Олександр ЧЕРЕПАХА, заступник голови Закарпатського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Угорська громада Закарпаття — найбільша національна меншина. За переписом 2001 року, тут мешкало понад 151 тисяча угорців або 12,1 % населення області. Три чверті угорської громади компактно мешкає в Берегівському, Виноградівському, Мукачівському й Ужгородському районах.У радянські часи у Закарпатті в угорських і румунських школах обов’язково вивчали російську. Доросле сільське населення, яке до 1944 року жило в Угорській державі, в СРСР самотужки почало опановувати російську мову як засіб офіційного і міжнаціонального спілкування. Склалося так, що частина угорців не вивчила російської. Цьому сприяло і те, що в прикордонній смузі вони спокійно могли отримувати потрібну інформацію через угромовні місцеві та закордонні ЗМІ.Із 1991 року перед освітньо-виховною системою Закарпаття постало нове завдання: у навчальних закладах вивчати українську мову для інтеграції національних меншин в українську спільноту.Шкіл із угорською мовою навчання стало на дев’ять більше, з румунською — на одну.Якщо 1991—1992 роках загальну середню освіту одержували українською мовою 81,7 %, угорською — 8,8 %, румунською — 2,1 %, російською — 7,3 %, то у 2000—2001 відповідно 85,7 %, 10,3 %, 2,3 %, 1,7 %, словацькою — 0,05 %. Нині в області працює 122 загальноосвітні школи, де викладають мовами національних меншин, та дев’ять гімназій (3 880 учнів) і вісім ліцеїв (1 274 учні), серед яких одна гімназія і два ліцеї з угорською мовою навчання.Понад 1 200 педагогів угорських шкіл пройшли курси підвищення кваліфікації в Угорщині.Учителів для угорських шкіл готують Ужгородський національний університет і Закарпатський угорський педагогічний інститут в м. Береговому. Угорською мовою здобувають фахову освіту студенти в Мукачівському державному аграрному технікумі, Ужгородському училищі культури, Берегівському медичному училищі. В місцях компактного проживання угорців — 82 клуби, бібліотеки з книжковим фондом 435 тис. примірників, а в Береговому діє єдиний в Україні угорський драматичний театр. Угорською мовою видають 10 часописів загальним накладом понад 200 тисяч.Попри поліпшення умов навчання, в угорських школах залишається нерозв’язаною проблема опанування учнями державної української мови. А в тих навчальних закладах, де її викладають, чимало проблем. Спеціалісти не мають відповідної фахової освіти: українські філологи не знають угорської мови та її особливостей, школи не забезпечені достатньою кількістю підручників, словників, методичною літературою.Українську в угорських школах як обов’язковий предмет слід запроваджувати з перших років навчання, особливо це важливо в сільській місцевості, де діти живуть в угорському мовному середовищі. За даними опитування учнів 10—12 класів угорських шкіл, 93 % бажають знати українську мову бездоганно, 1 % — ні.Молодь із угорських сіл, як правило, погано розуміє українську мову. Ще гірше нею володіють старші за віком люди. Це породжує в угорській громаді Закарпаття громадсько-політичні, правові, психологічні, культурно-комунікативні проблеми.Окрім вивчення української мови, в угорських та румунських школах Закарпаття, можливо, варто розробити програму вивчення державної мови і для старших вікових груп, забезпечивши їх угорсько-українськими розмовниками і словниками. Адже не володіючи державною мовою, національні меншини Закарпаття відірвані від повнокровного життя в Україні, здобуття спеціальної та вищої освіти. Це спричиняє міграцію молоді до Угорщини.Місцевим органам державної влади потрібно терміново допомогти угорцям стати повноправними громадянами й патріотами України так, як поляки, євреї, росіяни, болгари, гагаузи, греки.
