НЕПОІНФОРМОВАНИЙ І НЕЗАХИЩЕНИЙ

З початком нового навчального року для кожної родини, де є школярики, особливої актуальності набуває питання харчування. Адже дитину, споряджаючи до школи, треба нагодувати смачним, корисним сніданком, зладнувати  у портфелик та залишити їжу, доки батьки повернуться з роботи.

Святослав МІЗЕРНЮКЩоденна реклама невпинно твердить про користь кефірів, йогуртів, сирків, соків та інших продуктів, споживання яких потрібне для здоров’я дітей і дорослих. Нині полиці магазинів і супермаркетів вгинаються від різноманітних наїдків, які згодом заповнюють наші холодильники.А чи все те, що купуємо і про що настирливо і не вгаваючи тріскотить надокучлива реклама, справді корисне і безпечне?

Та не так часто, купуючи у магазинах, наприклад кефір, молоко, сир чи сметану, ми замислюємося над тим, що у тій упаковці. Бо максимум, на що вистачає часу, — поглянути лише на термін споживання продукту. Але терміни реалізації однієї й тієї самої продукції у різних виробників суттєво відрізняються. Якщо два десятки років тому молочні продукти вже другого дня після виготовлення скисали навіть у холодильнику, то за нинішніми термінами їхнього зберігання вони не псуються і за два тижні.Звичайно, використання сучасних технологій опромінювання ємностей ультрафіолетовими променями, відсутність доступу повітря під час розфасовування молокопродуктів продовжує терміни їхнього споживання. Але й тоді вони не безкінечні.Отже, що довший термін зберігання молочного продукту, тим більша вірогідність того, що його “довговічність” збільшили саме завдяки консервантам.На прес-конференції в Укрметртестстандарті демонстрували виставку харчових продуктів, до яких фахові співробітники цієї установи мали серйозні зауваження.Цікаво, що представлену на огляд преси переважну більшість кефірів, йогуртів, сирків, соків, морозива, цукерок виготовили найвідоміші виробники України або Росії. Чому ж фахівці Укрметртестстандарту вибракували їхні вироби? У кисломолочних продуктах дослідники виявили  барвники та консерванти: бензойну, сорбінову кислоти. І це — не поодинокі випадки.Начальник науково-дослідного центру випробувань якості продукції Укрметртестстандарту Володимир Семенович стверджує, що штучні добавки постійно є в молокопродуктах.Але чи знайде допитливий споживач інформацію про них на етикетці, наприклад кефіру? Ні! Хто ж із виробників стане собі на збиток фіксувати таке! Жодні нормативно-правові документи Міністерства охорони здоров’я не передбачають використання консервантів і штучних барвників у кисломолочних продуктах. І лише в йогуртах у процесі ферментації може утворюватися незначна кількість бензойної кислоти. Її вміст не має перевищувати 5 міліграмів на кілограм, що вважають нормою природного вмісту, це не становить загрози здоров’ю (Лист від 08.05.2008 р. заступника Головного санітарного лікаря України). Проте на виставці є вироби, у яких вміст бензойної кислоти становить 52,2 міліграми!Сорбінова кислота в їжі вказує на те, що виробник штучно додав її, щоб продовжити термін реалізації. Так, на виставці експонували йогурт питний, де масова частка сорбінової кислоти становила аж 232 міліграми! Не краща ситуація і з маслом. Заради здешевлення його собівартості замість молочних жирів виробник додає кокосову чи дешеву пальмову олію. Таке “масло” не корисне, навіть шкідливе: містить дуже багато насичених жирних кислот. Тим часом, саме молочні продукти вважають дієтичними, а медики рекомендують їх для споживання дітям і літнім людям.Купуючи кефір, ми хочемо відновити баланс і мікрофлору кишечника. А насправді, споживаючи його, як розповіли журналістам фахівці державної установи, одержуємо за власні гроші хвороби печінки чи дисбактеріоз. Які ж наслідки цих мікробіологічних та біохімічних перевірок харчових продуктів щоденного споживання?На прес-конференції повідомляли про той максимум, що можуть фахівці: написати припис, щоб унеможливити допуск харчів сумнівної якості на ринок. Але конкретного впливу на виробника вони не мають. Тому головним завданням вважають інформувати громадськість про результати наукових досліджень.А як реагує влада на виявлені фахівцями результати досліджень якості продуктів харчування, які споживають мільйони? Адже йдеться про здоров’я нації.Виявляється, на фахівців Держспоживстандарту та Укрметртестстандарту чинять тиск із різних боків. Заступник генерального директора Укрметртестстандарту Віктор Ример повідомив, що у владних кабінетах нині намагаються зовсім відмінити обов’язкову сертифікацію продовольчої продукції, хоч із тисяч її найменувань обов’язково сертифікують лише 26. Мотивують це вступом до СОТ, де начебто немає жодного контролю за продуктами й сертифікацією, а споживач сам визначає, що йому купувати. Але покупець може лише суб’єктивно оцінити їжу на смак чи колір та зовнішній вигляд. На це Віктор Ример зауважує: “А як на смак визначити у продуктах вміст важких металів чи транс-ізомерів, або їхню мікробіологічну невідповідність стандартам?”Ось і маємо, що у звичайних дитячих сирках, йогуртах, соках є барвники, сорбінова кислота, якої бути не повинно!Отже, дитячий організм беззахисний перед дорослими дядьками, які думають лише про власне збагачення.Головна причина такої вседозволеності в Україні — відсутність регламентної документації, яка забороняла б та унормовувала вміст багатьох штучних і шкідливих добавок до їжі.Шкоду здоров’ю можуть завдати навіть звичайні цукерки чи вафлі. І не тому, що від їхнього споживання погладшаєш чи зіпсуєш зуби, а саме через наявність у них транс-ізомерів. Це саме ті сполуки, які утворюються у великій кількості під час гідрогенізації олій. У людському організмі транс-ізомери впливають на життєдіяльність клітин, збільшують ризик виникнення серцево-судинних та онкологічних захворювань, особливо у новонароджених та дітей молодшого шкільного віку, а вагітна мама ризикує народити дитину, хвору на діабет.У Євросоюзі та США встановлено жорсткі граничнодопустимі рівні вмісту транс-ізомерів, а в Україні таких нормативів немає. Наприклад, у Данії вміст транс-ізомерів в оліях і жирах не повинен перевищувати 2 %. Натомість у нас представлені на виставці журналістам деякі шоколадні цукерки та вафлі містили навіть 36 % транс-ізомерів олеїнової кислоти!Найбільше порушення, на яке звертають увагу фахівці, — відсутність інформації на етикетках, де було б зазначено, з яких інгредієнтів виготовлено продукт.Чому ж український споживач не захищений від нечесних виробників? Але відповідь на це питання невтішна. У парламенті та у численних владних кабінетах є чимало зацікавлених законодавців (власників підприємств) і чиновників, які, очевидно, мають зиск від того, що заплющуватимуть очі на такі зловживання та порушення.Яскравий приклад цього — законодавство, яке регламентує державний нагляд та контроль за безпекою харчової продукції. Згідно з його нормами, перевіряльники мають попереджати суб’єкта господарювання за 10 днів до проведення перевірки на виробництві. Крім того, потрібно вказати й чіткі терміни перевірок. То невже підприємець, знаючи, що з 1 до 5 його перевірятимуть, не потурбується, щоб на цей час його продукція відповідала нормам? Тим більш, що законодавство забороняє перевіряти виробника в інший час, аніж зазначено. Тож ніхто і навіть “закон” не заважає нечесному підприємцеві випускати продукти, де натуральних корисних для здоров’я інгредієнтів, можливо, й не залишилося.Але ж всі ми споживачі, бізнесмени — не виняток. То навіщо себе отруюємо?!  

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment