І ОЖИВАЄ ДАВНЯ ЛЕГЕНДА

Як стверджують сучасні науковці, кожна місцевість наділена особливою енергетикою, яка формує національний характер і забезпечує моральне й фізичне здоров’я нації. Тому й кожна людина разом з іменем має власний генетичний код, переданий батьками.

Борис Манжела,генерал-осавул українського козацтва, отаман Сумської паланкиТакий генетико-топонімічний код для нашого козацького міста Суми — прадавні назви річок Сума і Сумка, на берегах яких виникла колись фортеця Суминого городка. Красиві легенди та перекази пов’язують етимологію назви міста зі знайденими на берегах цих річок козацькими ранцями-сумами, тому й місто так назвали — Сумами.

Звичайно, ця легенда прижилася в народі, оспівана в піснях і думах, а нещодавно легендарній козацькій сумі — праматері назви міста — вдячні нащадки Сумського слобідського козацького полку, що об’єдналися в столиці в Сумське земляцтво, поставили в центрі міста поруч із козацьким храмом пам’ятний знак: із чистої джерельної криниці підняли чи то мисливську, чи то козацьку суму-ранець, яка й застигла навічно в бронзі. Автор — молодий місцевий скульптор Олексій Шевченко. Генератором і двигуном цієї ідеї виступив наш земляк, а нині киянин, засновник культурно-мистецького центру в Сумах, поет і журналіст Микола Гриценко. Спонсорувало спорудження Сумське земляцтво Києва в особі голови Печерської райдержадміністрації Сергія Сущенка. Тож слава й шана землякам, душі яких черпають натхнення з рідних криниць, про що говорив на відкритті цього знака ще один відомий земляк, народний артист України, співак Анатолій Мокренко.Виступав колишній Сумський міський голова Олександр Андоронов, теперішній голова Геннадій Мінаєв, що робить упевнені кроки в опануванні державної мови, інші промовці, земляки й гості — всі говорили про ту нерозривну генетичну сув’язь поколінь сумських козацьких традицій, які проникливо й переконливо освятив у своєму слові владика Мефодій, єпископ Сумський і Охтирський: “во ім’я Отця, і Сина, і Духа Святого”.Краєзнавці-історики, що стояли поруч, розпочали науковий спір про назву міста. Заполітизовані чиновники від культури, на жаль, не надали їм слова, а присутні могли б дізнатися багато цікавого. Найімовірніша версія назви міста походить від готсько-хохловських (вишніх-горних) назв: Суми (лат. “summa” — вершина, оглав), бо перше дослов’янське поселення було саме на найвищому місці неподалік теперішньої околиці Луки, що над музеєм Чехова біля Тополянської вулиці. Інші дослідники стверджують, що гідронім “су” тюркського походження й означає водопій, водойму, місце, багате на воду. Монгольська етимологія (від нанайської), наприклад, сула — залишати, зберегти, дарувати. У норвезькій мові “soula” — твань, болото. У литовській “sula” — сік дерева, дьоготь тощо. До слова, наші предки гнали з дерев дьоготь і торгували ним. Але найвірогідніша версія та, що назву дали варяги-мандрівники, які, добираючись із Дніпра до верхів’я Псла, назвали нашу місцевість “suomi” — тобто низинно-болотиста, розташована біля гирл Суми й Сумки, які впадають у Псел. Місцеві жителі, не знаючи мови заморських торгових людей, які й свою батьківщину Фінляндію називали країною тисячі озер Suomi, прив’язали те дивне слово до звичайної козацької суми. Тож корінь “су” — вода — дав назву річкам і місту. Отже, за фонетичним збігом “summa” і “suomi” (за значенням вони протилежні) стали основоположними в назві місцевості. Так трактують назви річок та міста, де оселилися перші мисливці й бджолярі в дубовому пралісі на березі чарівного тихоплинного Псла. Тому, мабуть, настав час повернути цим двом річкам їхні первісні назви: Сума й Сумка (нині Сумка та Стрілка), оскільки вони визначальні щодо назви міста.Сумські митці розповідають про символіку пам’ятника: небесна сфера над криницею означає єдність по обидва боки кафедральних соборів Сум, єдину Помісну Українську Православну Церкву. Криниця — невичерпне й чисте джерело народного патріотизму, з якого прийдешні покоління братимуть силу й наснагу на добрі справи. А яка криниця без калини — символу України, яку привіз зі свого обійстя і власноруч посадив славний земляк Анатолій Мокренко разом із сумською молоддю. Наступного дня він відкрив у своїх рідних Тернах фестиваль шкільних хорових колективів.І, нарешті, славна козацька сума, наповнена золотими червінцями та дукатами, яку підняли з криниці історії гідні нащадки сумських козаків, символізує добробут і достаток народу, а не суму смутку й розчарувань. І все це на мапі Сумщини з назвами всіх районних центрів області.Спорудження пам’ятного знака сумській сумі — один із низки заходів на відзначення 350-річчя Сумського слобідського козацького полку, яке досі вперто ігнорувала вже колишня місцева влада. Відтепер козацька сума навічно повернулася до рідного міста. 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment