УКРАЇНСЬКІ ПОЛІТИЧНІ ЧВАРИ ТА РОСІЙСЬКА СПЕЦОПЕРАЦІЯ

Галина ЛЕВИЦЬКА, член Національної спілки журналістів України,м. КиївУкраїна підходить до 17-річчя незалежності. Це період достатній, щоб країни, які утворилися на руїнах імперій початку ХХ сторіччя, міцно стали на ноги. Україні, аби закріпитися на європейському цивілізаційному і політико-економічному просторі, цього часу виявилося недостатньо. Тому її чекають непрості часи. Про це з тривогою заявляють політики, які проголошували незалежність Української держави і ціною свободи відстоювали її. На це також звертає увагу політично-наукове середовище, яке аналізує історичні процеси на українській землі. Саме воно ставить поки що риторичні запитання: чи бачить ці проблеми нинішній глава Української держави? Чи задумується він над тим, якою вийде Україна з нинішніх непорозумінь, із заплутаної олігархічної нафтогазової гри? Річ у тому, що нинішнє покоління політиків, яке виховала безбожна комсомольська система, цинічне. Для більшості з нинішніх верховодів народ, національні інтереси — це риторика, про яку згадують перед виборами. А щоденна турбота — власні інтереси.Кожна спроба уряду їх похитнути (важко стверджувати, на користь нації чи на користь інших олігархів) виливається у протистояння на вершині владної піраміди. А це — удар по іміджу України. Тож намір держав Європи залишити незмінною позицію щодо приєднання України до програми про набуття членства у НАТО зрозумілий. За їхньою логікою, якщо нація дозволяє те, що нині відбувається в Україні, вона заслуговує відповідного ставлення. Звичайно, такий підхід надто спрощений. Відколи в Україні ухвалено нинішній закон про вибори, народ владу не обирає. Різні типи купують собі місця у партійних списках і поводяться зухвало не лише перед виборцями, а й перед партіями, за списками яких вони пройшли до парламенту. Звичайно, суспільство такого підходу не схвалює, про що свідчить дедалі менша явка на виборах.Українська влада намагається переконати суспільство, що внутрішні процеси в Україні та процес її приєднання до ПДЧ — це різні речі. За словами заступника глави Секретаріату Президента Олександра Чалого, якщо в Україні відбуватимуться процеси, пов’язані з коаліцією на демократичних та конституційних засадах, то питання євроатлантичної інтеграції України не постане. О. Чалий наголошує, що Україна планує проводити активну зовнішню політику на переконання тих країн, які сьогодні стримано ставляться до ідеї приєднання до ПДЧ найближчим часом. Це одне із завдань, які ставить перед собою українська дипломатія і Президент України.Особливо звертатимуть увагу на Португалію, Італію, Францію, Німеччину. Вважають, що ці країни, зокрема їхні аналітики, продали Україну в обмін на російські енергоносії. Попри оптимізм Секретаріату Президента, світ звіряє свою позицію щодо України з подіями у ній. Тому люди, причетні до проголошення незалежності України, кажуть, що нинішні можновладці повинні виявити високу державну відповідальність. Секретаріат Президента, який доклав чимало зусиль до створення нинішньої ситуації, це завдання покладає на голову Верховної Ради Арсенія Яценюка.Львівський культуролог Тарас Возняк твердить, що Російська Федерація веде повномасштабну, з розмахом закроєну спецоперацію проти України. Один із її виявів — намір Росії вже з січня перейти на світові ціни на газ, тоді низка галузей української промисловості може опинитися за межею виживання. Не належу до утопістів, щоб сподіватися, що росіяни захочуть виявляти добродійність щодо України. Проте таке підвищення ціни на газ для українців ударить по самих росіянах, які співпрацюють з українцями. Крім того, росіяни, заявляючи про підвищення цін на газ, навіть й чути на хочуть про яке-небудь підвищення до 2017 року ціни за базування російського флоту на українській території.Де тут логіка? Вона є: проста і водночас цинічна. Викликати антиурядові бунти на сході й півдні України й на хвилі нестабільності відвернути від нас Європу та посадити у Києві свій маріонетковий уряд. Про це говорять не лише загнані у підпілля та зневажені циніками від політики українські інтелектуали, а й окремі політики. Нещодавно спробу зруйнувати коаліцію та повалити уряд голова Верховної Ради Арсеній Яценюк назвав спробою державного перевороту. Про це говорив і голова Верховного суду України Василь Онопенко. За його словами, в Україні фактично повторюється ситуація 2004 року. Тоді все відбувалося в рамках виборчого процесу за допомогою створення державної системи фальсифікації результатів виборів.Особлива небезпека нинішньої ситуації, як відзначив Василь Онопенко, полягає в тому, що так зване реформування судової системи відбувається під прикриттям Президента України. Голова Верховного суду переконаний, що незважаючи на вади судової влади (а їх багато), діяльність судів залишається основним правовим стабілізаційним чинником суспільного життя в Україні.Для виходу з нинішньої складної ситуації, вважають політологи, парламентські політичні сили мали б чесно заявити про кризу у Верховній Раді й розпочати переговори щодо її врегулювання. Безумовно, рецепт подолання парламентської кризи знайдуть, твердить голова фракції НУ-НС В’ячеслав Кириленко. Але у фракції НУ-НС, за словами В. Кириленка, чітко розуміють те, що в цей складний для парламенту час Кабінет Міністрів повинен ефективно працювати. Звичайно, якщо Партії реґіонів вдасться переконати у підтримці своїх дій Блок Литвина, КПУ, а також частину депутатів від НУ-НС (з “Єдиного центру”), тоді створиться більшість для відставки уряду.Тарас Возняк вважає, що причина агресивної поведінки Росії в тому, що у РФ катастрофічно не вистачає робочої сили, і вона намагається “вичавити” її з України всіма доступними методами, щоб її не всмоктав Китай. Найпростіше це зробити, спровокувавши політичну й економічну нестабільність в Україні. Невже цього не розуміє нинішня українська влада в особі Президента?

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment