ПРАГНІТЬ ЗАДУМІВ ВИСОКИХ

Ніна ГНАТЮКТого дня десятки вчителів, письменників, журналістів поспішали у спеціалізовану школу з вивчення української мови і літератури № 76, що в Святошинському районі столиці. Адже подія особливо радісна: відкриття музею Олеся Гончара. Не один місяць учителі, вихованці школи, батьки збирали твори визначного майстра пера, наукові дослідження, журнальні й газетні публікації про його життя і творчість. Надійними помічниками і консультантами юних гончарознавців були дружина письменника Валентина Гончар, заступник директора Інституту літератури НАНУ Сергій Гальченко та інші поважні добродії. І напередодні 90-річчя з дня народження автора “Прапороносців”, “Тронки”, “Собору” шкільний музей прийняв перших відвідувачів.У просторому залі — видання творів О. Гончара багатьох років, його листи, статті, особисті речі, наукові дослідження, матеріали про життя і творчість цього неперевершеного знавця української мови, письменника світової слави, борця за утвердження незалежності України.Директор школи Людмила Наумчак тепло привітала близьких і рідних письменника, розповіла про те, що девіз учнів і вчителів цього навчального закладу — крилатий вислів незабутнього О. Гончара: “Прагніть задумів високих”. Діти, прилучаючись до творчості Олеся Терентійовича, знайомлячись з його фронтовою біографією, студентськими роками, багатогранною громадською діяльністю, переконуються: Олесь Гончар — не просто першорядний майстер української прози, а й взірець людської порядності, працьовитості, вірності, чистоти помислів і діянь. Він ніколи не зрадив Україні, кожним словом і вчинком працював на її авторитет, возвеличення свого народу.На урочистостях з нагоди відкриття музею виступив гість з Білорусі — відомий письменник, перекладач творів О. Гончара В’ячеслав Рагойша. Заступник голови Святошинської райдержадміністрації м. Києва Наталя Пазенко подарувала музеєві телевізор.Приємною несподіванкою для учасників свята було заснування і вручення шкільних премій ім. О. Гончара у чотирьох номінаціях. Першу премію розділили учні Яна Бікман і Дмитро Квашенко, другої премії удостоєна Світлана Коробчук. Заслужену відзнаку отримала також учителька Олена Григорівна Полєвая. До сузір’я перших лауреатів наймолодшої Гончарівської премії долучився один з батьків — президент благодійного фонду школи Сергій Карпенко. Особливо гучними оплесками вітали вчителі, батьки, учні, гості школи Валентину Данилівну Гончар, яка теж стала лауреатом цієї премії у номінації “Берегиня соборів дитячих душ”. Дружина Олеся Гончара, його вірна помічниця і подруга отримала премію за вагомий внесок у виховання підростаючого покоління. Сподіваємося, це не остання премія В. Д. Гончар цього року. Щойно вийшла її книга “Я повен любові…” (Спомини про Олеся Гончара). Зі сторінок цієї книги, що виношувалася в її думках упродовж багатьох років, читачі матимуть змогу пізнати чистоту і велич кохання, красу вірності, нелегку ношу слави, високий і рідкісний талант залишатися земною, доступною і привабливою людиною навіть тоді, коли ти опинився поміж нещадними жорнами історичних зламів, віянь, війн і потрясінь. А Олесь Гончар за будь-яких умов мав мужність залишатися собою.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment