Голові Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони А. С. ГРИЦЕНКУ, голові Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи А. І. СЕМИНОЗІ, голові Комітету Верховної Ради з питань економічної політики О. М. ТКАЧЕНКУ, голові Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Б. І. ТАРАСЮКУ, голові Комітету Верховної Ради у закордонних справах О. Г. БІЛОРУСУВисокоповажні державники!На околицях міста Херсонеса (V ст. до н. е.) ще давні греки почали добувати камінь-вапняк. Упродовж сторіч на місці цих кар’єрів утворилися численні печери. У минулому сторіччі їх було кілька десятків. Їх почали використовувати для військових потреб, розмістивши там склади з боєприпасами для частин Червоної армії, що дислокувалися на Кримському півострові і Чорноморського флоту. Завантаженість їхня особливо зросла у перші дні війни, коли військове командування, як згадують очевидці, перемістило сюди тисячі тонн боєприпасів. Така практика залишилася і в повоєнні часи. Тепер уже накопичувалися боєзапаси на десятиріччя можливих воєн із усім світом. За деякими даними, лише у підземних шахтах під Севастополем лежать десятки тисяч тонн вибухонебезпечних предметів. Зокрема, у бухті Голландія розташовано приблизно 80 підземних казематів, де зберігають велику кількість боєзапасів. Нафаршировані ними підземний арсенал у Сухарній балці, торпедний арсенал у Троїцькій балці, над яким розташований житловий мікрорайон. Є дані, що застарілі боєприпаси на території деяких складів (як, наприклад, неподалік Феодосії) просто засипали землею, і на їхньому місці уже спорудили житлові квартали.Збільшує загрозу і те, що ці смертоносні “скарби” розташовані у сейсмічно нестійкому районі.На бойових суднах ЧФ РФ, які дислокуються в Південній і Севастопольській бухтах, розміщено значну кількість ракетних і артилерійських боєприпасів, мін, бомб та інших вибухонебезпечних предметів. Враховуючи те, що судна побудували ще у минулому сторіччі і, звичайно, морально та фізично вони застаріли, як і умови зберігання боєприпасів, вони теж становлять потенційну небезпеку.Небезпідставні чутки про затоплення в бухтах Севастополя Чорноморським флотом під час розподілу бойових отруйних речовин та застарілих боєприпасів. Так, за свідченням учених Севастопольського національного університету ядерної енергії й промисловості, на дні Чорного моря затоплено 1 150 суден, більшість яких — на континентальному шельфі прибережної зони. Фахівці стверджують, що орієнтовна сумарна вага боєзапасу на всіх затонулих човнах та суднах перевищує 20 тис. тонн. У більшості затонулих суден у цистернах, відсіках та повітряних подушках збереглися залишки рідкого палива, орієнтовна кількість якого становить 100 тис. тонн. Існує загроза витікання цього палива внаслідок корозії металу.Звалища хімічних відходів утворювалися протягом тривалого часу переважно від діяльності Чорноморського флоту на прибережному шельфі — на захід від Севастополя (на “Херсонеському звалищі”) та в інших місцях (в акваторії селища Чорноморське їх нараховано 49 одиниць, у Керченській протоці — 11, у Феодосійській затоці — 1, на узбережжі Алупки — 66, біля Ялти, неподалік “Ластів’ячого гнізда” — 60, Алушти — 70, Балаклави — 80, мису Лукулл — 65). Скільки їх насправді, знають достеменно російські військовики, але документації на них не передають, бо кажуть, що вона ще не розсекречена.Нам зрозуміла позиція російських зверхників, що досі не вжили заходів, щоб застарілі й надлишкові арсенали вивезли або знищили: вони перебувають за тисячі кілометрів від штолень, і ні їм, ні їхнім дітям це лихо не загрожує.Але вражає те, що і в Україні на державному і місцевому рівнях розв’язанням цієї глобальної проблеми ніхто не переймається і за можливі наслідки не відповідає. Так, за нашими даними, ліквідацію кримських арсеналів навіть не включили до Державної програми.З огляду на це, просимо Вас перейнятися цією проблемою, зокрема: ініціювати утворення тимчасової слідчої комісії з вивчення загрози й визначення шляхів зменшення техногенної небезпеки неподалік м. Севастополя; домогтися розгляду цих питань на засіданні Ради національної безпеки і оборони; домогтися розгляду цієї проблеми на засіданні міждержавної українсько-російської комісії з об’єднанням зусиль України та Росії щодо вироблення і реалізації системи заходів для зменшення небезпеки; вимагати від командування ЧФ інвентаризації українськими фахівцями підземних споруд, які розташовано на території військових частин ЧФ, та переведення у безпечні райони, бажано за територію України, військових частин, що мають артилерійські, мінні, торпедні та інші небезпечні види озброєння; звернутися до російських урядовців з клопотанням про надання документації щодо всіх захоронень хімічної зброї в Чорному морі та спільно приступити до їхньої утилізації; домогтися від Росії як спадкоємиці СРСР фінансування знешкодження боєприпасів та отруйних речовин, залишених російською стороною на нашій території; провести переговори з європейськими державами й північноатлантичними партнерами про започаткування цільової програми знешкодження застарілих боєприпасів неподалік Севастополя.За дорученням ГК “Український Севастополь” Лідія МАДОЯН
