ОЗДОРОВЧИЙ ВОЯЖ ЗНАМЕНИТОГО ПАЦІЄНТА

Геніальний Микола Гоголь відвідав курорт Саки. Нагадує про це встановлений у сакському курортному парку його скромний гіпсовий бюст з написом “Великий письменник Микола Васильович Гоголь був на Сакському грязевому курорті у червні 1835 року”. До ювілею письменника його мають замінити великим гранітним пам’ятником, який почав створювати відомий київський скульптор Павло Мовчун.

Віктор ХОМЕНКО,КримА тоді двадцятишестилітній Микола Гоголь став професором Петербурзького університету, й на час вакацій у доброму настрої поїхав на рідну дідизну — в полтавське село Василівку (тепер Гоголеве під Миргородом), де минули його дитинство і юність, і почав працювати над комедією “Ревізор”. Із “предківського села” він писав шкільному товаришеві по Ніжинській гімназії вищих наук Миколі Прокоповичу: “Сиджу дома на перепутті близько тижня вже, не знаючи, куди краще поїхати: на Кавказ чи в Крим, де нині славляться мінеральні грязі й купання в морі”. Хоч перед цим повідомив цього ж адресата: “Махну на Кавказ, чи в доли Грузії, бо здоров’я моє тут ледве тримається”.

Рішення вирушити в Крим визначили загострення хвороби і викликаний з Полтави лікар, який порадив пройти курс оздоровлення саме в Саках. А ще три книги дорожніх нотаток про Тавриду Павла Сумарокова, у яких письменник колоритно описував, як приймав незвичні процедури на березі солоного озера.Тож у перші дні червня 1835 року Микола Васильович прибув у Саки, де перебував аж до початку липня. Тоді почала зростати слава цього курорту. Село Саки було одним із найблагополучніших в Євпаторійському повіті. При грязелікувальні був невеличкий будинок на 12 окремих номерів, у якому, кажуть, і зупинявся Микола Гоголь.Після лікування Гоголь заїхав і в Сімферополь, оглядав околиці. Про це він писав у листі до приятеля професора Ізмаїла Срезневського: “Три тижні, які лишаються мені (від відпустки) я маю намір відпочити після поїздки моєї в Крим, де подорожував для здоров’я і для того, щоб побачити його”. В листі Василеві Жуковському, вже з Полтави, свій стан після відвідин півострова Гоголь описав детальніше: “Все майже мною ізвідано й узнано… Проклятих грошей не стало й на половину вояжу. Був тільки в Криму, де бруднився в мінеральних грязях. Врешті, здоров’я, здається, уже від одних переїздів поправилося. Сюжетів і планів нагромадилося під час їзди жахливе множество, так що якби не жарке літо, то багато б витратив я паперу й пер, але спека вдихає страшну лінь, і тільки десята частка покладена на папір і чекає бути прочитаною Вами”. А 7 жовтня цього ж року Гоголь повідомляє Пушкіна, що почав писати “Мертві душі”. Бачимо, що Крим благотворно вплинув на великого художника слова. Лікуючись й відпочиваючи тут, у вільні хвилини він обдумував сюжети задуманої поеми “Мертві душі”, продовжив працю над “Женітьбою”, першу редакцію якої назвав “Женихи”, закінчив її, а в грудні прочитав на вечорі у Жуковського в Петербурзі. Зміцнивши здоров’я, Микола Васильович вирушив у свою першу поїздку за кордон, де протягом 1836—1839 років працював над поемою “Мертві душі”. Продовжуючи листування з Жуковським, який допомагав Гоголю у всіх ускладненнях з цензурою, піклувався про виділення грошей, турбувався постановкою творів у театрі. Письменник повідомив йому з Парижа пророче: “Знаю, що моє ім’я після смерті буде щасливіше за мене”. Докладніше про відомі епізоди перебування Гоголя на курорті Саки можна ознайомитися в місцевому історико-краєзнавчому музеї. Експозиція музею прикрашена старовинними листівками з краєвидами України, картинами відомих художників. Поет Давид Кугільтдінов, який лікувався тут 1977 року, подарував рукопис присвячених Гоголю віршів. Є копія портрета Миколи Васильовича пензля Тараса Шевченка. — Гоголь і Шевченко були не лише добрими приятелями, а й друзями, — каже директор музею Ірина Малюта. — Дворянин Гоголь діяльно взявся за визволення свого земляка з кріпацтва, за його рекомендацією Шевченка прийняли учнем Товариства заохочення художників, і всі чотири роки письменник оплачував його навчання, хоч сам потерпав від нестачі грошей. Серед тих, хто збирав кошти на звільнення Шевченка з рабства, був і Микола Васильович.  

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment