ОСТАННІЙ ЛИСТ ДОВЖЕНКА

Василь СтусПрозаїки, поети, патріоти!Давно опазурились солов’ї, одзьобились на нашій Україні.А як не чути їх? Немає сил.Столичний гамір заважкий мені.І хочу вже на затишок, і, може,На спокій хочеться на придеснянський,і хочеться на мій селянський край.

Пустіть мене до себе. Поможітьмені востаннє розтроюдить рану,побачити Дніпро, води востаннєу пригірщ із криниці зачерпнуть.Нехай гризуть дніпрові гострі кручімоє зболіле серце. Хай гудутьчернігівські просмолені ліси.Пустіть мене в просмолене дитинство.Бо кожну ніч порипують бориі ладаном мені живиця пахне,і дерева, як тіні предковічні,мене до себе кличуть і зовуть.Пустіть мене у молодість мою.Пустіть поглянути. Пустіть хоч краєм, хоч крихіткою ока ухопитьпрогірклу землю. Звіхолили снимій день і ніч мою й життя прожите.Пустіть мене до мене. Поможітьввібрать в голодні очі край полиннийі заховать на смерть. Пустіть мене — прозаїки, поети, патріоти.

VI. 1964Ніна ГНАТЮКМи недарма сьогодні під портретом геніального кінорежисера і письменника Олександра Довженка передрукували відомий вірш Василя Стуса. Поетові-правдоборцеві, який теж загинув на чужині, вдалося передати тугу О. Довженка за рідною землею, його бажання повернутися на Десну, в роздолля чернігівських лісів, до сонця і лугів омріяної материзни. Але заповіт Великого Українця не виконано — його прах досі у московській землі.Знайшлася горстка діяльних патріотів, які змогли навіть в умовах занепадаючої комуністичної системи перепоховати прах Василя Стуса на Байковій горі. Чому ж нині, у часи незалежної Української держави, не виконано заповіт О. Довженка? Невже знову не знайдеться в Україні горстки совісних і наполегливих діячів, які зможуть перебороти усі паперові чиновницькі перепони і нарешті повернути Довженка Україні? 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment