ІГОР ЮХНОВСЬКИЙ: «СЕРЕДНІЙ КЛАС НІКОЛИ НЕ УТВОРИТЬСЯ В ЛІБЕРАЛЬНІЙ ДЕРЖАВІ»

Справи — справами, але керівник Інституту національної пам’яті Ігор ЮХНОВСЬКИЙ, хоч би як був зайнятий у Києві, не минає нагоди побувати у Львові, з родиною. Телефоную на львівський номер і чую знайомий голос у слухавці: “Приходь!”Розмова, яку пропоную читачам, певною мірою специфічна: вона з керівником знакової для України установи — Інституту національної пам’яті. Його ще називають Інститутом безсмертя українського народу.

— Ігоре Рафаїловичу, як Ви сформулювали б головні завдання Інституту національної пам’яті? — Ми визначили для себе три головні напрями. Перший спрямований на впровадження національної ідеї у суспільне життя України. Створення носія національної пам’яті, національної ідеї, національної ідентичності — другий напрям. І третій — захист природи суспільства.

Треба чітко розуміти, чому 1917-го УНР не змогла протриматися. Проголошена 1991 року незалежна Україна утвердилася. Річ у тому, що 1917-го провідні діячі, які проголосили УНР, були соціалістами, близькими за ідеологією до більшовиків. За винятком, може, того, що політикою Леніна був терор. Основні помилки більшовиків якоюсь мірою були і в Михайла Грушевського, і у Володимира Винниченка. А основних помилок марксизму-ленінізму три. Помилка Маркса була в тому, що він стверджував: праця, мовляв, навіть неоплачувана, — єдине джерело доданої вартості. Насправді універсальне джерело удосконалення життя на Землі — засвоєння енергії Сонця. Друга помилка міститься у “Квітневих тезах” Леніна. В них він переконував усіх і, мабуть, себе в тому, що можна…— …побудувати соціалізм в одній окремо взятій країні?— І це призвело до ізоляції держави. Звісно, в ізольованій державі виникає безлад — за другим законом термодинаміки. Це універсальний закон природи — безлад у всіх діях. Третьою помилкою вже Леніна і Сталіна було те, що можна націоналізувати всі засоби виробництва і майно, досягнувши оптимізації управління господарством. Це нездійсненна ідея, яка вимагала надвеликої енергії для її впровадження. І тому Радянський Союз був державою, побудованою на утопічній ідеології. А щоб таку ідеологію реалізувати, потрібен примус.— Ігоре Рафаїловичу, в цьому і Захід був винен.— На відміну від істориків, які вже створили собі історію СРСР, належить вирізняти дві часові фази в історії Союзу: від 1917 року до Другої світової війни, та після війни — до проголошення незалежності України. У першій фазі СРСР був замкнутою країною. Панував суцільний терор — щоб утримати замкнуту систему, яка, як відомо, неухильно прямує до розпаду. Чомусь історики оминають роль Другої світової війни. А тут СРСР змушений був відкритися. Крім того, відбулася важлива технологічна подія — вибух атомної бомби над Хіросімою і Нагасакі. Людство перейшло на нове джерело енергії. Це був переломний момент в історії. До вибуху московські академіки вели, по суті, жебрацький спосіб існування. Лише інстинкт наукових відкриттів тримав цих людей. Після ядерного вибуху відбулася кардинальна зміна в науковій політиці Радянського Союзу. Зарплата науковців одразу ж зросла в сто разів, відкрились навіть спеціальні магазини для науковців.— Коли це відбулося?— Десь у середині 40-х років. У Львові теж був такий магазин — на розі, де Будинок профспілок. Із сорок п’ятого почали видавати багато підручників, перекладених з різних мов. Студентам підвищили стипендію. СРСР відкрився світу в галузі науки і почав конкурувати. Розвивалася наукова й інженерна інтелігенція. 1991 року незалежність України підтримала величезна кількість технічної й наукової інтелігенції в усіх галузях — в сільському господарстві, в індустрії, у сфері обслуговування. А 1917 року УНР не було кому підтримати.— Може, якби не непродумані кроки урядовців УНР, зокрема, коли йшлося про політику щодо селян.— Тоді міста були здебільшого окуповані євреями, поляками, росіянами. Українці перебували на десятих ролях… Врешті, більшовики перемогли УНР ще й тому, що мали головне гасло, яке вигідне сільській бідноті: “Земля — селянам”. 1921 року Ленін видав декрет, за яким селянам дозволяли використовувати церковне золото та срібло для поліпшення справ у своїх господарствах. Отже, селян привчали багатіти на грабіжництві. І лише тоді, коли запровадили “продразвьорстку” і “продналог”, селяни повстали. З боку держави — терор проти селян. Тоді селяни зрозуміли, що вони — українці. Масові повстання, як знаємо, держава придушила першим Голодомором. Але до 1928 року селянство таки розвивалося. Другий злочин — колективізація й розкуркулення, які почалися 1928 року. Третій злочин — ліквідація Автокефальної Православної Церкви; четвертий — створення уявних політичних організацій, до яких “приписували” найвидатніших українських постатей з тим, щоб потім через судові покарання заслати їх у табори або знищити. Так знищили українську еліту: господарів та інтелігентів. Ще один злочин, який відгукнеться і в наступних поколіннях, — відокремлення дітей від батьків, зокрема під час розкуркулення. Тобто вивозили сильні, міцні українські сім’ї, а дітей — в дитбудинки, де малятам до 4 років давали нові прізвища. А старших виховували в комуністичному дусі, в ненависті до українства. Є оповідання про сім’ю, де батьків вивезли як куркулів, а донька з братом потрапила до дитбудинку. 1928-й рік… А вже 1932-го хлопчина, маючи 15 чи 16 років, ходив зі щупом і видлубував зерно в односельчан.— Одразу ж згадується “Плаха” Чингіза Айтматова — манкуртство. Чи “Мальви” Романа Іваничука. — Так, той хлопець вже переконаний у своїй правоті. Його вже “виховали”… Потім почався геноцид 1932—1933 років, що тривав 4—5 місяців, заснований на системі “чорних дощок”: село оточували збройні загони, з села вивозили геть усе, і люди вимирали. СРСР відмовлявся від іноземної допомоги. Про це забороняли писати.— Але ж Захід знав, що діється. У Галицькій пресі були оповідання про Голодомор в Україні. Чому Захід так повівся? Чому США в розпал Голодомору встановили дипломатичні відносини з СРСР?— Захід — це Захід… Історики вважають, що 1933-й — кінець незалежної України, створеної Українською Центральною Радою. Перед більшовиками лежала розпластана Україна, яку вони формували вже як свою республіку. Є три основні засади у створенні Інституту національної пам’яті. Перша — впровадження національної ідеї в усі галузі суспільного життя. Це означає, що українську мову як державну слід упровадити в усі сфери суспільного життя і виробничої діяльності, а не лише в мистецтво. Якщо ми цього доб’ємося, Україна чітко стане на національні ноги. Друге основне завдання Інституту — допомога у створенні носія національної пам’яті, національної ідеї, національної ідентичності. Таким носієм має бути панівний середній клас.— Щодо цієї тези маєте багато опонентів, які стверджують: творення середнього класу — це спроба обійти появу суспільства, побудованого на національній ідеї.— Я — людина вперта. Отже, третій напрям — це захист природи суспільства, захист людської думки, звільнення її від страху перед тоталітаризмом, відновлення навколишнього природного середовища.Щоб ці три завдання, три напрями виконати, робимо послідовні дії. Зараз — рік 75-ліття Голодомору. Інститут зробив базову виставку під девізом “Ми звинувачуємо!” Створюємо Національну Книгу Пам’яті.— Кожна область — свою?— Так. Національна Книга Пам’яті складатиметься з таких розділів: 1) села, в яких був Голодомор; 2) списки людей, які тоді загинули; 3) спогади очевидців; 4) виконавці Голодомору; 5) розповідь про людей, які допомагали іншим вижити. Отже, таку книгу почали робити — у звичайному й електронному форматах. І все це буде зведено в єдину базу даних. Це тривалий процес. Ми вже провели Закон про Голодомор і подали національну програму про Голодомор, розраховану до 2012 року. Інститут планує створити ідеологію Музею Голодомору у Києві. На основі цієї ідеології буде оголошено міжнародний конкурс на створення Музею Голодомору.Друге завдання — підготувати закон про учасників визвольного руху — з 1917 до 1955 року. Третє завдання — створення підручника з історії України.