БЕЗ ЧИСТОЇ ВОДИ ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ НЕМОЖЛИВИЙ

Василь ВОВК, м. КиївСпілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні спільно з громадською організацією “Інститут сільського розвитку” постійно дбає про екологію в сільських садибах і довкіллі. З цією метою в Україні запроваджено систему екологічної сертифікації “Зелена садиба”, яку розробили експерти і громадський науково-природоохоронний центр “Незалежна служба екологічної безпеки” з залученням польських фахівців за підтримки Швейцарського Фонду співробітництва. Незадовільний стан очисних споруд, зменшення їхньої потужності в останні роки, а також відсутність у багатьох населених пунктах централізованого водовідведення стали основною причиною скидання неочищених стоків.Як свідчить Державна гідрометеослужба Мінекоресурсів України, у задовільному стані лише річки Карпат і гірського Криму, решта водних об’єктів продовжують зазнавати великого антропогенного тиску. Майже в кожній шостій пробі води фіксують невідповідність гігієнічним нормативам. Негативно впливають на якісний стан поверхневих вод сполуки важких металів і азоту, сульфати, нафтопродукти.Водні ресурси країни надзвичайно обмежені, вони становлять 52 км3 за рік, зокрема поверхневі — до 39 км3 за рік, підземні — до 13 м3 за рік. Водоспоживання наближається до межі ресурсів і складає 30—36 км3 за рік. Воду у 61 % річок України оцінюють як дуже забруднену і лише у 3 % вода має задовільну чистоту. Найрозповсюдженіші забруднювачі води — нітрати (майже удвічі перевищують гранично допустиму концентрацію — ГДК), феноли (до 16 норм ГДК), нафтопродукти (до10 норм ГДК), сполуки міді (до 11 норм ГДК), цинку (до 10 норм ГДК), марганцю (до 50 норм ГДК).Як правило, у більшості випадків там, де нема мережі централізованого водопостачання, нема і каналізації. Продукти людської діяльності (стоки) накопичуються переважно на глибині від 3 до 20 метрів, де залягає верхній шар ґрунтових вод. Там ці відходи мають більшу концентрацію, ніж у поверхневих водах. Централізованою каналізацією забезпечено 94 відсотки міст, 57 відсотків селищ міського типу, 3,1 відсотка сіл. Зазвичай колодязі не бувають завглибшки понад 30 метрів, але починаючи з глибини понад 30 метрів вода придатна для споживання. У мілких колодязях вміст бактерій, пестицидів, гербіцидів, фосфатів, нітратів у багато разів перевищує норму, тому що до цієї глибини в підґрунтових водах зосереджено небезпечні концентрації забруднювачів. Якість підземних вод погіршується неухильно. Активне використання мінеральних добрив і пестицидів не минуло безслідно, особливо на сході та півдні країни. За даними ВООЗ, вода містить 13 тисяч токсичних елементів, тому понад 80 % усіх захворювань передаються через воду. Для захисту водних ресурсів у сільській місцевості заборонено: забруднювати території скиданням нечистот, сміття, гною, промислових відходів, отрутохімікатів тощо; стійбище та випас худоби в прибережній смузі каналів, річок з усіма їхніми притоками ближче 100 метрів від лінії урізу води в них при максимальному рівні; застосовувати для рослин отрутохімікати, органічні й мінеральні добрива, авіахімічну обробку землі та обробку аерозольними генераторами в природоохоронній смузі водойм.Населені пункти та промислові підприємства для попередження забруднення ґрунту слід облаштувати водонепроникними вигребами, ізольованими підлогами у тваринницьких фермах, стайнях; відведенням забруднених поверхневих стоків.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment