Сьогодні у нас в гостях декан географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент АПН України, доктор економічних наук, професор Ярослав ОЛІЙНИК.
Нашому факультету цього року виповнюється 75. Він провідний в Україні навчально-методичний і науковий центр географічної освіти. У складі факультету вісім кафедр: географії України, економічної та соціальної географії, фізичної географії та геоекології, землезнавства та геоморфології, країнознавства та туризму, метеорології та кліматології, гідрології та гідроекології, геодезії та картографії. За роки існування факультет підготував понад 10 000 кваліфікованих спеціалістів, 60 випускників стали докторами, а 230 — кандидатами наук. Нині географія серед найголовніших наук у світовому освітньому контексті. Із заснуванням Київського університету пов’язаний початок значної наукової роботи в Києві, спрямованої переважно на вивчення історії, археології, природи й географії України.
Важливу роль у вивченні природних умов України відіграло Київське товариство дослідників природи, створене при Київському університеті 1869 р. Товариство, об’єднавши найкращі наукові сили Києва, систематично обговорювало наукові доповіді, допомагало організовувати дослідження, видавало власний журнал, популяризувало природничі науки серед широких верств населення. У “Записках” товариства публікували наукові праці з геології, метеорології, ботанічної географії, зоогеографії, геоморфології та фізичної географії. Серед лекцій, що їх читали члени товариства для населення, важливе місце належало лекціям з фізичної та математичної географії.Відомо, що в Україні знайдено одне з найдавніших доісторичних картографічних зображень (пам’ятка епохи пізнього палеоліту 15—13 тис. років) — так звана “межиріцька карта”, різьблена на бивні мамонта, у вигляді семантико-прагматичного зображення річки, чотирьох жител, гори і поля. Це комунікативне зображення засвідчує пізнання людиною навколишнього середовища, виникнення особливого засобу спілкування за допомогою знаків, вказує на графічну, змістовну та просторову визначеність мови карти ще в сиву давнину, існування наочно-образної форми мислення, що набагато випереджає появу фонетичних засобів передачі інформації, зокрема писемності.У тридцяті роки XIX сторіччя у новоствореному університеті Святого Володимира в Києві на філософському факультеті в складі фізико-математичного відділу було засновано кафедру фізики та фізичної географії. Тут працював відомий природознавець проф. М. П. Авенаріус (1835—1895), який читав курс метеорології й очолював засновану при кафедрі метеорологічну обсерваторію.Кафедру країнознавства та туризму створено 1990 р. На той час це була перша в країні спеціалізована кафедра з підготовки менеджерів туризму та фахівців з комплексних країнознавчих досліджень. Створення кафедри, яка визначила свою спеціалізацію в географії рекреації й туризму, світового господарства та міжнародних зв’язків, об’єктивно зумовлене тими суспільними змінами, які відбувалися в Україні. Це був переломний період в історії нашої держави — час здобуття незалежності, коли суверенна держава виходила на міжнародну арену. Відповідно виникла потреба в міжнародних дослідженнях з геополітичних, етнорелігійних, соціально-економічних та інших питань, які становлять предметне коло географічного країнознавства. Водночас входження України в світове співтовариство супроводжувалося розширенням різноманітних контактів, зокрема туристичних. Країна “відкрилася” для людства, широкими й інтенсивними стали контакти українців зі світом.Для підготовки фахівців у сфері географічної науки й туризму з поглибленим знанням італійської мови і культури географічний факультет 1999 року створив Центр країнознавства та італійсько-українського співробітництва. Ми працюємо над створенням електронних підручників та посібників. Діє мультимедійний клас, де студенти мають змогу опановувати сучасні ГІС-технології та досконало вивчати іноземні мови.Факультет має чотири науково-дослідні лабораторії, де наукові та науково-допоміжні співробітники проводять науково-дослідні роботи з різних аспектів географічної науки. Є аспірантура, в якій навчається 90 осіб. Працює дві спеціалізовані вчені ради, на яких співробітники нашого та інших ВНЗ захищають кандидатські та докторські дисертації з шести спеціальностей.Підготовка фахівців здійснюється з чотирьох освітніх напрямів: географія — спеціальність географія (спеціалізації: географія, міжнародне екологічне співробітництво, рекреаційне природокористування, географія рекреації та туризму, фізична географія та геоекологія, екологія ландшафту, геоморфологія і палеогеографія, менеджмент природних ресурсів та прикордонний екологічний контроль, ґрунтознавство та управління земельними ресурсами); економічна та соціальна географія (спеціалізації: управління розвитком реґіону, розміщення продуктивних сил та реґіональна економіка, країнознавство та міжнародні дослідження); туризм — спеціальність туризм (спеціалізація міжнародний туризм); гідрометеорологія — спеціальності: метеорологія (спеціалізація екологічна та синоптична метеорологія), гідрологія і гідрохімія (спеціалізація гідроекологія); геодезія, картографія та землевпорядкування — спеціальності: картографія, землевпорядкування та кадастр, геоінформаційні системи і технології.