ВІДКРИТО ПОХОВАННЯ КРИМСЬКИХ ХАНІВ

У підземеллі мавзолею Хаджі-Герая вчені виявили 18 захоронень з останками перших кримських ханів та їхніх родичів. Унікальну знахідку в Бахчисараї на території селища Старосілля, відомого історикам під назвою Салачик, археологи вважають надзвичайною удачею. Вперше за півтисячоліття вдалося виявити нерозграбованим родове поховання найвищої знаті півострова кінця XV—початку XVI століття.

Віктор ХОМЕНКО,Крим Старовинні манускрипти свідчать, що саме тут стояв палац засновника кримського ханства Хаджі-Герая. Але крім старовинних описів, інших доказів досі не вдавалося знайти. Спалення російськими військами ханського палацу та його околиць, інших споруд періоду правління “гнізда Гераїв” надовго унеможливили вивчення давнього періоду Кримського ханства на півострові. Ускладнили пошуки археологічних першоджерел і постійні акції, які відбувалися для того, щоб стерти пам’ять про кримських татар у Криму. Вони активізувалися після депортації цього народу 1944 року і тривали аж до краху СРСР з його асимілятивною політикою “злиття націй у єдиний радянський народ”. 

Після виселення кримських татар тодішня влада віддала цей знаковий для вигнанців історико-культурний об’єкт — їхнє давнє головне вогнище культури й науки, вхід у яке було перепнуто товстим ланцюгом так низько, щоб кожен “від учня до хана” схиляв голову перед храмом науки — під… психіатричний диспансер. Лише п’ять років тому за наполяганням громадськості територію віддали вченим. А разом з нею й переконливі докази того, що околиці руїн середньовічного університету Зинджирли-медресе зберегли й пам’ятки ханів.Заступник директора з наукової роботи Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника Олекса Гайворонський розповів, що розкрити поховання, розташовані в нижній частині мавзолею Хаджі-Герая, дослідників змусила потреба термінової реставрації. Верхню частину пам’ятника дбайливо реставрували п’ять років тому, а нижню не ремонтували ніколи. Підземелля було настільки понівечене розломами й тріщинами, що загрожувало руйнацією всієї споруди, зведеної 1501 року. Саме тому потрібне було детальне обстеження, з чим вирішили не зволікати. Акуратно звільняти нижню частину мавзолею від двометрового шару землі довелося цілий рік. Унікальний склеп знайшли випадково, коли шукали початок однієї з тріщин. Знявши шар ґрунту, щоб досягти фундаменту, виявили замурований вхід. Учені дослідили підземелля і вийшли на склеп. Подальший прохід у ньому було закладено після останнього захоронення оригінальною, характерною для XVI століття, кладкою. Археологи оглянули сенсаційну знахідку, просканували простір і негайно законсервували вхід. Поставили броньовані металеві двері й пломби, щоб не проникли сучасні вандали. Тож усі головні сенсації єдиного з відомих поховань кримських ханів, яке дійшло до наших днів нерозграбованим, ще попереду, вважають науковці. На казкові скарби не очікують — їх там не може бути. За традицією, навіть представників найвищої знаті хоронили лише в саванах. Але профінансовані підпільними колекціонерами гробокопачі можуть спокуситися й ними. Вивчаючи знайдені останки, вчені, зокрема, сподівалися отримати уявлення про зовнішність шести похованих тут правителів півострова, як це засвідчували давні рукописи. Але у склепі на дослідників чекала ще одна несподіванка: окрім останків ханів, там виявлено ще 12 поховань, найвірогідніше, їхніх родичів. Та не справдилися очікування вчених отримати уявлення про зовнішність перших правителів Кримського ханства: жодних їхніх прижиттєвих зображень не збереглося, адже малювати людей забороняв Коран. Виняток — кілька османських і європейських мініатюр в манускриптах пізнішого періоду. Ідентифікувати останки ханів і їхньої рідні неможливо, адже біля кістяків у пишних шатах не виявлено жодних написів.Науковці мають чіткі історичні дані лише про те, що в склепі поховано засновника Кримського ханства Хаджі-Герая, його сина Менглі-Герая, засновника Бахчисараю Сахіба-Герая із сином Газі-Гераєм. А ще тут упокоївся Нур Девлет-Герай із братом Менглі-Герая Ягмурчином, переконані дослідники. Наукову цінність мають унікальні, червоного кольору з вибагливою вишивкою й гаптуванням жовтими нитками тканини, якими накрито поховання. Це перші знахідки справжніх тканин часів зародження й зміцнення Кримського ханства. Їх уже консервують, і невдовзі вони поповнять колекцію музею в ханському палаці як унікальні зразки кримського ткацтва. Останки кримських володарів залишаться в мавзолеї. Прах вельмож не турбуватимуть навіть заради вивчення кістяків і черепів найвищої тогочасної знаті півострова, адже сенсаційна знахідка має не лише непересічну наукову цінність як історичний артефакт первісного ханського періоду, а й велику меморіальну значимість як національна святиня кримських татар. Усі роботи науковці узгодили з Духовним управлінням мусульман Криму. Останки фахівці лише змалюють для подальшого вивчення антропологів. Удача в тому, кажуть науковці, що об’єкт розкривається повністю, а не фраґментарно, як відбувається в більшості знаменитих знахідок. Тут пощастило знайти цілісний пласт історії — комплекс площею 500 квадратних метрів. Крім могил ханів, зберігся водогін, опалювальна система, каналізація, фонтан, багато кераміки. А невдовзі археологи відкопали старовинні лазні. Науковці й влада Бахчисараю впевнені, що знахідка має стати надбанням усієї України. І хоч розкопки ще тривають, вже запланували відкриття нового історичного комплексу “Саланчик”, сподіваючись на туристів. У долині Саланчик виявили руїни цілого міста, де науковці сподіваються знайти залишки знаменитого Девлет-сараю, який збудував Менглі-Герай.Головне зараз — надійно убезпечити історичні об’єкти від “чорних археологів”, адже реакцію правоохоронців на численні випадки вандалізму щодо найвизначніших пам’яток археології, які перебувають на державному обліку, не назвеш оперативною. Тож потрібно зберегти їх для прийдешніх поколінь і національної пам’яті у сувої людської цивілізації. За останнє десятиліття жоден гробокопач не отримав належного покарання за знищення археологічних пам’яток. Полювання за коштовними прикрасами й оздобами та іншими давніми цінностями триває з дев’яностих років минулого століття. Тоді в Криму спалахнула справжня кримінальна “золота лихоманка”, яка не припиняється досі, попри постійні запевнення правоохоронців про посилення боротьби зі злочинцями, що руйнують нашу історичну пам’ять. Масштаби кримінальної діяльності осквернителів давніх поховань особливо вражають на околицях Бахчисарая й Білогірська, Сімферополя й Севастополя, Керченському півострові, де багато давніх захоронень. Моторошно стає, коли бачиш купи людських кісток і черепів біля понівечених глибокими підкопами, ямами й шурфами стародавніх цвинтарів. Заради наживи вандали часто зариваються в землю навіть на п’ять і більше метрів. Після їхнього брутального копання справжнім археологам тут робити немає чого, адже вже знищено все, що має цінність для науки. Навік стираються сліди різних племен і епох, цілі культурні пласти цивілізації. Не менше вражає вчених і поінформованість та невразливість кримінальних руйнувачів могил, яких добре споряджують, фінансують, консультують та інструктують певні структури. Вони, напевне, знають, де, коли й що саме шукати, — на догоду завжди дуже щедрим спонсорам кримінальних розкопок. Тому для науковців залишається дедалі менше роботи, а для науки — безцінних артефактів, стверджують археологи. Вони переконані, що нелегальних розкопок було б набагато менше, якби не шалений попит на старожитності на “чорному ринку”. Бо серед підпільних колекціонерів періодично виникають замовлення на той чи інших певний історичний період. Нині мода на пізньоскіфські й ранньосередньовічні коштовності. Серед збирачів пам’яток сивої давнини чимало не лише нуворишів, а й високопосадовців. Тому в певного кола впливових людей — любителів збирати безцінні колекції давнини — є інтерес навіть легалізувати чорну археологію, щоб можна було спокійніше розпоряджатися своїми зібраними непевними способами колекцями: відкрито міняти, продавати нелегально придбане, навіть виставляти на аукціонах. Науковці скаржаться на те, що навіть коли їм разом з міліцією чи працівниками СБУ вдається зловити кримінальних копачів — руйнівників давніх могил на місці злочину, то й тоді злодії виходять із судів з умовними строками покарання. Та й у Рескомі охорони пам’яток переконані, що без створення обіцяного спеціального антивандального підрозділу не вдасться зберегти свій історичний спадок. Кримчани сподіваються на створення повноцінної структури в системі МВС чи СБУ з грамотними спеціалістами й транспортом. Лише так можна покінчити з тотальним розграбуванням нашого національного спадку загальносвітового значення.  

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment