ЯК НИЩАТЬ ПЕРЛИНУ АРХІТЕКТУРИ

Святослав МІЗЕРНЮКВсесвітню славу Андріївській церкві принесли довершеність архітектурних форм, пропорції споруди, твори живопису та багатий декор інтер’єру, дивовижна гармонія з навколишнім ландшафтом.Наддніпрянська круча — місце особливе. Колись неподалік було капище Перуна. Потім перша на Русі церква Василя. Андріївська церква за проектом Франческо Бартоломео Растреллі постала 1754 року, коли завершили оздоблення споруди. На будівництві працювали десятки й сотні українських майстрів і вмільців. У сміливому задумі зодчий Растреллі поєднав національні традиції народу та досягнення українських майстрів з бароко, яке зародилося в Італії в XVI столітті.Нині Андріївська церква — це візитівка Києва та одна з чотирьох пам’яток України, що увійшли до каталогу “1000 чудес світу”, виданого в Німеччині. Через надзвичайну цінність пам’ятки 2008-го Україна звернулася з пропозицією внести Андріївську церкву до Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО.Але чи врятує це Андріївську церкву від знищення, як й інші визначні архітектурні пам’ятки старовини, — через неймовірну, патологічну жадобу нинішніх скоробагатьків, які намагаються всю старовинну, історичну частину столиці перетворити на суцільний будівельний майданчик? На дніпровських схилах біля Андріївської нині “виростає” каскад новобудов. І хоч ця територія — охоронна зона самої церкви та заповідника “Старовинний Київ”, де категорично заборонено нове масштабне будівництво, а дозволено тільки роботи зі збереження історичних споруд, неподалік працює потужний кран: іде надбудова горішніх поверхів у будинку на вулиці Десятинній.Чи можна знищити пам’ятку, не торкаючись її? Виявляється, так! Досить змінити середовище навколо, і визначна архітектурна споруда загубиться поміж свічок-хмарочосів, а то й зовсім завалиться — через безперервні струси ґрунту від ударів потужної будівельної техніки.Закономірно, що комісія фахівців-геологів з інституту Академії наук України зробила висновок: одна з причин значних зсувів ґрунту на Андріївському пагорбі та тріщин у самій церкві — сусіднє будівництво.Небайдужа столична громадськісь 4 червня зібралася у Національній спілці письменників України, щоб привернути увагу урядових структур, міської влади, усієї спільноти до ситуації, яка потребує нагального вирішення долі цієї перлини зодчества щодо її захисту та збереження для нащадків.Але, як з’ясувалося, все зав’язано в тугий вузол проблем.Андріївська церква передовсім збудована як культова споруда, і це не лише історична пам’ятка архітектури. Тому й не дивно, що духовенство і віряни хочуть і мають право здійснювати в ній свої богослужіння.Ще з радянських часів існує музей “Андріївська церква”, який має і “свої” інтереси: проводить тут екскурсії, лекції, культурно-масові заходи. Не втратила чинності й постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 року № 1005 “Про використання культових споруд — визначних пам’яток архітектури, які не підлягають передачі у постійне користування релігійним організаціям”. Ця постанова надає дозвіл Українській Автокефальній Православній Церкві проводити в Андріївській богослужіння — у дні великих релігійних свят, ювілейних і пам’ятних дат, а також на час визначних та церковних подій. Та й не вперше українська влада обіцяє повернути всі культові споруди, відібрані за радянського режиму в церков, їхнім власникам — релігійним громадам.У Секретаріаті Президента нещодавно обговорювали питання про можливість передачі Андріївської церкви у постійне користування Українській Автокефалії. Працівники музею виступають категорично проти, мотивуючи це тим, що Українська Автокефальна Православна Церква і так проводить в Андріївській щоденні богослужіння.— Українське товариство охорони пам’яток історії та культури внесло (рішенням своєї колегії) історичну частину Києва до “Червоної книги культурної спадщини”, — каже перший заступник голови Микола Пархоменко. — Це саме той перелік пам’яток, який ми майже втратили, бо переконані, що історичний центр Києва, який дістався нам із XVIII—XIX століть, зруйновано. І відтворити його неможливо — ні зараз, ні в майбутньому: оббудовано Національну оперу, Софію Київську; майже готові проекти забудови навколо Києво-Печерського заповідника.Отже, історичне обличчя Києва не просто спотворено — його втрачено! Планують і частково вже почали забудовувати набережну Дніпра.А те, що Андріївську церкву передадуть релігійній громаді, ніщо порівняно з тим, що навкруг святині скоробагатьки прагнуть усе забудувати. І церква як архітектурна домінанта щезне серед новобудов, переконаний Микола Пархоменко.Лише громадськість та її активна патріотична позиція за підтримки держави може здолати жадобу наживи і корумпованість чиновництва, яке якраз і зобов’язане оберігати архітектурні перлини України, а не розмінювати сумління на дозвіл такого будівництва. Чи знає хтось, які геологічні наслідки принесе ущільнена забудова Андріївського узвозу, коли надпотужна будівельна техніка шматуватиме Дніпрові кручі, що пережили навалу татаро-монголів? Чи вціліють національні святині від загребущих і ненаситних варварів XXI cтоліття?

Related posts

Leave a Comment