Голова ВУТ “Просвіта” Павло Мовчан зустрівся з представниками шведської “Навчальної спілки — школи для дорослих”, які нині проводять свої семінари в Києві. Найстаріший університет Швеції розташований у місті Уппзала, йому понад 500 років. Та й саме місто вважають освітянським центром цієї країни. Звідти й привезли свою інноваційну програму представники шведської “Школи для дорослих” Ріта Вальдман Ларсон та Раймонд і Аніта Хаммерберг. Я попросила розповісти про особливості їхньої навчальної спілки. “Ми маємо достатню підтримку від держави, а наша діяльність спрямована на навчання, — говорить Ріта Вальдман Ларсон. — Багато займаємося програмами організації виробничого середовища, колективу, вчимо, як бути лідером. Працюємо з дітьми від 14 років. Але такі семінари призначені для старшого віку. Це інший тип навчання, ніж у школі; якщо там більш помітна ієрархія, то тут працюють за схемою навчального гуртка. Лідер не на верхівці ієрархічної піраміди, а в колі — це інший засіб навчання.
Лідер не як керівник, який говорить, що і як робити, він у центрі кола, спрямовує діяльність гуртка, згладжує конфлікти, але ніколи не вказує, не керує, це швидше місіонерська постать”.
У Швеції побутує таке поняття, як навчання впродовж усього життя, тобто, вчитися ніколи не пізно. Для людей, які здобули традиційну освіту, але хочуть навчитися чогось більшого, і створено такі студії. Коло інтересів дуже широке: вони займаються питаннями популяризації Європейського Союзу серед населення або питаннями, в яких зацікавлені саме пенсіонери. Людина, яка вже має освіту, але хоче навчитися чогось нового, наприклад вишивати, або вивчити нову мову, може прийти в цей гурток.
Раймонд Хаммерберг додає, що “Школа для дорослих” не єдина у Швеції. Подібні працюють при церквах, деякі зосереджуються на спортивних питаннях, є політичні, які можна організувати при кожній партії. В Україні разом з іншими організаціями, куди входить і “Просвіта”, організовано спільний навчальний проект. Ми прагнемо навчити людей, подати їм інформацію, як стати лідером у гурті й передати їм знання, щоб вони могли вчити інших. Спершу для цього навчання було обрано сто осіб, зараз з них виокремлено 16, які навчаються далі. А потім уже вони вчитимуть своїх колег. Найважливіше — вибрати людей, які здатні працювати далі.
Восени плануємо приїхати сюди і подивитися, як сприйняли наше навчання, чи є здобутки. Цей проект фінансує Шведська держава. Ті, хто в нас навчається, організували різні гуртки — маленькі спільноти людей, які цікавляться одним предметом. Вони зосереджуються на методах, як сформувати цей колектив.
У 1950—60-ті роки такі гуртки організовували серед селян, які ділилися досвідом і допомагали одне одному. А потім це перейшло на інші сфери.
— Я в Києві втретє, — говорить Аніта Хаммерберг, — і мені дуже подобається ваша країна. Українці освічені, але ми хотіли б передати інші методи освіти, не такі традиційні, більш демократичні, і є багато сфер, де можна це застосувати. Сьогодні ідея навчання лідерів — один із видів експорту зі Швеції.
Спілкувалася
Валентина ДАВИДЕНКО