В УМОВАХ РАДЯНСЬКОГО РЕЖИМУ

Євген БУКЕТРадянська влада на Київщині утвердилася лише на початку 1921 року. Під час громадянської війни осередки товариства “Просвіта”, що масово створювалися 1917 року, стали чи не єдиними культурними центрами українства. Більшовики, які прийшли до влади під гаслами народовладдя, на початку 20-х років прагнули використати “Просвіту” як один із механізмів своєї політики.Державний архів Київської області зберігає примірник “зразкового Статуту” “Просвіти” 1921 року. Згідно з цим документом,  мета товариства — “створення соціалістичної культури на підвалинах широкої самодіяльності трудових мас шляхом широкої культурно-освітньої праці серед населення”. “Просвіта”, до складу якої “входять всі працюючі”, мала провадити свою діяльність “на ґрунті диктатури пролетаріату”, боротися проти старого устрою і допомагати в державному будівництві. Зокрема, для досягнення мети Статут передбачав тісну співпрацю осередків товариства з відділами наросвіти та іншими культурно-освітніми установами.У справі про діяльність “Просвіти” в Обухівській волості є супровідний документ до “зразкового Статуту”, адресований “всім губнаросвітам”. У ньому пропонували вжити заходів, щоб:“1. Зорганізувати діяльність товариств “Просвіта” згідно з наданим зразковим Статутом, всім надати повне державне утримання.2. Внести цілком нові “Просвіти” в сітку державних культурно-просвітніх установ і надати повне державне утримання.3. “Просвіти”, котрі упорно стоятимуть на шляху контрреволюції і бойового націоналізму, не піддаючись впливу відділів наросвіт, треба поступово, але рішуче ліквідовувати.4. Подбати, аби в кожній “Просвіті” були люди з тривкими пролетарськими поглядами, під доглядом і впливом яких проводилась би праця “Просвіт” і наближення “Просвіт” до відділів наросвіти”.Такі рекомендації мали фатальні наслідки для товариства. Осередки, які відмовлялися працювати під наглядом органів радянської влади, “ліквідовували”, їхніх керівників заарештовували й ув’язнювали. “Сексоти”, що діяли в кожній “Просвіті”, повідомляли відповідні органи, яку діяльність провадило товариство. Якщо ця діяльність комусь не подобалася, осередок ліквідовували. Ті “Просвіти”, що виконували всі настанови більшовицького керівництва, перетворювалися на звичайні лікнепи, хати-читальні, театральні гуртки і хори, втрачаючи просвітницьку функцію.Про масштаби цієї роботи свідчать порівняльні статистичні дані про кількість “Просвіт” в округах Київської губернії, опубліковані у “Списку поселень Київщини” 1924 року: місто Київ 1922 р. — 1; 1923 р. — 1; Білоцерківська округа відповідно 181 і 89; Бердичівська — 99 і 51; Київська — 176 і 73; Малинська — 22 і 7; Уманська — 142 і 71; Черкаська — 108 і 65; Шевченківська (Корсунська) — 105 і 10.Усього: 1922 р. — 834; 1923 р. — 367.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment