СУМЧАНИ ПОЛОНИЛИ СЕРЦЯ КИЯН

Валентина ЄФРЕМОВА,мистецтвознавець, заслужений працівник культури УкраїниПриїхати до столиці з сучасним репертуаром, п’єсою, не знайомою вимогливому театралові, було ризиковано. “Гість” — таку назву мав спектакль, який презентував у Києві Сумський обласний театр драми та музичної комедії ім. М. Щепкіна. Філософська преамбула надавала загадковості непередбачуваними життєвими ситуаціями. У двох діях грали двоє — актриса Олена Зарицька виконувала роль Дарини Андріївни, її партнер, актор Павло Рибчинський — роль Вадима. Драматична історія поступово набирала сили, і наприкінці вибухнула динамічним монологом. Відомий вислів Еклезіаста: “Час розкидати і час збирати каміння…” Для багатьох це пересторога, добра життєва порада. Справді, інколи людина в запалі не замислюється про наслідки, які чекатимуть її в майбутньому. Так сталося і з героїнею спектаклю “Гість”: настав гіркий час збирати каміння. Тягар минулого був занадто важким і матері, і синові. Мати розшукала сина і запропонувала зустрітися. Вдале музичне рішення, красномовний інтер’єр кімнати, де проходила драматична дія, створювали гармонійне середовище, яке доповнювало гру акторів.Сучасна історія зруйнованих сімей змусила глядачів затамувавши подих слідкувати за подіями. Не буває зачинених дверей і вічних таємниць. Їхнє розкриття — завжди лише питання часу. Життя не склалося, як мріялось, і мати захотіла побачити сина, якого залишила в дитинстві заради створення нової сім’ї. Син важко пережив розлуку і під час зустрічі з матір’ю видав себе за його товариша. Спогади дитинства без материнської ласки вплинули на його характер, долю. Актори майстерно передали всю драматичність ситуації, серця глядачів билися з ними в унісон. Вадим так і не зізнався Дарині Андріївні, що він — її син. Ця зустріч та діалоги сповнені обвинувачень і радісних спогадів. Сльози і крик поступово досягли драматичної кульмінації. Весь біль матері, яка розкаялася за минуле, актриса передала на високому рівні. Здавалося, в сучасний простір повернулася школа Станіславського. Під час розмови Олена Зарицька зізналася, що довго шукала п’єсу для ювілейного спектаклю. Її запропонувала російський драматург Ірина Михеїчева. Художній керівник театру заслужений артист України Олександр Рибчинський підтримав вибір і не помилився.У залі був аншлаг. Довго не стихали оплески, глядачі проводжали акторів стоячи. Приємно було побачити гру, сповнену внутрішньої сили і високої майстерності. Від голови Сумського земляцтва в           м. Києві В. Стельмаха та його заступника К. Безкровної вручили вишукані букети з побажаннями подальшого творчого натхнення та гастролей по всьому світові. Нещодавно ми дізналися, що Олена Зарицька удостоєна звання заслуженої артистки України. Вітаємо дорогу землячку і зичимо нових ролей та зустрічей на великих сценах, особистого щастя і вдячних глядачів.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment