СВЯТО В КОЖНІЙ ХАТІ

Світле Христове Воскресіння — найбільше свято християнського світу. Українці відзначають Великодні свята як найурочистіші. Великдень символізує пробудження природи, очищення. Тому й готувалися до нього завжди дуже ретельно і заздалегідь: білили хату, мастили долівку, образи прибирали в нові вишиті рушники. На свято одягали вишиванки, які готували взимку. У Чистий четвер печуть паски — обрядовий хліб зі здобного тіста. У тісто кладуть багато яєць, масла та цукру, додають родзинки, ваніль, шафран, цедру лимона, мигдаль, інші прянощі. Часто печуть сирні паски або сирники — приготування такої паски вимагає терпіння, бо сирне тісто треба ставити на холод під ґніт на кільканадцять годин. У п’ятницю пасок не печуть — цього дня розіп’яли Ісуса Христа, слід іти до церкви молитися.Для випікання використовують високі циліндричні форми, заповнюючи їх на третину. Паски оздоблюють зробленими з тіста квітами, кучерями, пташками, віночками тощо. Саджаючи паску в піч, господиня просить усіх вийти — щоб не потривожити пасок — і читає молитву. Готовий виріб змащують цукровою поливою.Невід’ємний атрибут Великодніх свят — крашанки та писанки. Традиція розфарбовувати та розписувати курячі яйця сягає доби язичництва. Яйце символізувало народження нового життя, а це завжди щось незбагненне й таємниче. Орнаменти писанок найрізноманітніші, вони глибоко символічні, втілюють знання та світогляд предків. Для розфарбовування та розписування яєць здавна використовували лише рослинні барвники. До прикладу, жовту фарбу одержували з кори солодкої яблуні або з гречаної соломи, з полови — коричневу, темно-коричневу — з кори вільхи, зелену — з конопляної полови. Але найкращий барвник, вважають господині, — відвар цибулиння. Він дає відтінки від золотистого до червонястого.Крім писанок і крашанок відомі шкрябанки — яйце фарбують переважно темною фарбою й гострим предметом (голкою або шилом) вишкрябують візерунок. Для шкрябанок брали яйця з темною шкаралупою, бо вона міцніша, ніж світла.Крашанки та писанки після освячення дарують одне одному, кладуть на могили під час поминання померлих.Невід’ємна частина свята — молодіжні ігри та розваги. Діти найчастіше грали в “набитка” (чия крашанка міцніша), “котка” (котили крашанки похилою площиною, щоб влучити в яйце суперника), “кидка” (треба влучити водночас у дві крашанки) тощо. Після найдовшого посту, який триває сім тижнів, святковий стіл повинен бути особливо багатим та різноманітним. Варити і пекти слід напередодні в суботу.Зазвичай на Великдень готували більше страв, ніж на Різдво. Традиційні на святковому столі, крім пасок та крашанок, печене м’ясо, ковбаси, книші, калачі тощо. Важливо, щоб був хрін. Існує легенда, що недоброзичливці хотіли отруїти Ісуса Христа і нагодували Його хроном (хрін тривалий час вважали отруйним). Але Спаситель не отруївся, Він поблагословив хрін і звелів християнам його їсти. Тепер люди їдять хрін, зокрема в жилавий понеділок, щоб на весь піст закріпитися.Тож усі великодні страви ставили на застелений білосніжною скатертиною стіл, щоб підкреслити урочистість свята. Посередині столу слід ставити освячену паску. Часто ставлять гілку верби з Вербної неділі. Свічка на столі — символ дружби і тепла в родині. Великодній сніданок — найурочистіший.Цього дня дзвонарі дозволяють ударити в дзвони всім охочим. Оскільки таких багато, передзвін лунає впродовж усього дня.…Пливе під небом великодній дзвін, скликає вірян до єднання в молитві. Ми ведемо до храму дітей, щоб долучити їх до невичерпної криниці людської духовності. Дуже важливо заронити в дитяче серце зернину святості й пошани до Бога, бо там, де Бог, нема місця блюзнірству та зневазі, обману й підлоті.Підготувала  Олена ШУЛЬГА

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment