Першого дня прийому заяв у перший клас української гімназії Сімферополя кількість охочих навчати тут своїх дітлахів значно перевищила можливості цього навчального закладу.
Віктор ХОМЕНКО,КримНа початку прийому заяв наплив людей був такий, що навіть не вистачало місця у холі гімназії. Вже до обіду повністю укомплектували обидва перші класи. Щоб подати сюди документи, чимало батьків майбутніх першокласників вистояли в черзі майже добу. Біля входу до гімназії натовпи батьків почали збиратися за день до початку прийому заяв. Батьки розповіли, що чергували тут усю ніч, а для кращої організації процесу запису дітей в гімназію склали навіть список тих, хто прийшов.
Вступ саме у цей навчальний заклад батьки майбутніх першокласників, чимало з яких не етнічні українці, мотивують потребою досконало володіти мовою держави, в якій живеш, потребою душі знати мову, літературу, культуру України, “щоб дужче любити й поважати свою країну”.Як і торік, батьків попередили, що в перший клас зможуть взяти не всіх дітей. — Такі “аншлаги” престижна гімназія переживає вже давно, — каже її директор Наталія Руденко. — Тенденція стійка: кількість поданих сюди заяв традиційно перевищує норму. Популярність єдиної в місті й на півострові української гімназії зростає рік у рік, тож потрапити сюди стає дедалі важче. Це не спеціалізований, а звичайний початковий освітній заклад, тому його адміністрація, педагогічний колектив не мають права робити жодного добору. Ідеться лише про живу чергу. Оскільки нині можемо прийняти не більше як 28 дітей у кожен з двох перших класів, цього року заздалегідь визначили фіксовану дату набору, оголосили її ще в березні. Та навіть уже звиклі до черг у єдину в Сімферополі українську гімназію педагоги були вражені нинішнім напливом охочих годинами стояти за освітою державною мовою, “як в радянські часи за дефіцитом”. Тим часом, у міськуправлінні освіти обіцяють відкрити у вже й так затісній гімназії ще один додатковий клас. Напевно, без спальної кімнати, як в інших. Кого прийняти в нього з багатьох претендентів, керівництво першої української вирішить спільно з міськуправлінням освіти. Перевагу, як і раніше, надаватимуть тим дітям, яким на перше вересня виповниться сім років, та тим, чиї сестри й брати вже тут навчаються. Ті ж, хто не потрапить в українську гімназію, можуть подавати заяви до інших сімферопольських шкіл, де на прохання батьків відкриватимуть класи для охочих отримувати освіту українською мовою. Схоже, знання мов, зокрема державної, нарешті починають сприймати в Криму, як питання толерантності й додаткових можливостей для молоді. Проте, відзначають педагоги-лінгвісти, російські кримські школи зачекалися професійної консультативної підтримки, як і вивіреної довгострокової освітньої програми, співвідносної з політикою та стратегією держави.
