ЗНАННЯ, ТЕСТИ, І ПРОТЕСТИ

Нині мовне питання набуває великої гостроти. Сотні років безперервного насаджування нам іноземних мов не знищили рідної української, проте вплинули на культуру й духовність.Про статус української мови як державної спілкуємося з відомим мовознавцем, професором Київського міжнародного університету, автором багатьох підручників з української мови Іваном Ющуком.

— Сьогодні деякі політики закликають надати російській статусу другої державної. Які наслідки матиме таке нововведення?— По-перше, мова завше у центрі уваги, бо це найдосконаліший засіб спілкування між людьми. Російську мову на наші терени принесли російські солдати ще після Переяславської ради 1654 року. Спочатку це була мова нібито визволителів (Росія обіцяла надати Б. Хмельницькому допомогу в боротьбі з поляками — Авт.), а потім стала окупаційною. Росія вирішила, що це царські землі, й намагаючись утвердитися, почала русифікацію українців.

Радянська влада декларувала в маніфестах і конституціях одне, а насправді захищала великодержавницькі інтереси своєї імперії. Ті, хто сповідував цю “політику”, залишилися в Україні як окупанти, і їхні нащадки досі у нас при владі й займаються русифікацією.Українці, які пристосувалися до окупаційних умов імперії, перейшли на таку-сяку російську (або “суржик”), бо колись російська мова означала для них комфорт і престиж.Проте за роки незалежності влада не зробила нічого, щоб навчити російськомовних громадян української. У школах з російською мовою викладання для української відводиться менше годин, як у школах з українською. Тобто всі предмети викладають російською, що суперечить навіть міжнародним нормам, за якими вивченню державної мови треба приділяти стільки ж часу, скільки мовам самих меншин. Отже, у таких навчальних закладах слід удвічі збільшити кількість годин, відведених на вивчення української мови. У вищих навчальних закладах наприклад юристам читають українську тільки один семестр. Але юрист має знати всі нюанси і тонкощі державної мови, бо нею пишуть закони! Потрібно, щоб в усіх ВНЗ принаймні рік усі вивчали українську мову.Є люди, які не знають і не хочуть знати державної мови, та зверхньо, як на аборигенів, дивляться на україномовних громадян. Вони і досі мріють про високі посади в “імперії”. Але мрії ці даремні, бо для високих посад в Росії достатньо і самих росіян…Абсолютно переконаний, що український народ ніколи не проголосує за другу державну мову. До того ж, російська мова, якої ніхто не “утискує”, розвивається на території нашої держави. І проголошувати її другою державною — нонсенс.— Відомо, що у Франції постійно приймають закони про охорону і збереження державної мови. Цю практику застосовують і в інших розвинених країнах. Чи існують схожі закони в Україні?— Так. Закон “Про мови в Українській РСР” (1989 р.). Якби його належно виконували, то всі високопосадовці були б зобов’язані розмовляти державною мовою. Ідеться у законі й про російську мову. Але її статус — “мова міжнаціонального спілкування в СРСР”. Проте СРСР не існує, і російська мова такий статус втрачає. У цьому законі залишається одна мова — українська. Підстав для офіційного використання російської немає. Є також рішення Конституційного Суду України від грудня 1999 року про те, що українська мова — мова офіційного спілкування на всій території України, тобто  державна.У Верховній Раді зареєстровано десять законопроектів про мову. До одного з них причетна і моя концепція. Але я не маю права законодавчої ініціативи, тому у створенні цього законопроекту допомагав народним депутатам України Павлові Мовчану і Володимирові Яворівському, які й подали його на розгляд. Сподіваюся, найближчим часом його буде прийнято.— Яке Ваше ставлення до відкритого тестування з української мови всіх випускників шкіл? Чи здатні тести перевірити справжні знання абітурієнта?— Я читав пробні тести і можу сказати, що вони справді дають змогу докладно перевірити знання мови. Але є побоювання, що вони виявляться на дуже низькому рівні (так засвідчує торішній досвід — Авт.). Адже абсолютно об’єктивно оцінити абітурієнта не випадає, бо у самих тестах є завдання (переважно синтаксичні), які можна тлумачити двояко. І тому стовідсотково правильно відповісти на всі запитання не зможе ніхто, бо існують різні думки й погляди, а відповідь у тесті закладено лише одну.Найбільше ж проблем із текстом, який подають для аналізу. Кожен прочитує текст по-своєму: скільки читачів, стільки й “текстів”. Та відповідь, знову ж таки, одна. І якщо абітурієнт навіть правильно відповість, але не так, як думав розробник тестів, то відповідь зараховано не буде.Є побоювання, що ці тести призведуть до стандартного мислення. А це — найгірше! У тестах має бути щось таке, що “розкриє” творчий потенціал дитини.А чому так запротестували проти тестів деякі політики? Бо якщо їхні діти не складатимуть іспитів у школі, їм не “світять” високі оцінки (у школі, де можна заплатити чи “домовитися”, високі бали їм забезпечено). Хоч, гадаю, вони і тут знайдуть вихід… На крайній випадок, створять свій “закритий” ВНЗ, де виховуватимуть таких самих “керівників”, як і самі.— Ви — автор і упорядник багатьох підручників. Над чим зараз працюєте?— Закінчив збірник вправ до підручника “Українська мова” для студентів філологічних спеціальностей всіх ВНЗ.— Яка новизна цього збірника?— Досі все зводилося до граматичних значень та правопису. Акцентую на тому, щоб навчати студентів писати тексти: до кожного параграфа подаю текст, за яким студенти можуть скласти свій текст, або подискутувати, вдосконалити чи продовжити поданий.Дехто закидає, що тепер викладачам доведеться перевіряти величезну кількість творів. А їх і не потрібно перевіряти! Викладачі заслуховуватимуть твори на семінарах, а потім рецензуватимуть, вказуватимуть на лексичні та граматичні помилки.Головне для вивчення мови — оволодіння величезним лексичним матеріалом та синтаксичним різноманіттям.— Що Ви могли б порадити сучасній молоді, студентам і школярам?— Українська мова надзвичайно гарна і досконала. Тому хочу, щоб молодь не цуралася рідної мови. Буде мова — буде держава, не буде мови — не буде Української держави!Спілкувався Максим ОПАНАСЕНКО  

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment