За офіційною статистикою, 12 % дітей в Україні народжують і 11 % виховують матері-одиначки. Лише у столиці майже 24 тисячі жінок, які виховують дітей самотужки. Законодавство передбачає деякі пільги цій категорії населення. Наприклад, одинокі матері мають право на додаткову соціальну відпустку (7 і 14 днів). Матерям-одиначкам, які виховують дитину віком до 14 років, заборонено знижувати заробітну плату, відмовляти в прийомі на роботу (в разі відмови роботодавець має повідомити причину відмови письмово і таку відмову можна оскаржити у суді). Не можна також звільняти одиноких матерів, які виховують дітей віком до 14 років, окрім випадків повної ліквідації підприємства. У такому разі роботодавець повинен працевлаштувати жінку. На матерів, які самі виховують дітей, поширюються норми, передбачені загалом для жінок з дітьми, — заборона залучати до роботи в нічний час, вагітних та жінок з дітьми віком до трьох років не можна посилати у відрядження і залучати до надурочних робіт та робіт у вихідні.
За словами правників, залишатися матір’ю-одиначкою вигідно з матеріальної точки зору. Заміжні жінки від держави отримують меншу грошову допомогу на дитину, аніж ті, хто виховує дітей самотужки. Фінансовий бік питання регулює Закон України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” та Закон України “Про державний бюджет України”.
Однак хоч би що говорили юристи, дітей бажано виховувати в повних сім’ях, адже лише там маля зможе отримати тепло та любов і мами, і тата.
Підготувала
Олена ШУЛЬГА