СКАНДАЛ ДОВКОЛА «ВЕЛИКИХ УКРАЇНЦІВ»

Петро АНТОНЕНКОНе вщухає політично-медійний скандал довкола телевізійного проекту каналу “Інтер” “Великі українці”. Одразу після фіналу керівник проекту відомий тележурналіст Вахтанг Кіпіані виступив у пресі з публічним викриттям махінацій довкола цього проекту, які вчинили керівництво каналу і політикани, що стояли за ним. Він заявив, що у фіналі проекту застосували масові фальсифікації, щоб не допустити перемоги в конкурсі Степана Бандери. Тобто в останній момент на кошти одного з банків надіслали сотні тисяч sms-повідомлень із мобільних телефонів на користь Ярослава Мудрого, який і посів перше місце. В організації афери було звинувачено нардепа-реґіонала Дмитра Табачника. А почесний президент того банку — недавній кандидат від реґіоналів на посаду мера Києва Василь Горбаль. Звичайно, Горбаль, як і його банк, відкидають звинувачення. Банк подав на Кіпіані позов до суду з вимогою довести, що саме він фінансував цю аферу й використав базу даних клієнтів. Тож події набувають міжнародного розголосу, бо канал “Інтер” проводив конкурс, скориставшись дозволом англійського телебачення, яке й розробило проект. Тепер порушують питання про відповідальність українського каналу перед англійцями за компрометацію ідеї проекту. Центральне правління Всеукраїнського товариства “Просвіта” звернулося до Президента, уряду й парламенту з пропозицією позбавити канал “Інтер” ліцензії на мовлення, а також запропонувало, щоб британський канал Бі-Бі-Сі провів власне розслідування цієї телеафери. Якщо вже організатори проекту мотивували його потребою “відкрити нам нашу історію”, то для цього є безліч інших способів, аніж недолуге шоу. Але української історії на наших телеканалах чомусь не було й нема. Тож невипадково шоу обернулося масштабним скандалом. І я не здивувався, побачивши у Верховній Раді проект постанови про створення Тимчасової слідчої комісії парламенту з розслідування порушень прав телеглядачів, а також норм законів України “Про інформацію” та “Про телебачення і радіомовлення” під час телепроекту “Великі українці”.Проект постанови внесли депутати О. Герасим’юк, С. Курпіль, Т. Стецьків, Р. Князевич, В. Каськів. Головою комісії запропоновано призначити Ольгу Герасим’юк. Щоб з’ясувати деякі моменти, я вирішив поспілкуватися з Ольгою Володимирівною, яку широкий загал знає не лише як депутата парламенту від “Нашої України”, а насамперед, як тележурналістку.— Пані Ольго, що спонукало ініціювати створення такої парламентської слідчої комісії? — Реакція телеглядачів, які були обурені тим, як з ними повелися. Адже проект оголосили як великий національний і мало не головний проект року, щоб об’єднати країну довкола такого вибору. Глядачі активно брали в ньому участь. А потім з’ясувалося, що може просто прийти політик і своїми фінансовими можливостями змінити перебіг голосування. Ідеться не про те, хто переміг, а хто ні. Йдеться про порушення прав споживача, порушення законодавства про інформацію, про телебачення. Все це ми хочемо розслідувати. Наші співвітчизники нині залежать від засобів масової інформації. І коли політизують такий проект, то це прикро. Коли політична сила прагне похвалитися своїми фінансовими можливостями в цій країні, глядача це обурює. — Ви маєте на увазі заяви Кіпіані? — Його також. Він там працював, знає ситуацію. Ми його запрошуватимемо для з’ясування справи. Але передусім нас цікавить глядач.— Проект задумували нібито для того, щоб показати нам нашу історію. Але невже лише такими методами її треба нам відкривати? — Чому ця комісія важлива? Ми повинні взятися нарешті за наш інформаційний простір. Адже наші телеканали здебільшого не працюють як українські. Діють як спосіб заробляння грошей, хоч працюють у нашій країні. Але їм доводиться постійно нагадувати, що не можна маніпулювати, треба мати відповідальність перед суспільством, прислухатися до його інтересів. Якось я запитала в одного маніпулятора після його чергового “фінта” на телебаченні: “Чи твої діти дивляться те, що ти робиш на телебаченні?” А він каже: “Я своїх дітей до телевізора не пускаю”. Тому ця комісія має й певну стратегічну мету. — Цього проекту постанови не встигли проголосувати, і питання, як і багато інших, відклали до наступної сесії, до вересня. — Ми плануємо довести справу до кінця, тобто створити комісію й провести розслідування. Водночас як депутати не гаємо часу і збираємо потрібні матеріали, ведемо підготовчу роботу. * * *З проведенням парламентського розслідування справді доведеться зачекати. Але вже те, що махінаторів від історії та їхніх наймитів у засобах масової інформації можуть притягти до відповідальності, вселяє надію.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment