Валентина СИДОРУК, голова міського об’єднання “Просвіта” імені Тараса Шевченка, м. Іллічівськ Одеської обл.Наша дума, наша пісняНе вмре, не загине.От де, люде, наша слава,Слава України!Тарас ШевченкоНедавно ми мали щастя спілкуватися з бандуристом, головою “Молодої Просвіти” Віталієм Морозом. Уже вдруге приїздить у наше місто пан Віталій. Всього один день, а яким насиченим він був! Зустрічі зі школярами, гімназистами, просвітянами, учасникам хору “Червона калина”. В. Мороз чудово володіє словом, уміє налагодити контакт із будь-якою аудиторією. А коли звучать пісні в його виконанні, всі зачаровано слухають. Адже пісня — душа народу, особливо у виконанні кобзарів, бандуристів, лірників, які відігравали в українській історії величезну роль. І про це розповідав В. Мороз. Кілька років тому на єдиній в Україні Чернігівській фабриці музичних інструментів згорів цех з виготовлення бандур. Чи випадково це? Прикро, що горять бібліотеки, музеї, нищаться пам’ятники нашим національним героям. Відповідь недругам України може бути тільки одна: стояти й сьогодні так, як стояли в єдиному пориві 1991-го, на сотні кілометрів створивши живий “ланцюг єднання”. І працювати всім на благо незалежної держави, як це роблять тисячі просвітян. Уже 140 років в “Просвіті” — в авангарді боротьби за державність, за рідну мову, за культурну самобутність.Рада, що в нас є така молодь, як Віталій Мороз, що діє “Молода Просвіта”.Де ще наша молодь послухає козацьку пісню з глибини віків (“Ой у полі могила”), ліричну баладу в супроводі бандури (“Там, де Ятрань круто в’ється”, “При долині кущ калини”)? Чудово звучать і жартівливі пісні (“Підкручу я чорнії вуса”). Цікавою була й розповідь про Стрітівську кобзарську школу.Заключним акордом у концертах Віталія Мороза були слова з пісні Олеся Бердника, які пройшли крізь його душу і серце:Струни кобзи дзвенять…Україна в мені —Ніби райдужні в небі мости…
