МОВНІ СКАРБИ З БЕРЕГА ОВІДІЯ

Святослав КАРАВАНСЬКИЙІз сонячного берега Овідія шукачам повноцінного українського слова піднесено подарунок — книжку В. i Г. Островських “А українською кажуть так…”. Свого роду енциклопедію російсько-українського перекладацтва і водночас вирок “академічним” словникам, “академічним” закладам, та й самим “академікам” — архітекторам поширеного в Україні псевдоукраїнського койне (тобто мови, що витіснила місцеву, збагатившись за її рахунок). Автори добряче попрацювали, порівнюючи природну українську мову із суржиком, який панує в українських ЗМІ, літературі та шкільництві. Досі таких досліджень українське мовознавство не знало. Розглянуто всі частини мови й указано на кричущу невідповідність між успадкованим від УРСР бутафорним койне та живою українською мовою. Застосовано дуже ефективний метод паралелей — для відвернення журналістів, письменників, культурних діячів та й мовознавців від незграбного суржику й привернення їх до питомої української мови. Автори почали з азів вивчення мови. Ставши на прю з наслідками більш як півстолітнього калічення нашої мови, Островські своєю працею поставили майбутнім філологам низку завдань: переглянути й очистити нашу мову від накинутої терором лексики; переглянути стандарти українського наголошення, зокрема у формах люблю — люблю, скажу — скажу; дослідити явище псевдоваріянтів на кшталт читання — читання.Автори порушують питання про антиукраїнську функцію російсько-українських словників, успадкованих від СРСР, які майже без змін перевидають у незалежній Україні. Потреба переглянути “академічні” норми випливає з кожної сторінки дослідження. Автори порівнюють переклади, наведені в “академічних” словниках, із живою українською мовою: відмовчатися (рос. отмолчаться) — перемовчати; відіспатися (рос. отоспаться) — виспатися; доход (рос. доход) — прибуток; занавіска (рос. занавеска) — фіранка.Розглядаючи лексичні форми, автори вмонтовують до своїх міркувань словнички, які доводять переваги живої української мови. Дослідження Островських додає багато свіжих думок у перекладацтві. Так, розгляд слова зужитий допомагає знайти правильний, але ніде не зафіксований переклад його російською. Зужити — израсходовать.Книжку видано в Одесі невеликим тиражем, але вона потрібна і в Києві, й у Львові, тобто її треба перевидати. І саме тому я спинюсь далі на деяких огріхах у дослідженні.НЕГЛИБОКО ОПРАЦЬОВАНІ ТВЕРДЖЕННЯ Мало того. Автори твердять, що пара мало того — неукраїнська. Мовляв, таку комбінацію нібито вживає інша мова. Так, інші мови вживають слова море, поле, гора, пора, але це українські слова. Що ж до пари мало того, то в оповіданні “Безконечний швіндель” Стефана Ковалева читаємо: “…пропала і сіль і горівка… Та мало ще того:.. ще й до криміналу запхають”. Зворот та мало ще того мовці скорочують до форми мало того, і саме так він поширений у живій мові. Пише Докія Гуменна у листі до Д. Нитченка: “Словом, вигнала… Але мало того, вона тим дуже хвалиться…”. Стійкий. Автори стверджують, що прикметник стійкий — неукраїнський! Мовляв, його нема у Грінченка. Але ж у Грінченка нема сотень інших українських слів. Грінченко, наприклад, не наводить слова провидливість, яке вживає Марко Вовчок: у повісті “Три долі”: “Очі ж мої усе бачили добре — де ж провидливість моя непомилешна?” Слово провидливість походить від прикметника провидливий, досі ніде не зафіксованого, хоч і подибуваного в живій мові. Один лише “Русько-німецький словник” Желехівського фіксує це слово. Існують же слова провидець, провидіти. Від провидіти й походить провидливий, а від нього — провидливість. Натомість у нашій мові запанувало слово прозорливий або прозірливий, що має аналоги в російській та польській мовах. Своє ж оригінальне і неповторне провидливий ми забули. Чи це розумно?Слово стійкий наводить той-таки словник Желехівського (1886 р.) з двома значеннями: 1. прямовисний, стоячий, 2. сталий, тривкий. Два значення стійкого свідчать про поступове вироблення з поняття чогось прямостоячого поняття сталости, стійкости. Знаючи, що російська мова походить з київської руської мови, треба вважати, що й усі прикметники з кінцівкою -кий росіяни запозичили з руської мови: гибкий, ковкий, лeгкий, мягкий, гладкий, сладкий тощо, а також і стойкий. Стойкий — це варіянт нашого стійкого. Чи можна виправдати таку категоричну ізоляцію не від когось, а від самих себе? Нехтувати. Говорячи про дієслово нехтувати, автори вважають, що воно може ставити два питання: кого?/що? та ким?/чим? З цим тяжко погодитися. Нема сумніву, що форма нехтувати що ближче стоїть до українського дієслівного керування. Питання що ставить після себе і слово легковажити, а питання чим після нього — це наслідок “зближення мов”. Коли ж мовною нормою дозволено два варіянти, то практика доводить, що перемагає варіянт, що повторює російський вжиток. Сьогодні у пресі ніхто не нехтує що, а лише чим. Мало того, мій текст із нехтувати що редактор журналу виправив на чим. Дозволяючи вибір одного з двох, засуджуємо один із них — і саме український — на зникнення. З точки зору інформативности, нехтувати що інформативніше, ніж нехтувати чим. То віддаймо перевагу інформативнішому варіянту. КАЛЬКА, ЯК МУХА: ЖЕНЕШ У ДВЕРІ, ЛЕТИТЬ У ВІКНО Дух суперечності (спротиву) — так автори перекладають російську пару бес противоречия. Скальковану суперечність тут цілком доречно замінити на незгоду: дух незгоди, а спротив відкинути, бо це калька польського sprzeciw, що означає опір. Навряд чи дух опору може бути відповідником до духу незгоди.Не найкращим чином. Це буквальний переклад сусідського не наилучшим образом, коли простіше сказати не найкраще.Незліченна безліч. Ця пара має заступити сусідське неисчислимое множество. Чи ж самого слова безліч не досить?Мати (велике) значення. Ця канцелярська форма має народній український відповідник (багато) важити.За всіма параметрами, за своїми маштабами. Автори пишуть: “…збігається за всіма параметрами”, “величезна за своїми масштабами робота”. Тут за калькує російське по. А українці можуть обходитися без прийменника: “…збігається всіма параметрами”, “величезна своїми маштабами робота”. Понад те. Це калька від сверх того. Українська класична мова знала слово понад, але пари понад те не утворила. Замість казати “Понад те, він співак” українці кажуть “Поза тим, він співак”.Фахівець у галузі проектування шляхів. Канцелярська копія з русчини, коли просто кажучи це — проектувальник шляхів. НАГОЛОСИЧоло. Дослідження ставить наголос на перше О — як у Грінченка. І в нього ж таки пара на чолі — з наголосом на І, а це свідчить, що й чоло треба наголошувати на другім О: чолО, бо селО — на селІ, вікнО — на вікнІ.      НЕБАЖАНІ ФОРМИ      У ВИКЛАДІ Галстук. Не приймаючи слів наволочка, недолік, магазин, казна, доход, застінок, як можна схвалювати галстук?Візьмемо, дослідимо, розглянемо. Автори не цураються наказових форм візьмімо, почнімо, та інколи — візьмемо, дослідимо, розглянемо. Треба бути послідовним. Понімечити. Ближче до українського словотвору понімчити, як потурчити. Словникове онімечити — форма не українська.Все це, усьому цьому. Зворот “всe это одни слова” автори перекладають “це все — самі слова”. Порядок слів у парі це все, де після це слідує все — єдино правильний порядок слів у цьому виразі. Такий порядок мовці засвоїли тому, що сказати все се не звучало через повторення складів се — се. Були й інші причини. Відмінювати цю пару легше саме в порядку се все або те все, ніж у порядку все се або все те. Люди говорили “З того всього вийшов пшик”, і це було легше сказати, ніж “З усього того вийшов пшик”. Слово все в парі се все або те все не потребувало чергування В з У, бо звук В у слові все вимовлявся після голосної Е у слові се або те, і тому не підлягав чергуванню з У. Отже, наші предки казали не “Усі ці діти — сироти”, а “Ці всі діти — сироти”. Поза всім іншим, це найінформативніший варіянт.У мові сучасників підо впливом двомовності порядок слів у парі це все і те все змінився. Сьогодні серед носіїв постсовєтського койне мало хто вживає це все. Але той, хто хоче зберігати солов’їну неповторність нашої мови, не має права відходити від цієї неповторності.Аби лиш. Форми аби лиш не фіксують джерела української мови, але зустрічаємо форму аби-но. Форму аби лиш утворили носії койне як кальку російського лишь бы після того, як мода вживати аби замість щоб притлумила справжнє значення слова аби. Рябить. Автори пишуть “аж в очах рябить”. Треба “аж в очах рябіє”.Адже. Офіційне койне канонізувало лише цю форму. Автори не вживають варіянтів, але є форми бо ж, ж (же).Обов’язково. Те саме із цією формою — вона канцелярська. Слід послуговуватися синонімами неодмінно, конечно, конче, будь-що.ДИСКУСІЙНІ МІСЦЯДнями. Автори не згодні зі скороченням форми цими днями. Мовні форми прагнуть скорочуватись. Це процес незворотний.Оборотний, обіговий. Важко зрозуміти, чому “капітал оборотний”, а “кошти обігові”.Непорушний, нерухомий. Автори твердять, що ці слова не синоніми. Синонім — це “слово близьке або тотожне значенням до іншого”. Слова непорушний та нерухомий не абсолютні, тобто взаємозамінні синоніми, але синоніми.Яблуко незгоди. Автори наполягають, що треба казати яблуко розбрату, тобто йти за російським перекладом. Алла Коваль у збірці “1000 крилатих виразів української літературної мови” (К., 1964) цитує з літератури саме яблуко незгоди.О, об. Автори вважають, що стосується прийменник об тільки висловів про час: о другій годині тощо. А як пояснити вирази “Летів птах об восьми ногах” (Номис) та “…не хата, а курінь о чотирьох стінах” (Григір Тютюнник)? Чи ж доцільно замикатися у вузьких межах?Отгрохать. По-нашому отгрохать буде не вибудувати, а вибехкати (П. Загребельний). Не можна однаково перекладати стилістично різнозначні синоніми.Зняти. Це дієслово, коли йдеться про фільм, має, як на мене, кращу, хоч і довшу форму зафільмувати. НАХИЛ ДО ГІПЕРПУРИЗМУВираз. Автори відмовляють цьому слову у праві на існування, рекомендуючи натомість вислів. Вони забувають, що мовці добирають з низки синонімів найкращий з огляду легкомовности. Наш мовний смак не схвалює форм, де повторюються звуки. А у слові вислів повторюються і голосні (и, і), і приголосні (в). Тому слову вираз, попри його нібито неукраїнськість, віддавано перевагу. Заборонами ж тяжко поборювати природні процеси розвитку мов. Кофе. Автори дуже влучно розкритикували створення зближувачами мов двох слів богатир та багатир. Однак наполягають на існуванні двох слів кава й кофе. Можливо, що у спеціальній літературі такий поділ слушний. На побутовому ж рівні він призведе до утвердження форми кофе замість кава, як це сталося із словами пролісок та підсніжник — словниковий поділ “з’їв” проліска.ПОЛІПШЕННЯЗавдавати жалю кому. Автори перекладаюєть цю пару як причинять страдания. Ближче до істини буде причинять душевную боль або й отзываться болью в чьeм сердце.Здоров’я зичимо! Це вітання калькує форму Здравия желаем! Чи ж не природніше сказати: Здорові будьте, пане сотнику?ДОДАТКИПринаймні. Рекомендуючи цю форму, варто згадати і слово бодай: “Хочу мати змогу бодай писати” (З живих уст).Таким чином. Синонім до цієї форми — слово отак.Не смыкать глаз. Найкращий відповідник до цього виразу — не склепляти очей (Леся Українка).Следующий в очереди. Голившись у голярні Краснодара, я звернув увагу на мову перукарок. Скінчивши стригти чи голити клієнта, перукарки зверталися до черги: “Очередной!” Такого вжитку цього слова замість слова следующий російська мова не знає. Мабуть, у Краснодарі, як і в Одесі, мешканці, стаючи російськомовними, заміняли відомі їм українські слова й звороти на російські. Слово очередной замінило наше слово черговий. У кубанців — колишніх запорожців — це слово означало те, що й сучасне слово наступний. ДЖЕРЕЛАА морю широченному, глибокому й силенному води не додаси. Ці слова належать не Щоголеву, а Глібову.ПРОПОЗИЦІЇРакоподібні. Автори пропонують саме такий вжиток, усталений совєтським мовознавством. Маємо можливість називати цей клас істот одним словом — раки. Ми ж називаємо вид рибоподібних рибами, то чому не прикласти таку модель і до раків?Ці зауваги зроблено для того, щоб поліпшити якість непересічного дослідження, друге видання якого обов’язково з’явиться.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment