Гнат БІЖИК,
м. Нова Каховка, Херсонська обл.
Давно щемить серце від усвідомлення того, що Україна невдовзі може перетворитися в назву території, на якій житимуть не українці, а невідомо хто. Причини, які сприяють цьому, — наркоманія, куріння й пиятика. Дивує й обурює те, що це майже нікого не турбує.
Ми, члени Новокаховського осередку “Просвіти”, зверталися з проханням до органів влади й газет почати бити на сполох. Нас не почули. А тим часом чаркування набирає загрозливого розмаху.
Прикро було дивитися, як у нашому місті попи Московського патріархату на Великдень поряд із пасками і яйцями святили пляшки з горілкою. Просвітяни не витримали: пішли до представників церкви з протестом.
Новокаховські просвітяни схвально зустріли інформацію про проведену в Києві прес-конференцію “Проблеми алкоголізації населення та якості спиртних напоїв в Україні”. Дякуємо редакції газети “Слово Просвіти” за те, що почала публікацію матеріалів на цю тему. Дехто вже не вірить, що можна щось зробити.
У тридцяті роки в Західній Україні члени “Просвіти” разом із Греко-Католицькою церквою зробили неможливе: пиятику викоренили повністю. “Просвіта” постійно пропагувала здоровий спосіб життя. Разом із церквою проводили зібрання, в храмах молилися, вели роз’яснювальні бесіди про шкідливість вживання алкоголю для здорових людей й морального стану кожної родини. Священики виголошували промови, проповіді про страшний гріх перед Богом, родиною, народом того, хто опускається до пияцтва. Ставили хрести на знак подяки Богові за допомогу в подоланні навислої над людиною, родиною біди. Перед хрестом люди давали обіцянки, присягали не прикладатися більше до чарки.
Проходили акції для відстоювання національних прав українців, урочисто відзначали релігійні й національні свята. Усе це відволікало від пиятики.
До 1940 року ніхто не бачив п’яного. Пияцтво приніс до нас “золотий вересень” 1939-го, тобто радянське “визволення”.
Колонізаторам п’яний народ полегшував перетворювати його на раба. Слова цариці Катерини ІІ “пьяным народом легче управлять” були не порожньою фразою, а вказівкою до дії. Народ наш упродовж століть споювали. Це один зі способів нищення етносу.
Хотілося б, щоб за порятунок народу взялися громадські організації й передусім “Просвіта”. Треба, щоб порушене питання не закінчилося однією чи двома статтями в газеті. Члени “Просвіти”, які стали народними депутатами, зобов’язані внести на розгляд Верховної Ради законопроекти, які посилювали б цю боротьбу. Особливо жорстке покарання повинні нести ті особи, які втягують у морок наркоманії, куріння й пияцтва молодь.
Треба всім нам звернутися до представників церков різних конфесій з пропозицією, щоб цю тему вони частіше порушували у проповідях, бесідах із вірянами.
Просвітяни Нової Каховки готують звернення до міського голови з пропозицією провести нараду, залучивши представників громадських організацій, преси, педагогів, де загострити увагу всіх на небезпеці, яка нависла над нашим народом, і спрямувати дії на боротьбу проти неї.