При факультеті створено Київський інститут реґіонального управління, підприємництва, екологічного менеджменту і туризму, який готує фахівців з міжнародного туризму.Майбутні географи на першому і другому курсах вивчають природно-територіальні й господарські комплекси під час навчальних практик, які проходять на спеціальних базах у мальовничих районах України — Канівському природному заповіднику, Богуславському гідролого-гідрохімічному стаціонарі, Ясинянській навчально-науковій базі в Карпатах, університетському таборі “Мрія”. Студенти проходять фізико-географічну практику, зокрема геологічну, ґрунтознавчу, гідрологічну, метеорологічну, біогеографічну, безпеку життєдіяльності географа в польових експедиційних умовах; топогеодезичну, географічну зональну, комплексну географічну, яка включає ландшафтну, геоморфологічну, мікрокліматичну, економіко-географічну. На третьому і п’ятому курсах — виробнича і переддипломна практики в експедиціях, на стаціонарах, у наукових установах, метеорологічних і гідрологічних станціях, гідрометбюро, картографо-геодезичних підприємствах, туристичних фірмах, лабораторіях факультету.Усі студенти-географи вивчають психолого-педагогічний цикл дисциплін і проходять педагогічну практику в середніх школах, здобуваючи кваліфікацію викладача. Після четвертого курсу студенти з високим рейтингом навчання вступають до магістратури. Магістри проходять асистентську практику на відповідних кафедрах, глибоко оволодівають науковими методами дослідження і без вступних іспитів за результатами співбесіди мають змогу вступити до аспірантури.На факультеті два комп’ютерні класи, де студенти мають можливість навчатися геоінформатики, комп’ютерного моделювання, користуватися мережею Інтернет. Є мультимедійний комп’ютерний клас для поглибленого вивчення іноземних мов — англійської, німецької, французької, іспанської, італійської, польської.Українська географічна наука робить вагомий внесок у вивчення природних та соціально-економічних умов і процесів, розв’язання актуальних проблем охорони природи та раціонального природокористування, дослідження морів та океанів, розвиток освіти, у патріотичне та екологічне виховання громадян. Висока роль географів у вивченні та подоланні екологічних наслідків чорнобильської катастрофи, розгортанні українських досліджень в Антарктиді. Представники географічної науки і надалі братимуть активну участь у вивченні глобальних процесів та шляхів їх повнішого врахування в національній політиці, у розробленні наукових засад реґіональної політики, розв’язанні завдань сталого розвитку та екологічних проблем в ім’я процвітання суверенної України.Наші вчені мають вагомі здобутки в царині забезпечення сталого розвитку, раціонального природокористування, вдосконалення реґіональної політики, ландшафтно-екологічних досліджень. Наукове та практичне значення мають роботи, спрямовані на дослідження закономірностей природних процесів у минулому та прогнозування їхніх змін у майбутньому, геоморфогенезу, стану водних ресурсів та шляхів задоволення в них суспільних потреб, розв’язання інших важливих для суспільства проблем.Сьогодні працюємо над формуванням нових напрямів підготовки фахівців-географів, враховуючи сучасні потреби суспільного розвитку та новітні досягнення вітчизняної та зарубіжної науки та технологій, поліпшенням географічної освіти і культури, викладання географічних дисциплін у середніх навчальних закладах, насамперед шляхом утвердження географії як одного з базових предметів середньої школи та окремої освітньої галузі, перегляду навчальних планів та програм для їхнього вдосконалення, підвищення наукової обґрунтованості та практичної спрямованості, розширення підготовки на конкурсних засадах та видання нових базових підручників і посібників, енциклопедій і термінологічних словників з географічних дисциплін. Активізуємо використання новітніх методичних прийомів та технічних засобів у навчальному процесі, зокрема на базі комп’ютерних технологій та програм. На кожній кафедрі створено аспірантсько-студентський семінар, у роботі якого беруть участь і студенти. Вони виступають з доповідями, над якими працюють разом з науковими керівниками. Щорічно на факультеті проходить студентська наукова конференція. Найкращі доповіді рекомендують до друку в наукових збірниках “Вісник Київського університету. Географія”, “Економічна та соціальна географія”, “Картографія”, “Гідрологія та гідрохімія”, “Фізична географія та геоморфологія”.
