ВІДРОДИМО ЕКОЛОГІЧНУ ПРОСВІТУ

Роздуми після телепередачі

Михайло КУРИК, професорНа Першому Національному каналі, в програмі “Український вимір” відбулася чергова телепередача, присвячена важливій проблемі для України: чи справді має місце демографічна криза і які причини такого стану? У передачі взяли участь троє експертів, які представляли різні структури. Це були представники МОЗ України, Центру демографічних досліджень при НАН України і громадської організації, що займається проблемами здоров’я дітей. 

Учасникам планової дискусії перед початком програми було роздано статистичні дані про смертність людей в Україні за 2006 — 2007 роки. Вони свідчать, що за останні два роки в Україні померло понад мільйон осіб, із них майже 10 % — від так званих зовнішніх причин (ДТП становлять майже 2 % і зростають, нещасні випадки на воді, пожежі, стихійні лиха, алкогольні отруєння, самогубства тощо).Уже навіть ці цифри, які не охоплюють усіх причин демографічної кризи в країні, вражають тим, що за роки незалежності Україна із високорозвиненої республіки колишнього СРСР перетворилася на вимираючу країну в Європі.Достатньо назвати лише таке: з 1993-го (рік початку депопуляції населення України) держава втрачає щорічно стільки ж людей, скільки складає населення м. Білої Церкви (Київська область). Цифра вражає. Довкола причин такої депопуляції розгорнулася дискусія між ведучою і учасниками передачі. Ведуча відстоювала основну тезу: все залежить від людини, вона повинна дбати про те, щоб берегти себе, вести здоровий спосіб життя і не хворіти. Експерти підкреслювали, що без турботи держави про людей, їхнє здоров’я, без чіткої демографічної політики розвиток держави неможливий. Саме така дискусія і спонукала мене як одного з її учасників написати ці рядки. Скільки ж нас залишиться років через двадцять п’ять — 25, 20 чи 15 мільйонів? Не розкривши причин екологічного геноциду нації й не вказавши шляхів виходу із такого ганебного стану, може статися, що здобувши незалежність для українців, врешті-решт дійдемо до того, що в Україні не залишиться корінних жителів. Етнічні українці будуть у місцях так званої резервації: Канаді, Гренландії, Австралії.Для вивчення проблем впливу довкілля на здоров’я дітей у постчорнобильський період організовано громадський Український інститут екології людини. З 1992 року Інститут проводить постійний моніторинг стану здоров’я дітей в умовах так званого організованого дитинства (дитячі садки, школи). Інститут обстежив за ці роки майже 7 тисяч дітей різного віку, переважно в столиці й області. Аналіз такого статистичного матеріалу, який дає можливість виявити вплив довкілля на стан здоров’я дітей, дає змогу зробити низку важливих висновків. Хто винен у всьому тому, що є? Самі люди і, в першу чергу, всі, хто ці роки керував і керує державою. Всі гілки влади. Все мало б бути підпорядковано ідеї розвитку людини, збереженню її здоров’я, починаючи з дитинства, адже людина є найбільшим багатством держави. Натомість з часів незалежності всі структури влади (окрім освітян) ніби не помічають проблем дітей. Через занедбаність екології, держава унеможливлює виховання здорових і щасливих дітей.Коли нині серед дітей дошкільного та шкільного віку відносно здорових лише 20 %, а в окремих реґіонах значно менше, коли на 100 новонароджених лише 40 можна вважати відносно здоровими, то це й означає, що ми зовсім не дбаємо про майбутнє держави. Український інститут екології людини як громадська організація вже 16 років займається питаннями екологічної безпеки здоров’я дітей.Ми разом з освітянами розробили і впровадили в практику ряд програм — “Екологічний дошкільний заклад”, “Екологічна школа, дитячий садок”, “Екологія дитини — майбутнє” та інші. З 2000 року ми налагодили з освітянами постійний моніторинг та ендоекологічну профілактику дітей у системі освіти в районах Київської області, де нині підвищений радіологічний фон, так звана Чорнобильська зона. Лише через систему освіти, налагодивши постійний моніторинг стану здоров’я дітей, постійну ендоекологічну профілактику, особливо звернувши увагу на постачання дітям високоякісної питної води, налагодивши чітку систему екологічної освіти і просвіти можна зупинити вимирання нації. Пріоритетом державної політики мусить бути здоров’я людей. Потрібно якомога швидше відродити екологічну освіту і просвіту і, в першу чергу, для чиновників усіх гілок влади. Завдяки повсякденній турботі про наших дітей, онуків, керуючись принципом “Все найкраще — дітям”, дамо шанс повноцінно жити наступним поколінням, а Україні —  відроджуватися.  

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment