Євген БУКЕТЗбройний конфлікт між Грузією з одного боку та Росією і невизнаними республіками Південною Осетією та Абхазією з другого розпочався в ніч на 8 серпня. Сторони звинувачують одна одну в провокації бойових дій. Протягом п’яти днів російська авіація бомбардувала територію Грузії, кораблі російського Чорноморського флоту заблокували морський кордон.10 серпня грузинські війська проголосили одностороннє припинення вогню. Спроби міжнародної спільноти та ООН припинити кровопролиття не дали результату. О 12-й годині за київським часом 12 серпня президент Росії Д. Медведєв ухвалив рішення про припинення вогню і висунув Тбілісі ультиматум, згідно з яким конфлікт у Південній Осетії остаточно врегулюють, якщо грузинські війська повернуться на вихідні позиції дислокації, їх частково роззброять, а також підпишуть документ про незастосування сили. Натомість грузинські парламентарі готують законопроект про окупацію частини території країни Росією.Міжнародна спільнота, безумовно, схиляється на бік Грузії. Це видно з рішень ООН, яка відхилила пропозицію Росії з відповідною заявою щодо Грузії як агресора. Країни ЄС, наприклад, Німеччина, Польща, Литва, Латвія, Естонія засудили військові дії Росії. Позиція США теж відома. Президент Буш оцінив військові дії Росії як неадекватні. Франція й Фінляндія взяли на себе місію з урегулювання конфлікту.Керівники Польщі, України, Литви, а також прем’єр-міністри Латвії й Естонії висловили солідарність із президентом Саакашвілі.Але одностайності немає ані в ЄС, ані в НАТО. Експерти вважають, що наслідки війни вплинуть на міжнародні відносини не менше, ніж свого часу вплинули події 11 вересня в США. Немає жодного сумніву, що ця криза стане початком переформатування міжнародних відносин. Вірогідно, що конфлікт започаткує черговий поділ світу на “зони впливу” Росії та США.
