Голові Верховної
Ради України Арсенію Яценюку,
Генеральному прокурору Олександру Медведьку
громади села Моринці Звенигородського району
Черкаської області
2004 року незаконним розпорядженням Звенигородська райдержадміністрація від 28.03. № 69/204-рп, порушила конституційні права громади села, порушила Земельний кодекс України без відома пайовиків (1024 особи), нехтуючи історичною та духовною спадщиною мешканців села Моринці, земельну ділянку “Горіховий сад” площею 36,57 га передала в оренду Хачікянцу Вагану Єнуковичу, особі вірменської національності, яка не має нічого спільного з історією нашого краю.
На цій землі, яка розташована неподалік сучасного центру села і межує з заповідником “Батьківщина Тараса Шевченка”, з’явилися перші поселенці — засновники села Моринці. Ця земля Богом дана нашим предкам — предкам Тараса Шевченка, це історична реліквія не лише громади села Моринці, а й усієї України, бо вона “духовне джерело”, яке породило Батька української нації, людину, перед якою схиляється весь світ.
У всі часи громада села берегла і шанувала цю землю — Старі Моринці, висаджувала горіхові, кизилові, декоративні дерева на схилах ярів. 2000 року цей горіховий сад ввели в розпаювання, але селяни не наважилися шматувати святу землю, а залишили її для спільної власності. (Протокол № 1 від 25.01.2000 року зборів уповноважених членів КСП “Батьківщина Шевченка”).
Президент України Віктор Ющенко у вітальному виступі на батьківщині Тараса Шевченка в день його народження, 9 березня, визначив Моринці “селом №1 в Україні”, а на Форумі української інтелігенції наголосив, що Тарас Григорович Шевченко — це обличчя української нації.
Безбожне, злочинне рішення чиновника з районного кабінету ганьбить пам’ять Тараса Шевченка, принижує гідність української нації, закладає основи кріпацтва. І це національне відродження, шлях до демократії, до Європи? Це дорога до пекла!
Кожна людина будь-якої національності та віри з жахом усвідомлює це ганебне, антинаціональне чиновницьке свавілля, яке призводить до духовного й матеріального зубожіння нації.
Прокурор Звенигородського району вже три роки поспіль не може захистити державного чиновника в рамках закону і тому мовчить та не дає відповіді на листи і запити громадськості та державних установ, а саме: лист Черкаського обласного управління земельних ресурсів від 01.11.2005 року № 1607/6-7 до Звенигородської міжрайонної прокуратури старшого радника юстиції Шевченка В. М. — на запит громадської організації “Українське національне товариство “Громада Кобзаря”, село Моринці від 23. 04. 2008 року.
Чому мовчить прокурор і його захищають правоохоронні органи Звенигородського району? Хто розпоряджається землею, у якої є законний власник — пайовики, громада села, і хто завтра володітиме землею України, а післязавтра чи існуватиме Україна як національна держава?
Шановний пане голово Верховної Ради та пане Генеральний прокурор! Допоможіть нам, будь ласка, знайти відповіді на ці запитання, бо районна й обласна влади не бажають вирішувати ці питання згідно з Конституцією та законами України.
24.06.2008 року
1. Сільський голова села
Моринці Приходько С. А.
2. Депутат Моринської сільської ради Маламуж В. А.
3. Депутат Моринської сільської ради Терещенко В. М.
4. Шульга Л.З.
5. Мамай О. К.
6. Марченко В. Г.
7. Відоменко Г. П.
8. Дудник А. В.
9. Богданов В. Л.
10. Секретар Моринської сільської ради Педан О. В.
11. Терещенко В. М.
12. Хамко К. В.
13. Овсієнко Г. М.
14. Лейбенко О. Ф.
15. Лейбенко М. Ф.
16. Шліхта В. В.
17. Компанієнко О. П.
18. Димерець О. Л.
19. Кривенко М. О.
20. Шульга П. А.
21. Педан О. В.
22. Хамко Н. Ю.
23. Солодова О. Ю.
24. Козенко О. В.
25. Мосійчук Л. П.
26. Депутат Моринської
сільської ради
Данильченко М. А.
27. Данильченко В. В.
28. Олійник Ю. Г.