— Нині вже, здається, є чимало підручників…— Кожна область пише свою історію. Кожен університет має свою історію. Ідеться про те, щоб створити таку історію держави, яка розповідала б не лише про рух народних мас і народні повстання, а й надавала матеріали про постаті. І про тих, хто працює на виробництві, і про тих, хто був меценатами, і про князів, і про гетьманів, про українську шляхту. Всі вони повинні знайти своє місце в Україні, і діти про це повинні знати.— Незабаром нам планують нав’язати…— Полтавську битву — “святкування” її 300-річчя. Але ще цього року — роковини, коли гетьман Іван Мазепа уклав договір зі шведами. А щодо “нав’язування”, то Україна повинна мати певну позицію. Видаватимемо книжки масовими накладами, щоб вони були недорогими і доступними всім. Мене як фізика дивує 1917 рік. У Харкові було створено паралельний “український” уряд. 6-тисячний загін Муравйова іде на Київ, який не може його зупинити. Єдина армійська дружина — Січові Стрільці під командуванням Євгена Коновальця. Пілсудський зумів зберегти та ствердити боєздатну польську армію, а ми свою — не змогли.— Томаш Гарик Масарик, перебуваючи тоді в Києві, зібрав з Російської імперії військовополонених чехів, вивіз їх на батьківщину через Владивосток і виборов свою державу, ставши її президентом, а Грушевський із Винниченком мали понад мільйон багнетів, але їм армія була непотрібна… А щодо Голодомору, то дехто з лівих в Україні стверджує про нинішній голодомор в країні, про значне розшарування суспільства.— Це розшарування і розчарування народу підтримують умисно. Якби в 80-х роках минулого століття дозволили виїзд із країни, СРСР залишила б половина населення… Ми повинні чітко розуміти, чому Україна здобула незалежність 1991 року: вона мала велику армію української інтелігенції. А нині конче треба створити середній клас, інакше Україна не втримається.— Але ж ліберальна система економіки не дозволить нам цього зробити. Дехто вважає, що ідеологія про витворення середнього класу в Україні утопічна, не ґрунтується на національній основі.— Ліберальна економіка в нас виникла завдяки частим виборам — кожен щось постійно й енергійно обіцяє. Потрібно збільшувати не мінімальну зарплату, а середню. Треба, щоб молодь після закінчення вищого навчального закладу мала роботу. — Як свідчить статистика, нині 40 відсотків випускників одразу ж реєструються на біржі праці.— Ми повинні зробити так, щоб люди мали місце роботи в Україні. Роботу слід добре оплачувати, щоб працівники могли забезпечити свої сім’ї. — Коли нам вдасться цього досягти?— 1991 року 90 відсотків українців проголосували за незалежність, бо були свідомі, а носій свідомості — середній клас: заможні селяни, агрономи, бригадири, лікарі, військові, вчителі, працівники апарату, інженери. Цей середній клас ніколи не утвориться у ліберальній державі. Має бути спеціальне законодавство, яке сприятиме цьому утворенню. Назвемо його політикою сприяння. З математичної точки зору — в контактах біднішого з багатим перевага повинна бути на боці біднішого.— Чи це реально?— Це означає, що зарплата має бути трохи вищою від вартості праці. Тому, якщо хочемо не втратити незалежність, не маємо права проводити в державі ліберальну політику рівних можливостей. Бо тоді виграє тільки багатший. І в результаті дуже багатий грабуватиме біднішого, і той стане ще біднішим. Ліберальна демократія веде до створення суспільства, де багато бідних, немає середнього класу і є багатії. Така політика вигідна двом групам людей у суспільстві — олігархам і комуністам. — Хіба в нас є справжні комуністи?— Так званим комуністам… Багато бідних — джерело для існування комуністичної секти. — Діяльність місцевої влади в Києві та і в інших містах України свідчить: у країні відбувається збагачення багатих.— А це — крах для держави. І ще одне: у країні мають конкурувати всі з усіма. Не можуть багаті банки конкурувати лише з багатими, а бідні — з бідними. Має існувати певна перевага у виграші біднішого банку. Відповідне законодавство можна ввести, тобто запровадити прогресивний податок на доходи, податок на нерухоме майно. Це має зробити  Верховна Рада.— У ситуації, що там склалася? Ви — великий оптиміст, Ігоре Рафаїловичу!— Інакше все це буде проти Інституту національної пам’яті.Спілкувався Богдан ЗАЛІЗНЯК 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment