НЕ МИНАТИ АНІ ТИТЛИ…

Олена ШУЛЬГАНещодавно у видавництві “ДажБог” у Немішаєвому на Київщині вийшло друком друге, доповнене видання “Літопис рідного краю. Бородянщина”. Заслуговує на увагу історія створення цієї неординарної книжки.Ще 2000 року група ентузіастів вирішила написати історію свого краю, бо в минулі десятиріччя комуністичні ідеологи пильнували, щоб люди не дізналися правди про події, які не вписувалися в догмати діалектичного матеріалізму. Шкільну історію спотворювали, а краєзнавство вважали крамолою. Тож це видання — плід колективної праці краєзнавців Бородянщини, які впродовж десятків років збирали факти історії району. Серед ентузіастів — інженери Борис Іченець та Дмитро Петрушенко, заслужений учитель України історик Віктор Лупейко. Вони згуртували навколо себе аматорів-подвижників: до групи увійшли Олександр Цуруль, інженер за фахом і краєзнавець за покликанням, колишній архіваріус Валентин Василенко, вчителька-історик Лідія Ничипор. Матеріали збирали в селах, залучаючи істориків, філологів, географів, опитуючи місцеве населення. Вирішили видати повноцінну книжку, а не брошуру, як планували спочатку. 2005 року вийшло друком перше видання літопису. Книжку високо оцінили у Центрі українознавства при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, яким керує доктор історичних наук Володимир Сергійчук. Він благословив використовувати її у краєзнавстві й науковій роботі. Наклад 1000 примірників розповсюдили у школах і бібліотеках, він швидко розійшовся серед поціновувачів. Перший варіант спонсорував народний депутат України Роман Безсмертний і місцеві бізнесмени, районна влада участі у підготовці книжки до друку не брала.Учителі наполягали на тому, що літопис неповний, тому постала потреба підготувати друге видання, виправлене і доповнене. За сприяння районної адміністрації, сільських і селищних рад той самий колектив підготував друге видання, яке надрукували накладом 1,5 тис. примірників. У ньому в науково-популярній формі відтворено історію рідного краю з доповненнями і виправленнями. Активну участь у збиранні й опрацюванні матеріалів узяли педагогічні колективи шкіл району, не стояла осторонь більшість селищних і сільських рад. Значну допомогу у виданні книжки надав Центр сприяння економічному розвитку Бородянського реґіону (голова В. Б. Демедюк).Розпочинається “Літопис” передмовою заслуженого вчителя України, лауреата літературних премій імені Григорія Косинки і “Благовіст” Віктора Лупейка. Учитель-історик за фахом, Віктор Юхимович звертає увагу читача на обставини, у яких існувала історична наука у попередні десятиріччя, мотивуючи потребу видання такого літопису.Розділ “Від редакційної колегії” подає відомості про тих, хто долучився до збирання матеріалів про Бородянщину.Як видно з розділу “Природа краю”, велику дослідницьку роботу здійснено в царині географії й геології. У науково-популярній формі розповідається про ґрунти, рослинний і тваринний світ, а також про вплив наслідків чорнобильської аварії на екологічний стан Бородянського району. У книжці ретельно досліджено топоніміку й гідроніміку краю. Географічні назви розглятуто з точки зору етимології з посиланням на джерела — усні перекази, літописні згадки, словник Грінченка тощо. Значне місце відведено історії району. З посиланням на археологію доведено, що на теренах Бородянщини люди жили ще в кам’яну добу. Подано світлини археологічних знахідок, залишків городища тощо. Бородянщину в добу Київської Русі досліджено з посиланнями на літописи, а також дослідження Київської землі відомих учених-істориків. Пізнішу історію краю ілюструють світлини, які збереглися в архівах бородянців з початку ХХ століття.Боротьбі за державну незалежність України на території Бородянщини відведено окремий великий розділ. Як ілюстративний матеріал подано витяги з історичних документів, цитати з тогочасних газет, спогади місцевих мешканців. Автор розділу Борис Іченець з об’єктивністю стороннього спостерігача розкриває драматичні події боротьби між військами Петлюри, денікінцями, червоними та встановлення радянської влади в селах, які опиралися червоному теророві.Окремий розділ відведено тридцятим рокам, бо правда про Голодомор та репресії потребує особливої уваги сучасників. У розділі подано свідчення очевидців — місцевих мешканців, які пережили ті страшні роки, світлини.Під час Другої світової війни Бородянщина зазнала окупації. Багато краян опинилися в Німеччині на примусових роботах. Тут діяло радянське підпілля. Усі факти підтверджено документально.Багатий ілюстративний матеріал та записані з вуст старожилів свідчення, подані в розділі “Відбудова і повоєнний розвиток”, дають змогу переконатися, яку величезну роботу здійснив авторський колектив, зокрема Борис Іченець, працюючи над книжкою.Значне місце відведено народному побуту й обрядам. Подано тексти народних пісень, записаних від земляків, описи й зображення одягу, а також обрядів весілля, хрестин, похорону.Детально описано й становлення освіти і культури краю починаючи з другої половини ХІХ століття.Бородянщина літературна — особлива гордість краян. У цьому розділі можемо ознайомитися з поетами і письменниками, які народилися або живуть на цій поліській землі. У книжці подано короткі біографічні довідки, портрети й літературні твори письменників-бородянців.Друга частина видання — історичні нариси про населені пункти району. Тут детально, з посиланнями на джерела, цитатами, фотоілюстраціями описано не лише історію сіл і містечок Бородянщини, а й їхній побут, освіту, культурне й духовне життя.Тож на сторінках літопису читач знайде нові цікаві факти з життя краю. Ніби немає нічого екзотичного на цій благословенній землі, але образи рідних людей, стежки та шляхи Бородянщини постають з літопису вагомо і зримо. Нам треба вивчати своє минуле, щоб дбати про майбутнє, яке повинне стати щедрішим на щастя, достаток, ніж попередні десятиліття. Адже шлях до процвітання нації лежить через минуле.Звичайно, ця дослідницька робота не може повністю відтворити нашої історії. Це лише ескізи. Але видану працю слід вважати вагомим доробком краєзнавців району. Його доповнюватимуть нові дослідження аматорів-подвижників.Книжка буде корисною тим, хто прагне знати більше про власний родовід, вона згуртовуватиме краян як часточку великого українського народу. У країні триває формування національної ідеї, і кожний розділ літопису слугуватиме цій справі.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment