У Севастополі відбулася ділова зустріч старшого радника Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин доктора Клемента Бюшера (Німеччина) та координатора проектів Боба Діна (Голландія) з представниками міського об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка.
Володимир ПРОЦЕНКО,
голова об’єднання ВУТ “Просвіта”
ім. Тараса Шевченка, м. Севастополь
Обговорювали питання функціонування державної мови і мов національних меншин, поліпшення українського законодавства у цій царині, вивчали проекти ЗМІ з використанням мов нацменшин та питання функціонування українських шкіл.
Як повідомив координатор проектів ОБСЄ Боб Дін, ці проблеми в Севастополі вивчають уперше. Інформацію брали здебільшого в Сімферополі, але географічно Севастополь належить до Криму і, зрозуміло, це конкретизує ситуацію.
Представники “Просвіти” повідомили про факти дискримінації українських учнів і перепони щодо безперешкодного отримання знань із рідної мови, особливо в спеціально спотворених школах, що мають змішані українські та російські програми навчання. Таким процесом охоплено 700 учнів. Після перепису населення 2001 року визнали українську рідною мовою майже 24 відсотки севастопольців попри те, що перепис викривлював інформацію про українців. Навіть згідно з даними перепису, четверта частина шкіл має бути українською.
Приблизно 7 000 севастопольських дітей із українських сімей продовжують навчатися в російських школах. На відміну від центральної, місцева проросійська рада застосовує конституційне законодавство вибірково на шкоду державній мові. Щодо використання російської мови вона його повністю виконує, а решту приписів щодо прав інших національностей ігнорує. Просвітяни запропонували обирати до міської ради представників за квотою від кількості тієї чи іншої національності в загальній кількості населення, тоді цю дискримінацію, яку створила правляча російська меншина в Севастополі та в Криму, на сході і півдні України, припинили б.
Просвітяни зазначили, що в Севастополі роками не вирішують питання створення загальноосвітніх шкіл із українською мовою навчання, низька якість викладання української мови педагогами, які перекваліфікувалися з російських предметів. Вони без ентузіазму викладають українську, не прищеплюють дітям любові до державної мови. Наводили приклади, коли прибулі з педагогічних ВНЗ молоді спеціалісти не витримували натиску російського середовища. Залякування та відверті заклики шовіністів-педагогів “Їдь звідси!” шкодили. Коли в багатолюдних місцях міста українці розмовляють між собою рідною мовою, росіяни обурюються, стверджуючи, що це російське місто, і вимагають розмовляти російською. Такий тиск на українців відбувається у Криму, на півдні та сході України. Російська меншина не позбулася стереотипів “старшого брата” і прагне керувати. Як зазначила відповідальний секретар, заступник голови міського об’єднання “Просвіти” Світлана Дорошенко, що донедавна викладала в Донецькій області російську мову та літературу, такого психологічного впливу на українців, як у Севастополі, там не відчувала, що і привело її до просвітянської діяльності.
Клемент Бюшер погодився з аргументами просвітян і зазначив, що після помаранчевої революції ситуація змінилася, і громадяни, які прагнуть послуговуватися рідною мовою, мають усі можливості, але проблеми існують. Клемента Бюшера також цікавила думка просвітян щодо тестування українською мовою абітурієнтів вищих навчальних закладів, яке планують через два роки. Чи впораються з цим севастопольські випускники?
Відповідь була коротка. Російська меншина не квапиться вивчати українську мову, а домагається “протягти” законопроект про другу державну — російську, чим ще раз законодавчо підтвердити мовно-колоніальну належність України до Росії.
Координатор проектів Боб Дін розмірковував щодо проекту підвищення кваліфікації вчителів української мови та виділення коштів на ці заходи.
Просвітяни запропонували вкладати гроші у проекти, які мали б якісні кінцеві показники — виховання українського патріота. Представники ОБСЄ не заперечили пропозиції укомплектовувати кримські школи якісними педагогічними кадрами з числа українців-патріотів. Таким новим кадрам потрібно створити відповідні соціально-побутові умови. Лише тоді севастопольські випускники через два роки зможуть скласти тести до вищих навчальних закладів.
Порушували й інші питання щодо негативного впливу Чорноморського флоту РФ через “волонтерів”, звільнених у запас, — нині педагогів і міських депутатів — проводити ворожу Україні ідеологію, втручатися в шкільні програми з військової підготовки, російської мови та історії Севастополя, розповсюджувати патріотичні матеріали сусідньої держави не лише через ЗМІ, а й через конкретні шкільні заходи.
Представники ОБСЄ обговорили з керівництвом об’єднання “Просвіти” перспективи подальшої співпраці.