(щодо нинішніх політичних проблем)
Вельмишановний пане Президенте!Усвідомлюючи, що нині від Президента і Прем’єр-міністра та їхніх взаємин залежить подальший розвиток подій в Україні, дозвольте запропонувати Вам, пане Президенте, таке: відновити мир, взаємодопомогу, взаємоповагу та співпрацю з Прем’єр-міністром України; відмовитися від практики блокування роботи Уряду шляхом неучасті в його засіданнях міністрів, призначених за квотою НУ-НС, та керівників обласних і районних держадміністрацій; чітко розмежувати повноваження Президента й Уряду. Президентові України, на мою думку, доцільно сконцентрувати увагу на реалізації функції гаранта Конституції, на дотриманні конституційних прав і свобод громадян, питаннях контролю за дотриманням органами місцевого управління чинного законодавства України, на питаннях національної безпеки, територіальної цілісності держави та зовнішньої політики. Для цього слід розробити і вдосконалити механізми та структури, наприклад, покласти на держадміністрації функції цього контролю, звільнивши їх від функцій виконавчої влади органів місцевого самоврядування.
Уряд слід законодавчо наділити всією повнотою повноважень виконавчої влади в питаннях зовнішньоекономічних зносин, в проведенні соціальної, фінансово-економічної, антимонопольної, екологічної, технічної й аграрної політики та обов’язками проведення реформ у цих галузях; відмовитися від практики публічного звинувачення Прем’єр-міністра та членів Уряду за їхню діяльність чи бездіяльність, якщо до цього не було використано консультацій, узгоджень позицій та спільної роботи над проблемними напрямами в його діяльності задля забезпечення інтересів України; не допускати оприлюднення інформації та звинувачень у державній зраді будь-кого з громадян України, а тим більш Прем’єр-міністра України, якщо правоохоронні органи не довели факту злочину; підтримати ідею про потребу переформатування парламентської демократичної коаліції на основі фракцій БЮТ, НУ-НС та Блоку Литвина; підтримати зусилля Прем’єр-міністра України та Уряду в боротьбі з інфляцією, проведенні економічних і соціальних реформ; доручити СБУ та МВС знайти спосіб виявити громадян України, що мають громадянство інших держав. Заявити державам, що видали громадянам свої паспорти всупереч Конституції України, про неприпустимість такої практики в майбутньому, та про наслідки, які з неї випливають, — аж до репатріації таких громадян; запровадити в Україні систему реєстрації громадян Росії, аналогічну практиці реєстрації в Росії громадян України, що прибувають на її територію.У зв’язку з обставинами, продиктованими недавніми подіями (конфлікт на Кавказі), та для недопущення аналогічного сценарію в українсько-російських відносинах слід повідомити Росію про можливий вихід України в односторонньому порядку з “Великого договору”, якщо Росія не погодиться на його доповнення положеннями такого змісту:Росія й Україна забезпечать завершення демаркації кордонів і розмежування морського шельфу між нашими державами вже 2009 року; Росія без усяких умов і застережень підтверджує, що визнає територіальну цілісність України в існуючих кордонах і не допустить у майбутньому територіальних претензій та інвазії на її територію; Росія за жодних обставин не порушить кордонів України і морського шельфу, якщо з території України не буде військової агресії на територію Росії; Росія негайно припиняє практику видачі паспортів Росії громадянам України до їхнього переїзду на постійне місце проживання в Росію і до складення ними громадянства України у порядку, який визначає українське законодавство; Росія протягом 2009 року має репатріювати своїх громадян, що проживають в Україні та набули громадянства Росії всупереч чинному законодавству України, а також їхніх неповнолітніх дітей; Росія й Україна зобов’язуються не втручатися у внутрішні справи одне одного, зокрема, не підтримувати політичних партій і громадських організацій (рухів, груп) у мовній політиці, історіографії, в міжнаціональних, міжетнічних, міжрелігійних, міжконфесійних і територіальних дискусіях та можливих конфліктах в Україні жодним чином, лише через міжнародні організації; Росія й Україна не підтримуватимуть діяльності антиукраїнських і антиросійських організацій в Україні і в Росії; сторони зобов’язуються давати належну оцінку всім випадкам втручання у внутрішні справи України та Росії тих політичних діячів, органів та засобів масової інформації, дії чи бездіяльність яких суперечать духу та букві “Великого договору” між нашими державами; Росія й Україна беруть на себе зобов’язання не перешкоджати інтеграції в міжнародні та реґіональні структури будь-якого виду та роду діяльності; не вводити нових обмежень (митного, адміністративного, тарифного і нетарифного характеру) на торгівлю між нашими країнами та суб’єктами господарювання, а обмеження ліквідувати до початку 2009 року (варіант — протягом 2009 року). Росія має гарантувати:ЧФ буде виведено з Севастополя до 2017 року, й Україні передадуть орендовану в неї територію разом з об’єктами навігації й радіочастотами (об’єкти, які не передали Росії за актом прийому—передачі, але Росія їх використовує, Росія поверне їх Україні вже 2008 року); Росія приймає і гарантує виконання умов встановленого чинним законодавством України дозвільного порядку на перетин кордонів України військовими формуваннями РФ, що базуються в Севастополі; з 2008 року Росія збільшить орендну плату за базування ЧФ у Севастополі до розміру, що відповідає міжнародним аналогам.У разі незгоди Росії на ці доповнення Україні не слід боятися того, що Росія висуне до неї претензії на Севастополь чи Крим у результаті неподовження терміну дії Договору. Гіпотетичні претензії Росії на Крим не матимуть судової перспективи, оскільки вони суперечать доктрині “Естопель”, яку Віденські конвенції 1969 та 1986 років закріплюють як принцип міжнародного права, що чинний в міждержавних відносинах та спорах, і повною мірою захищає інтереси України.
Вельмишановна пані Прем’єр-міністре!Не хочу вірити закидам на Вашу адресу щодо зради інтересів України і сподіваюся, що не буде таких підстав на майбутнє.В умовах викликів і загроз, що постали перед Україною, хотів би запропонувати Вам в рамках перерозподілу владних повноважень між Урядом і Президентом зреалізувати наступне: відновити мир, взаємодопомогу, взаємоповагу та співпрацю з Президентом України; до усунення загроз зовнішньої агресії, територіальної цілісності України і виявів сепаратизму, а також до повного завершення реформ у соціальній і економічній сферах та подолання ідейної спадщини колоніального минулого України відмовитися від ідеї переходу України до парламентської форми правління як передчасної; законодавчо закріпити лише за Урядом усю повноту повноважень виконавчої влади в питаннях зовнішньоекономічних зносин, проведення соціальної, фінансово-економічної, екологічної, антимонопольної, технічної й аграрної політики; під час удосконалення механізмів і структур виконавчої влади, зокрема на місцях, Уряду не чинити опору законодавчому процесу передачі всієї повноти влади Президентові України у сфері забезпечення конституційних прав і свобод громадян, у питаннях національної безпеки, територіальної цілісності держави та зовнішньої політики, в питаннях дотримання органами місцевого управління чинного законодавства України. Для забезпечення функцій згаданого контролю слід було б переорієнтувати на це структури держадміністрацій, звільнивши їх від функцій виконавчої влади органів місцевого самоврядування; підтримати зусилля Президента України в питаннях європейської та євроатлантичної інтеграції; зважаючи на вияви сепаратизму в Україні, не допустити підпорядкування місцевим органам влади збройних органів, організацій та структур; відмовитися від практики публічного звинувачення Президента України за його діяльність чи бездіяльність, якщо до цього не було використано консультацій, узгодження позицій та спільної роботи над проблемними напрямами в його діяльності задля забезпечення інтересів України.З повагою Володимир Пилипчук,народний депутат України І та ІІ скликань, колишній член Президії Верховної Ради України і голова Комітету, професор19 вересня 2008 року
