Міжнародний книжковий форум по-львівськи

Євгенія КОВАЛЬСЬКА,м. КиївЛьвів, який здавна приваблює туристів історично-культурною спадщиною, впевнено відстояв звання літературної столиці України. Найкращим підтвердженням цього став 15 -й Форум книговидавців, що проходив 11—14 вересня. Кожен, хто бодай трохи цікавиться літературою (і не лише українською) хоч раз у житті мусить відвідати Львів у середині вересня. Адже книжковий Форум та Міжнародний літературний фестиваль, який проходить у рамках форуму, привносять у спокійний та розмірений ритм життя міста характерну для творчих людей частку поетичного безумства. Лише уявіть літературну ідилію: вулицями чимчикують люди з книжками, у кав’ярнях тривають літературні дебати, а з Ратуші лунає поезія в режимі нон-стоп. Львів перетворився на місто з літературних мрій. На жаль, не обійшлося без дощу та різких похолодань, що змусило молоду республіку поетів змінити місце дислокації. Та й у програмі Форуму знайшлося багато “білих плям” чи радше “чорних дір”, які змусили відвідувачів побігати містом, пропустивши не одну дискусію чи презентацію. Однак усе це дрібниці порівняно з тим розмаїттям книжкових і літературних подій, які підготували організатори. У програмі Форуму кожен міг провести час на свій смак: узяти участь у мистецьких проектах, арт-подіях, квестах і лотереях, концертах, благодійних акціях і навіть пограти в шахи з письменниками — більш як 260 заходів. Окрім того, на Третій міжнародний літературний фестиваль запросили близько 150 літераторів з 15 країн світу. І вони приїхали, попри те, що їхніх книжок не видавали в українському перекладі. Так, український читач вперше мав нагоду зустрітися з авторами з Франції, Швейцарії, Норвегії, Швеції, Чехії, Хорватії, Ізраїлю, Росії та Грузії. А серед спеціальних гостей були представники Австрії, Литви та Польщі. Саме на Форумі книговидавців австрійське Посольство розпочало Дні Відня в Україні. Бути Чи не бути — ось У ЧІм питаннЯНа добрий почин 15-й книжковий Форум благословив сам Роман Віктюк, народний артист України, професор, колишній львів’янин: “У назві будь-якого міста, немов у мініатюрі, закодовано його звуковий образ… Ль-ві-в-в-в… Відчуваєте стугін храмових дзвонів, немов відгомін історії, такої глибокої та довгої, як уміння співака тримати звук “в-в-в”, а в ньому — привітне вікове львівське левине гарчання. І сп’янілий цим гарчанням Форум вже вп’ятнадцяте обирає Ль-ві-в-в-в! Щасти тобі, П’ятнадцятий у Льво-в-в-в-ві! Чуєте стугін храмових дзвонів? Вони благословляють Форум!” Саме Роман Віктюк підготував урочисту церемонію відкриття 15-го (чим не ювілей?!) Форуму у Львівському національному театрі опери та балету. Традиційно розпочали Форум оголошенням найкращої книжки, що збіглося з гучним оприлюдненням переможця — Гран-прі конкурсу “Книга року-2008” здобув “Гамлет, принц Данський” Вільяма Шекспіра у перекладі Юрія Андруховича (видавництво “А-ба-ба-га-ла-ма-га”). Окрім оригінального авторського перекладу, окрасою видання стали ілюстрації Владислава Єрка. Правда, чорно-білі й не такі виразні, як у романі про Гаррі Поттера, однак, безперечно, майстерно виконані. Перекласти та видати безсмертного класика Іван Малкович і Юрій Андрухович вирішили кілька років тому на одному з попередніх форумів. На думку Малковича, “Гамлет” — саме той твір, який кожне покоління має перекласти своєю мовою. Переклад Андруховича став першим перекладом Шекспіра українською у третьому тисячолітті. А сам письменник припустив, що до наступного Форуму, можливо, й “Ромео і Джульєтту” перекладе.На Форумі класичне диво у співавторстві Андрухович — Єрко — Малкович можна було придбати лише за 40 гривень. Можемо лише гадати, чи збережеться ціна на “Книгу року-2008” у книгарнях.МІлІцІЯ — з книжкамиНа щастя, цього року Форум оминула гірка доля відвідин Президента Віктора Ющенка. Звісно, добре, що глава держави цікавиться, що читають українці сьогодні, однак перспектива блокування доступу до книжкового ярмарку відвідувачів аж ніяк не надихало ані продавців, ані покупців. Можливо, зглянувшись на численні прохання, Віктор Ющенко сам не приїхав, делегувавши міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Міністр прибув на книжковий ярмарок з важливою місією — закупити для своїх “орлів”-міліціянтів бібліотечки. Він, мабуть, сам скучив за літературою, бо дуже вже припало йому до смаку львівське “Видавництво Старого Лева”, яке видає книжки для дітей. Луценко подарував видавництву комп’ютер і закупив тисячу книжок для сиротинців Луганщини. МультИмедІйна сутнІсть лІтературиТретій міжнародний літературний фестиваль у рамках Форуму книговидавців продемонстрував мультимедійні тенденції в презентації. Класичні презентації, де автор зачитує уривки власного твору, молодим літераторам здаються “старосвітськими”. Хоч, безперечно, вони існують і часто доволі цікаві. Практику читати вірші під музику українські поети використовують давно, а ось останнім часом дехто почав застосовувати відеопоезію. Так, Катерина Бабкіна, Олег Коцарев, Ігор-Богдан Горобчук продемонстрували короткометражне відео, зняте з декламацією віршів в авторському виконанні під музичний супровід. Український глядач також мав можливість порівняти це з російським проектом “Відеопоезія” за участю Єлени Фанайлової, Андрія Родіонова та грузинським відеоартом “Обсерваторія” Давіда-Дефі Гогібедашвілі. Улюбленою формою, за допомогою якої український сучасний поет може донести свій твір до слухача, став геппенінг — поезія в дії. Шанувальники сучасної літератури мали змогу почути “Поезію з Ратушевої вежі”, стати свідками “Опівнічного польоту з Високого Замку” або “Ночі поезії та музики нон-стоп”, а також разом з поетами під музику збудувати місто з текстів автора. Щоб поезії не було забагато, її розбавляли прозою, точніше, дискусійною прозою. На “круглих столах” порушували актуальні для сьогодення питання: “Література в епоху мас-медіа”, “Україна, Росія: літературні та територіальні межі”, “Що таке Європа?”, “Роль жінки у швидкоплинному часі та просторі”. Дискусії, навіть не знайшовши однозначної відповіді на якесь питання, актуалізували проблему, змушували над нею замислитися. Шанувальники літератури також мали змогу поспілкуватися з відомими в Україні письменниками та поетами, зокрема Тетяною Толстою та Володимиром Сорокіним (Росія), Катрін Панколь (Франція), Танею Дюркес (Німеччина), Йозефом Вінклером (Австрія). Комусь із читачів такі зустрічі відкрили нові імена у світовій літературі, а видавців, напевно, спонукали замислитися над перекладами їхніх творів українською. Українські письменники були доступні шанувальникам не лише на презентаціях та автограф-сесіях, а й в онлайн-режимі — в чат-конференціях. Окрім літератури, Форум запропонував і кілька мистецьких виставок, зокрема виставку книжкової ілюстрації литовських художників Альгірдаса Степонавічуса та Бірутє Жілітітє, а також арт-проект Злати Поніровської “Всі балерини потрапляють до пекла”, де літературу поєднано з кінетичною скульптурою. Холодними вечорами можна було почути джазові композиції у виконанні литовських та австрійських джазменів. МайбутнЄ друкованоЇ книжкиНезважаючи на розмаїтий асортимент та високу поліграфічну якість книжкової продукції, відчутно зросли ціни на книжки. Так, середня ціна становила близько 40 гривень. Натомість більшої уваги приділяли рекламі аудіокнижок та пристроїв для читання електронних книжок. Однак, щоб переконати українського читача у перевагах такого різновиду читання, потрібен час і тривала рекламна кампанія. На думку братів Капранових — власників видавництва “Зелений пес”, — використання аудіо- та електронних книжок — новітня тенденція, щоб залучити людей до книжки в будь-який спосіб, відволікти їх від телевізора та MP3-плеєра. “Нам здається, — коментує ситуацію Віталій Капранов, — що електронна книжка — це насамперед інформаційне читання, адже вона значно зручніша для сортування та вибірки, аніж паперова. Друкована книжка — це читання емоційне. Більшість людей виросла на паперових книжках. Та й читати поезію з комп’ютера… Свого часу, коли з’явилося кіно, думали, що театр загине. Але театр живе, і кіно живе. Тому сьогодні знайдеться місце і для електронної, і для паперової книжки”. Такої самої думки дотримується і письменник Андрій Курков: “Книжка паперова все одно залишиться. Не думаю, що в майбутньому читатимемо лише дорогі бібліофільні екземпляри. Навіть з точки зору здоров’я — від комп’ютера швидше втомлюються очі. Мультимедійні технології в читанні — це демонстрація можливостей високих технологій, які просувають зацікавлені. Мода на електронні книжки буде, але вона не стане всеосяжною”, — переконаний письменник.Отож 15-й Міжнародний форум видавців закінчився. На згадку залишилося безліч тем, зачеплених у дискусіях, нові імена літераторів та цілий список книжок до читання. Сподіваємося, що до наступного року хоч кілька книжок вдасться купити й прочитати українською. А тим, хто ніколи не був на книжковому Форумі у Львові, дружня порада: відвідайте — не пошкодуєте.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment