РІК БОРИСА ГРІНЧЕНКА НА ЛУГАНЩИНІ

Олексій НЕЖИВИЙ, директор науково-краєзнавчого центру “Інститут грінченкознавства”, член правління Луганського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса ШевченкаВиповнюється 145 років з дня народження талановитого письменника, лексикографа, фольклориста, педагога, громадського діяча, людини непохитної волі, вартового рідного слова Бориса Дмитровича Грінченка.Він — автор повістей про життя української інтелігенції “Сонячний промінь”, “На розпутті”, про українське село на зламі XIX і XX сторіч — “Серед темної ночі”, “Під тихими вербами”. Перу Грінченка належать майже п’ятдесят оповідань, шість поетичних книжок, драматичні твори, переклади. А ще численні фольклористичні та історико-літературні праці, публіцистичні, педагогічні статті.1887 року Борис Грінченко разом із дружиною Марією Загірньою приїхав на запрошення Христини Данилівни Алчевської вчителювати в с. Олексіївку на Катеринославщину (тепер Перевальський район Луганської області). Тоді Олексіївка була своєрідним культурним осередком усієї України. На ім’я Бориса Грінченка надходили журнали, альманахи, газети, а також чимало листів від українських письменників та громадсько-культурних діячів. Навесні 1891 року сім’ю Грінченків відвідав Трохим Зіньківський, а восени 1892 тут перебував Іван Липа.У тяжких умовах розпочалося вчителювання Б. Грінченка. Згадаймо горезвісні укази 1863 і 1876 років, коли заборонили друкувати книжки, періодику українською мовою, навчатися українською. Всупереч заборонам, Борис Грінченко не лише навчав рідною мовою, а й писав українські підручники — “Буквар”, “Рідне слово”, “Українська читанка”. Він осмислював найважливіші теоретичні питання педагогіки, що саме тут набули практичного застосування. Згодом Борис Грінченко опублікував педагогічні праці: “Яка тепер народна школа на Україні”, “Народні вчителі і українська школа”, які засвідчують створену ним педагогічну систему, котра передбачала б національне виховання.У нашому краї відбулося становлення Бориса Грінченка як фольклориста. Важливий набуток — чотири томи “Етнографічних матеріалів”. В Олексіївці письменник почав збирати матеріали для українського словника. Згодом склав “Словар української мови”. Словник витримав кілька перевидань, у ньому майже 68 тисяч українських слів перекладено російською, є відповідні ілюстративні матеріали із різних фольклорних, етнографічних, літературних джерел, словників, розмовної народної мови. Словник Бориса Грінченка — видатна лексикографічна пам’ятка, духовна скарбниця українського народу.Б. Грінченко відомий ще як організатор видавничої справи, української журналістики. У період демократичних змін 1905—1907 рр. він працював у редакціях перших українських газет “Громадська думка”, “Рада”, часопису “Нова громада”. Крім того, письменник упорядковував та видавав літературні збірники й альманахи.Працю Б. Грінченка високо оцінили його сучасники І. Франко, М. Коцюбинський, П. Грабовський. Нині літературознавці стверджують, що за працездатністю Бориса Грінченка переважив хіба що Іван Франко. Обидва вони працювали до самозабуття: один на Наддніпрянщині, інший — у Галичині, й рівних їм у титанічності праці Україна не знає.Луганське обласне об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка оголосило 2008-й Роком Бориса Грінченка на Луганщині. Наша мета — гідно вшанувати пам’ять митця, залучити широкі кола науковців, педагогів, краєзнавців до нових досліджень його творчої та наукової спадщини і впроваджувати в практику національно-патріотичного виховання учнів і студентів.На сторінках журналу “Бахмутський шлях” постійно друкують не лише грінченкознавчі дослідження, а й самобутні твори, такі як: історична повість Бориса Грінченка “Іван Виговський”, листи до Володимира Гнатюка. Науково-краєзнавчий центр “Інститут грінченкознавства” Луганського національного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка підготував та видав монографію “Борис Грінченко: вартовий рідного слова”, а також навчальний посібник “Література рідного краю. Луганщина”, де чільне місце відведено вивченню творчості Бориса Грінченка та Марії Загірньої. Ці видання рекомендувало Міністерство освіти і науки України.Плануємо підготувати нові видання, серед яких і першу книжку вибраних творів Марії Загірньої.Нещодавно за нашої участі відкривали шкільний кабінет-музей Бориса Грінченка в Луганському обласному ліцеї іноземних мов. У ньому представлено численні фотознімки родини Бориса Грінченка та його друзів — українських письменників Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Володимира Самійленка. Окрема експозиція розповідає про історію вітчизняного грінченкознавства, яке представлено іменами Сергія Єфремова, Миколи Чернявського, Володимира Дурдуківського, Івана Пільгука, В’ячеслава Чорновола, Анатолія Погрібного, Василя Яременка, Юрія Яненка, Богдана Пастуха.Подано й уривки з художніх творів Бориса Грінченка, проілюстровано репродукціями живописних полотен українських художників.Створення цього кабінету-музею в одному з найкращих загальноосвітніх навчальних закладів Луганської області стало можливим завдяки ініціативі та участі його директора — кандидата педагогічних наук А. І. Каташова. А попереду в нас копітка праця: організація роботи дослідницького гуртка юних грінченкознавців, яка продовжить традиції грінченкознавчих конференцій, що їх започаткували двадцять років тому.9—10 грудня 2008 року в Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка до 145-річчя з дня народження Бориса Грінченка відбудеться Всеукраїнська наукова конференція “Творча спадщина Бориса Грінченка і українська національна ідея”. Учасники конференції матимуть змогу виступити в навчальних закладах Луганщини, долучитися до презентацій нових видань, відвідати літературно-меморіальний музей Бориса Грінченка в селі Олексіївці Перевальського району Луганської області, який має стати центром науково-дослідницької та культурно-освітньої роботи, що теж сприятиме розвитку етнокультурної ідентичності українського народу.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment