Лис Микита”.Перегляд анімаційного фільму підтверджує цю думку. Художнє зображення чарівної природи Карпат і Прикарпаття, відтворені з українським гумором картини дії та вдале зображення персонажів, доповнене сценаристом деякими новаціями, захоплює глядача. У фільмі звучить м’яка галицька вимова. Особлива заслуга творців фільму — використання мови третього прижиттєвого видання поеми Івана Франка, яке він сам вважав найдосконалішим. Прекрасне доповнення кінострічки — видання поеми коштом головного режисера та сценариста фільму Володимира Кметика з ілюстраціями художника Едуарда Кирича до мультиплікацій.Дивує, що досі жоден з центральних українських телеканалів не показав стрічки.Фільм не лише викликає емоційне захоплення, він повчальний, об’єднує український народ, як і вся творчість Івана Франка.Кандидатами на присудження першої державної міжнародної премії ім. Івана Франка, яка засновується відповідно до Указу Президента від 27 серпня 2006 року, повинні стати творці анімаційного фільму “Лис Микита”. Святовечірня казка 1884 р.Отсе рідня моя! Отсе моя держава,Мої терпіння всі, моя будучність, слава:Дністер, Дніпро і Дон, Бескиди і Кавказ,Отсе, сини мої, мій чудний рай — для вас!Любіть, любіть його! Судьби сповниться доля,І швидко власть чужа пропаде з сього поля!Не стане тих, що днесь на вас наругу зводять,І щезне сила їх, мов мгли нічні проходять.
