УСІМ БУЛО ТАК ДОБРЕ РАЗОМ

Валентина ПРИЛУЦЬКА, відповідальний секретар Черкаського об’єднання ВУТ “Просвіта” Розцвіла намистом, вишиванками, барвистими плахтами галявина в саду біля Черкаського обласного центру еколого-натуралістичної творчості школярів.Це на фестиваль-конкурс “Наша мова — солов’їна, наша пісня — спів душі” з’їхалися просвітянські й освітянські колективи області. Приїхали співочі родини, танцюристи з “Молодої Просвіти”, хори, берегині старовинних українських звичаїв та обрядів — фольклорні ансамблі.“Україно, ти для мене диво, і нехай пливе за роком рік, буду, мамо, горда і вродлива, з тебе дивуватися повік…” — цими словами Василя Симоненка розпочала конкурс ведуча Світлана Панченко.В унісон почуттям глядачів звучав баритон учителя Яснозірської школи Черкаського району Івана Демченка, який співав про те, що жити під рідним небом — найбільше щастя. Журі одноголосно відзначило його першим місцем у номінації “Солісти”.“Пісня солов’їна, рідна Україна в горі не загине — і не чекай!” — ніжним сопрано продовжила свято українського слова та пісні молода просвітянка, десятикласниця Мошнівської школи Черкаського району Надія Лук’яненко, яка посіла друге місце.Пісню про Марічку виконала Марія Маринкевич, про дівчину Наталку — Ольга Гнатюк, про духмяну ніч — Наталія Антонюк.Завжди хвилює глядачів авторська пісня, адже це — спів душі.“Колискову” співав своїй доні вчитель Золотоніської школи № 2 Павло Новіцький, “Мамо” — канівчанка Наталія Завгородня. Бардів змінили родинні ансамблі. Зворушили публіку “Рушничок для мами” від сім’ї Новіцьких із Золотоноші, виступ родинного дуету Склярів, де слова “Пісні про маму” написав Сашко — учень 4 класу Шполянської загальноосвітньої школи, а музику — мама Оксана Сергіївна, вчителька цієї школи.Щемлива мелодія “Прощального балу” у виконанні автора, вчителя Сорокотязької школи Жашківського району Марії Маринкевич та її учениці Насті Гармідер повернула глядачів у спомини про власний випускний вечір. “Пісня народилась якось одразу, слова самі складалися в рядки під враженням від останнього дзвінка”, — зізналася Марія Григорівна колегам, які просили переписати твір. А диск зі своїми піснями подарувала обласній телерадіокомпанії.“Ой роде наш красний, роде наш прекрасний, не цураймося, признаваймося, бо багато нас є…” — славили родини Іван Демченко з Яснозірської школи, Яна Макаренко, вчителька Мошнівської школи та її учениця Надія Лук’яненко.Хореографічною композицією “Ой роде наш красний” порадував глядачів танцювальний ансамбль “Калина” (хореограф — З. Бабич) Мошнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.“На біс” танцювали молоді просвітяни “Калини” “Мошнівську польку”, де звучать українські, російські, білоруські, польські, єврейські мотиви, — у містечку хліборобів та майстрів дружно живуть представники 27 національностей.Прозвучала на фестивалі старовинна українська пісня “Чорноморець, матінко, чорноморець” у виконанні Ольги Галюк і Тамари Коваленко з Канівщини — артистки здобули перше місце. “Закувала зозуленька” мелодійно прозвучала у виконанні тріо бандуристок Золотоніського РБЮТ Лариси Глоби, Надії Камші та Ніни Плисак. “Я прийшла до вербиці” виконали “Берегині” із Тетерівської школи Жашківського району.Актуальним був виступ агітбригади театру малої форми “Майбутнього творці” із села Тарасівка Звенигородського району. “Наша мова — солов’їна, наша пісня — спів душі”, — стверджували вони. А відступникам від свого, від рідного, від українського дісталося на горіхи.Народні звичаї й обряди, які хтось забув, а хтось і не знав, показав фольклорний ансамбль “Мамина пісня” Матвіївського НВК зі славної Чигиринщини.Крім фестивалю художніх колективів, у рамках конкурсу “Наша мова — солов’їна, наша пісня — спів душі” молоді просвітяни — учні та студенти області — писали роботи на тему “Діалекти, говірки, легенди, звичаї та обряди мого рідного краю”. Найкращі роботи надрукують окремим збірником.Усі учасники конкурсу (переважно вчителі та учні) отримали подарунки від ВУТ “Просвіта”: методичну та художню літературу, комп’ютерні навчальні ігри, плакати з українською символікою — те, що знадобиться у навчанні. “А я бажаю вам добра, щоб наче сад, душа цвіла, щоб зорі падали в долоні…” — співав насамкінець зал разом з Іваном Демченком, Надією Лук’яненко та Яною Макаренко, і всім було добре разом.

Related posts

Leave a Comment